Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

На початку судового засідання обвинувачений В’ячеслав Зінченко висловив прохання про продовження перерви в судовому розгляді його справи через відсутність одного з його адвокатів – Володимира Вороняка. Присутній на засіданні другий адвокат Ігор Сулима підтримав прохання свого підопічного.

Зі свого боку сторона обвинувачення заявила про свідоме затягування розгляду справи і зловживання правом на захист.

«Дійсно, обвинувачений має право на вибір захисника і має право наполягати на участі обох захисників. Але це право не є безумовним і воно не може тривати безкінечно. Відповідно, враховуючи те, що вже вісім засідань відкладалося у зв’язку з цими підставами, я вважаю, що в деякій мірі це вже переросло в зловживання правом на захист» – наголосив прокурор Дмитро Петльований.

Порадившись у нарадчій кімнаті, колегія суддів ухвалила рішення відхилити клопотання обвинуваченого та сторони захисту і продовжити судовий розгляд за відсутності адвоката Вороняка.

Після цього судове засідання продовжилося допитом свідка, яка проживала в одному будинку з Іриною Фаріон. У ході допиту вона, зокрема, повідомила, що протягом двох тижнів до моменту вбивства Фаріон часто бачила Зінченка біля місця проживання мовознавиці.

«Два тижні перед тим, як це сталося, я бачила Зінченка на подвір’ї дуже часто. Він був не то що дивний, а дивно вбраний – так, в очі кидався: «Шляпа на голові, навушники, темні окуляри». На нього звертали увагу, що він чужий – наші хлопці так не вдягаються», – сказала свідок.

На запитання, як часто вона бачила Зінченка протягом цього часу, свідок відповіла, що біля 10 разів.

Також вона повідомила про події, свідком яких вона стала в момент вбивства Ірини Фаріон.

«У п’ятницю, біля сьомої години, чую «бах» такий, і птахи одразу злетіли від шуму. Мені треба було йти в сьомий під’їзд до знайомої. І я йшла, і небіжчиця вже лежала на дорозі. І я навіть не упізнала, що то Ірина Фаріон. Я йшла в сьомий під’їзд і там мужчина був з російським акцентом і він казав: «Фаріон убили», – зазначила свідок.

Крім того, за її словами, з ймовірним вбивцею розмовляв також її сусід, якому той повідомив, що він із Тернопільської області.

«Сусід з нашого будинку, з п’ятого під’їзду з ним розмовляв. Він до нього підходив, знайомився з ним: «Звідки ти будеш, хлопчику? А він казав, що з Тернопільської області», – розповіла свідок і додала, що попри це, його акцент не відповідав регіону, про який він говорив.

Після перерви суд, за клопотанням обвинуваченого Зінченка, мав провести дослідження системного блоку його комп’ютера та телефону.

Прокурор висловив прохання про проведення дослідження в закритому режимі. Зінченко ж наполягав на відкритому дослідженні.

«У мене немає секретів від суспільства. Мені приховувати нема чого», – сказав Зінченко.

Суд відмовив у клопотанні прокурора і постановив провести дослідження технічних засобів у відкритому режимі, проте без фото- і відеозйомки.

Першим мали дослідити системний блок. Однак після декількох спроб, прокурору та залученому до цього процесу експерту не вдалось його запустити. Тому судом було ухвалене рішення про дослідження системного блоку під час наступних засідань.

Після цього перейшли до дослідження мобільного телефону обвинуваченого. Зінченко, на прикладі наявних в його пам’яті фото- і відеоматеріалів, а також текстових файлів, хотів показати присутнім на судовому засіданні свої зацікавлення. Зокрема, він просив прокурора Петльованого читати вголос назви відеофайлів, публікацій, книг та уривки зі статей, які містились на його телефоні. Таким чином Зінченко хотів продемонструвати те, що він не цікавився речами, які могли б підтвердити його причетність до вбивства Ірини Фаріон.

Після завершення дослідження телефону Зінченка, суд, за клопотанням сторони обвинувачення, мав розглянути також низку доказів в межах справи, однак через відсутність в залі суду матеріалів справи у адвоката Ігоря Сулими, той висловив прохання про перерву в судовому засіданні та про розгляд цих доказів наступного разу.

Колегія суддів порадившись на місці ухвалила рішення оголосити перерву в судовому засіданні до 12.00 24 березня.

Після судового засідання донька Ірини Фаріон Софія Особа наголосила, що демонструючи вміст свого телефону Зінченко у такий спосіб сам собі шкодить.

«Сьогодні цікавий факт, що ми дивилися телефон Зінченка. І він сам себе топить. Він показує, що він – вбивця Ірини Фаріон. І все, щоб він не говорив, що там щось не так в цій справі, що його даремно звинувачують, я думаю, він би міг давно пройти до тектор брехні і довести свою невинність. Але насправді він буде сидіти довічно за вбивство Ірини Фаріон», – підкреслила Софія Особа.

Як повідомляв Укрінформ, замах на Ірину Фаріон був скоєний 19 липня 2024 року у Львові – чоловік вистрілив у неї і втік. Невдовзі вона померла у лікарні.

25 липня ймовірного підозрюваного в убивстві затримали у Дніпрі. Галицький райсуд Львова 26 липня обрав запобіжний захід 18-річному жителю Дніпра Зінченку у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Донька загиблої та сторона захисту потерпілих вимагали перекваліфікації обвинувачення – заміни частини першої статті про умисне вбивство на другу, яка передбачає можливість довічного ув’язнення.

26 грудня в Офісі Генерального прокурора повідомили, що фігуранту у справі про вбивство Фаріон змінено кваліфікацію злочину на умисне вбивство, пов’язане з виконанням громадянського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, та незаконне поводження зі зброєю.

Ірина Фаріон (1964-2024, Львів) – українська мовознавиця, освітянка, політична та громадська діячка, мовна активістка, публіцистка та блогерка. Докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання (2012-2014).

Фото Укрінформу можна купити тут