Події
суд прийняв заяву про зміну предмета позову
Тернопільський міськрайонний суд прийняв заяву про зміну предмета позову, яка надійшла від сторони позивача, під час розгляду справи про заволодіння виключними майновими авторськими правами на зображення картин художника Івана Марчука.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
“Суд приймає заяву про зміну предмета позову у цивільній справі № 607/14205/25 за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору”, – озвучив ухвалу суддя Тарас Якімець.
Він зазначив, що надалі суд розглядатиме справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову та викладення нових позовних вимог, а саме: визнати, що майнові права інтелектуальної власності Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіату за ліцензійним авторським договором №1 від 21 травня 2020 року та відсутні у відповідачів, їхніх правонаступників та субліцензіатів.
Під час обговорення заяви про зміну предмета позову адвокатка художника Наталія Калініченко пояснила, що поряд із цим заявлений позов, підстави, з яких звернувся у суд її довіритель, не змінюються.
“Ми і далі наполягаємо, що Марчука Івана Степановича було введено в оману. Всі обставини, які ним вказувалися, ми також підтримуємо. Однак, враховуючи те, що виявилась нова додаткова обставина, що не впливає на зміну всіх підстав позову, ми були змушені уточнити предмет позову, оскільки розуміємо, що суд не може, згідно з практикою Верховного Суду, визнати нікчемний правочин недійсним. Тому нами уточнена позовна вимога”, – зазначила Калініченко.
Своєю чергою адвокатка Ігоря Апостола Оксана Притула зазначила, що ні вона та її довіритель, ні інші відповідачі не отримали заяви про зміну предмета позову і не змогли ознайомитися зі змістом заяви, тож прокоментувати документ зможуть лише після його отримання.
На судове засідання підтримати Івана Марчука прийшли голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, місцеві митці, активісти. Серед них – художник Дмитро Б’ялий.
“Коли я приїхав у Тернопіль у 1978 році, то тут був такий потужний мистецький осередок. Саме тоді познайомився з Іваном Марчуком. Він дуже багато працював, без вихідних, всього себе віддавав творчості. Іванові роботи, які стали невід’ємною частиною його життя, Іванова праця повинні належати йому. І я вірю, що так і буде”, – підкреслив Б’ялий.
Наступне судове засідання у справі про заволодіння авторськими правами на зображення картин Івана Марчука відбудеться 27 жовтня.
Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.
Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.
6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.
Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підтвердили, що підписи від імені Ігоря Апостола, розташовані після друкованого тексту на кожному з дев’яти аркушів ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, не належать Ігорю Апостолу.
Події
Історична будівля Національної академії наук України, яку зруйнував дрон РФ
Що відомо про історичну будівлю, яку 28 вересня 2026 року зруйнував реактивний дрон російських нацистів
Джерело
Події
В Одеському музеї сучасного мистецтва триває вернісаж трьох виставок
В Одеському музеї сучасного мистецтва за адресою вул. Європейська, 31/33 триває вернісаж трьох авторів до 22 листопада:
“Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman.
Що ми готові показати іншим, а що залишаємо тільки собі?
З 17 вересня в МСМО можна буде побачити проєкт “Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman. Розмова про еротику виступатиме як своєрідне візуальне осмислення простору, в якому перетинаються людські бажання.
Тут відвертість не завжди означає “показати все”.
Простір гратиме з цією межею. Десь тканини частково приховуватимуть роботи, а десь, щоб побачити більше, треба буде зробити крок назустріч і пройти крізь завісу.
Ми запрошуємо вас зробити цей крок.
“Докази життя” Сергія Мельниченка.
Що саме може бути доказом існування: зображення, тіло, голос, особистий предмет чи досвід, який ще не набув завершеної форми пам’яті?
Сергій Мельниченко дослідив кожен з них.
Результатом стала виставка «Докази Життя», яка об’єднала 3 проєкти автора: «Татуювання війни», «Попід Дніпром» та «Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти українських військових», створені в контексті повномасштабної війни в Україні.
Тут не буде цілісного наративу, скоріш навпаки — виставка складається з окремих свідчень. Фотографії, артефакти, відео та документальний фільм покажуть різні форми людської присутності. Вони залишаються на межі між досвідом і його осмисленням, між присутністю і пам’яттю. У цьому проміжку і виникає головне — доказ життя.
“ABOUT THEM” Івана Петрука.
Чи стаємо ми менш справжніми, коли показуємо світові лише частину себе?
Можна багато знати про людину, але ніколи не побачити її всю.
Саме про це виставка Івана Петрука
«ABOUT THEM», побудована на зіткненні двох способів бачення людини: ми читаємо інших за поглядом, позою та тілом, хоча за цими знаками завжди залишається щось невідоме.
Виставка говоритиме цією мовою дуальності.
У першій залі на нас дивитимуться люди з портретів, коли у другому ми побачимо лише маски та фрагменти тіл. Там, де можна було шукати характер та історію, залишиться лише частина оболонки.
Та чи ця частина існує лише щоб приховувати?
Фото: Іван Страхов.
Події
Кінофестиваль «Молодість» представив айдентику та оголосив дати
Міжнародний кінофестиваль “Молодість” проходитиме з 24 жовтня до 1 листопада в Києві.
Як передає Укрінформ, про це Держкіно повідомило у Фейсбуці.
“55-й Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” відбудеться з 24 жовтня до 1 листопада 2026 року в Києві. До ювілейної едиції фестиваль представив нову візуальну айдентику”, – йдеться у повідомленні.
У Держкіно зазначили, що в основі нової айдентики – число 55, складене з простих геометричних форм: кіл, напівкіл і трикутників. Вони відсилають до мови кіно, світла кінопроєктора та кіноплівки.
Окрім того, айдентика не має сталої форми: її елементи можуть змінювати масштаб, положення та комбінації, утворюючи нові композиції для афіш, банерів, мерчу та інших носіїв.
“Молодість” була заснована у 1970 році режисерами Вадимом Чубасовим та Віктором Івченком як фестиваль студентського кіно. Перший фестиваль тривав два дні, а його програма включала 33 короткометражні фільми студентів і студенток Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
За 55 років фестиваль “Молодість” виріс у міжнародний кінофорум, зосереджений на молодому професійному кіно та відкритті нових імен в українському й світовому кінематографі.
Міжнародна конкурсна програма фестивалю охоплює студентський, короткометражний і повнометражний конкурси. Окремим напрямом представлений документальний конкурс.
Позаконкурсна програма об’єднує секції “Фестиваль фестивалів”, FORMA, “Століття великих”, “Опівнічний сеанс” та інші – від найпомітніших прем’єр Берлінале, Каннського та Венеціанського кінофестивалів до сміливого експериментального кіно.
У Держкіно зауважили, що “Молодість” – єдиний кінофестиваль в Україні, акредитований Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF, та один із найбільших кінофестивалів Східної Європи.
Особливе місце у програмі традиційно посідає українське кіно. У 1979 році Ґран-прі “Молодості” отримав “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.
За роки існування фестиваль відкривав для глядачів режисерів, які згодом здобули світове визнання. Серед них – Денні Бойл, Франсуа Озон, Стівен Далдрі та Адіна Пінтіліє. На фестивалі також був представлений дебютний фільм Алена Берлінера “Моє життя у рожевому”, який згодом номінували на премію “Оскар”.
Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
