Connect with us

Суспільство

СЗЧ, втома від війни і межа справедливості

Published

on


За роки великої війни ми всі, на жаль, навчилися жити у виснаженні.

Хтось – під звуки сирен. Хтось – у лікарнях. Хтось – у кабінетах після безсонних ночей. А хтось – у бліндажах і на позиціях, де кожен день може стати останнім.

Війна змінила всіх.

І, мабуть, одна з найболючіших тем сьогодні – це самовільне залишення частини. СЗЧ. Тема, про яку багато говорять емоційно, різко, категорично. Але за кожним таким провадженням стоїть не лише юридичний термін. За ним завжди є людина. Її страх, виснаження, розчарування, іноді – розпач.

Слідчі ДБР фіксують не лише матеріали кримінальних проваджень. Вони бачать наслідки війни, які роками накопичуються в людській психіці. Бачать втому. Бачать зламані сім’ї. Бачать людей, які тривалий час жили на межі фізичних і моральних можливостей.

І про це важливо говорити чесно.

Українські військові – не рóботи. Не персонажі з бойовиків. Це люди, які так само бояться, втомлюються, переживають втрати побратимів і місяцями живуть у стані постійної небезпеки.

Але є й інша правда.

Армія тримається на відповідальності одних перед іншими. Коли хтось залишає позицію, інший змушений закривати цю ділянку. Іноді – ціною власного життя.

Саме тому суспільство так гостро реагує на випадки СЗЧ. Не через формальне порушення закону. А через відчуття справедливості. Через розуміння того, наскільки дорогою є ціна кожного такого рішення на війні.

І тут немає простих відповідей.

Серед причин СЗЧ є не лише страх чи втома. Іноді йдеться про втрату довіри до безпосереднього командира, гострі конфлікти щодо рішень на бойових позиціях або незгоду з тактикою виконання бойових завдань. Це складні й чутливі ситуації, про які не заведено говорити публічно. Але вони існують у будь-якій армії світу.

Звісно, незгода з рішеннями командира не скасовує вимог закону та військової дисципліни. Водночас вона нагадує нам, що за абревіатурою СЗЧ часто стоїть не одна причина і не одна емоція.

Саме тому рішення держави надати військовослужбовцям можливість повернутися до строю стало важливим і справедливим кроком. Воно дозволило відокремити тих, хто свідомо уникає відповідальності, від тих, хто готовий повернутися до виконання свого обов’язку.

Один із таких прикладів – історія старшого солдата Дмитра.

У перші дні повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України. Воював на Київщині, де отримав тяжке поранення. Після лікування повернувся до війська та продовжив службу на Харківському, Луганському й Донецькому напрямках.

Згодом через конфлікт і різне бачення ведення бойових дій із новим командиром він самовільно залишив частину. Однак не відмовився від служби та не втік від війни. Після появи законного механізму повернення Дмитро скористався ним та відновив службу.

Вже в складі іншого підрозділу він продовжив виконувати бойові завдання на передовій. А в серпні 2025 року за мужність та успішне виконання бойових завдань на Куп’янському напрямку був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».

Ця історія не перекреслює факту порушення дисципліни. Але вона показує інше: доля людини не повинна назавжди визначатися однією помилкою.

Саме в цьому і полягає роль Державного бюро розслідувань. Не ставити всіх під одну мірку. Не підміняти справедливість формальним підходом. А ретельно встановлювати обставини кожного випадку, відокремлюючи тих, хто через виснаження чи складні життєві обставини припустився помилки, від тих, хто свідомо та тривалий час уникає виконання військового обов’язку.

Водночас кожному військовослужбовцю, який сьогодні переживає втому, розпач чи втрату віри у власні сили, варто пам’ятати: рішення залишити службу ніколи не є простим виходом із ситуації. Воно майже завжди створює нові проблеми – для побратимів, для підрозділу і для самої людини. Часто значно важливіше вчасно звернутися по допомогу, шукати законні механізми вирішення складної ситуації та не залишатися зі своїми проблемами наодинці.

Разом із тим держава і правоохоронна система мають залишатися принциповими щодо тих, хто свідомо обирає шлях тривалого ухилення від служби та не планує повертатися до виконання свого обов’язку. У таких випадках позиція ДБР була і залишається послідовною: кожен факт злочину має отримати належну правову оцінку, а відповідальність – настати незалежно від посади, звання чи попередніх заслуг.

Гуманність і справедливість не суперечать одна одній. Допомога тим, хто готовий повернутися до строю, не означає поблажливості до тих, хто свідомо перекладає свій обов’язок на плечі інших. 

Справедливість під час війни – це не лише покарання. Але й не байдужість до наслідків. Кожна ситуація потребує окремої оцінки, адже за однаковими формулюваннями в документах і матеріалах справ можуть стояти абсолютно різні життєві обставини.

Так, є ті, хто свідомо уникає відповідальності. А багато захисників після зриву повертається до служби. Є люди, які потребують не лише правової оцінки, а й психологічної підтримки та допомоги.

Війна зробила нас жорсткішими. Але вона не повинна позбавити нас здатності бачити в людині людину.

Сьогодні Україна тримається не лише на зброї. Вона тримається на довірі, взаємній відповідальності та здатності навіть у найважчі моменти залишатися суспільством, а не натовпом, який ділить усіх лише на «своїх» і «чужих».

Ми всі втомилися від війни. Це правда. Але країна тримається саме на тому, що навіть у виснаженні люди продовжують виконувати свій обов’язок – перед побратимами, родинами й державою.

І, можливо, головний виклик сьогодні – не втратити людяність, не втративши при цьому здатності називати речі своїми іменами.

Тетяна Сапьян, радниця з питань комунікацій Державного бюро розслідувань

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Суспільство

Понад 7000 вступників з ТОТ подали заяви до українських вишів

Published

on


Вступники з тимчасово окупованих територій цьогоріч подали 26 744 заяви на вступ до українських закладів вищої освіти, що перевищує показники минулого року.

Про це на пресконференції повідомила заступниця генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Алла Рибалко, передає кореспондент Укрінформу.

Рибалко поінформувала, що станом на ранок вівторка, 28 липня, було подано 26 744 заяви від 7156 вступників за квотою-2.

«Це достатньо багато, це більше, ніж в минулому році. Це говорить про те, що правила прийому, які щороку затверджуються Міністерством освіти і науки, весь час вдосконалюються і дають більший доступ до здобуття вищої освіти», — зазначила посадовиця.

Вона пояснила, що квота-2 передбачає окремі місця державного замовлення для вступників з тимчасово окупованих територій у всіх закладах вищої освіти і становить не менше 10% від загального обсягу державного замовлення на кожну спеціальність. Для переміщених університетів та закладів вищої освіти у прифронтових областях ця квота становить 40%.

«Освіта — це перший крок для реінтеграції дитини в нашому суспільстві. Це в прямому сенсі питання національної безпеки, оскільки ця дитина стане громадянином України в повному сенсі і буде залишатися в її правовому полі», — наголосила Рибалко.

Вона також розповіла про запуск підготовчих курсів для молоді з ТОТ.

«В цьому році запрацював так званий нульовий курс. Це підготовче відділення… Станом на липень 811 людей вже закінчили цей підготовчий курс. З них 154 особи — це діти з тимчасово окупованої території», — повідомила вона.

Читайте також: МОН уточнило процедуру вступу до університетів

За словами заступниці гендиректора директорату, студенти з окупованих територій мають право, зокрема, на державну цільову підтримку, соціальну стипендію, зменшення оплати за гуртожиток, при поселенні їм надається пріоритет. Обов’язково їм надається психологічна підтримка.

Представниця МОН пояснила алгоритм дій для абітурієнтів, які виїхали з окупації без документів: «Для таких дітей є освітні центри, їх в Україні 217. Дитина має прийти до освітнього центру, заповнити освітню декларацію, і з нею будуть далі працювати фахівці».

При цьому наголошувалося, що для подання заявки на вступ абітурієнтам з ТОТ не потрібно мати паспорт або ID-картку і документи про освіту українського зразка. «Якщо ви навчалися в окупації і не маєте цих двох документів, але переїхали, то почати вступний процес можна без цих документів, а в процесі вже їх відновлювати», — сказала Рибалко.

Як повідомлялося, 19 липня розпочався період подання заяв на вступ до закладів вищої освіти.

Фото Укрінформу можна купити .



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Супутники зафіксували будівництво ЛЕП для Запорізької АЕС і Криму Анонси

Published

on


Експерти Greenpeace Україна заявили, що росія продовжує реалізацію плану з інтеграції захопленої Запорізької атомної електростанції до своєї енергосистеми та енергомережі тимчасово окупованих територій, зокрема Криму.

Про це заявили з посиланням на супутникові знімки в Greenpeace Україна.

За даними організації, окупанти будують нову високовольтну лінію електропередачі вздовж траси М18 між тимчасово окупованими Мелітополем і Генічеськом. У Greenpeace зазначають, що будівництво було майже завершене ще у травні, однак його зірвали удари українських безпілотників, зокрема по підстанції в Генічеську на початку липня.

На думку фахівців, нова ЛЕП потрібна не лише для забезпечення військової логістики та роботи промисловості на окупованому півдні України. Вона є ключовим елементом довгострокового плану москви з передачі електроенергії із захопленої Запорізької АЕС на тимчасово окуповані території, включаючи Крим, а також до південних регіонів росії.

У Greenpeace наголошують, що стратегія рф передбачає від’єднання ЗапорізФОТО: Greenpeace Українаької АЕС від української енергосистеми, перезапуск реакторів під контролем “росатома”, забезпечення електроенергією окупованих територій та інтеграцію станції до російської енергомережі.

Водночас в організації вважають, що реалізація цих планів стає дедалі менш реальною. Фахівець із ядерної енергетики Greenpeace Україна Ян Ванде Путте заявив, що нова лінія електропередач не змінить загальної тенденції, яка свідчить про приреченість російського проєкту із захоплення та використання Запорізької АЕС.

ФОТО: Greenpeace Україна

Окремо Greenpeace розкритикувала генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі. В організації заявили, що його висловлювання про можливість перезапуску реакторів під управлінням “росатома” фактично підіграють російським наративам і не акцентують уваги на тому, що сама окупація Запорізької АЕС є порушенням міжнародного права та принципів ядерної безпеки.

У Greenpeace також попередили, що незаконна окупація станції продовжує створювати високі ризики ядерної аварії. Зокрема, втрата електропостачання або систем охолодження реакторів і басейнів із відпрацьованим ядерним паливом може призвести до масштабного радіаційного забруднення.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі підтримали переслідуваних правозахисників Криму

Published

on


В Одесі відбулася п’ята акція “Sessiz qıçıruvı Німий Крик. Musa Mamut”, присвячена Мусі Мустафі, легендарному кримськотатарському активісту, який 23 червня 1978 року спалив себе на знак протесту проти дискримінаційної політики радянської влади. На заході також нагадали про кримців, які перебувають в критичному стані в російських катівнях.

“Ми сьогодні будемо говорити про кримців, які перебувають в критичному стані в російських катівнях. Це Ірина Данилович, Тофік Абдулгазієв, брати Сейтумерови, Рустем Сеітмеметов. Ми вимагаємо негайного звільнення цих людей, тому що кожен день може бути останнім.” — розповіла перед початком заходу засновниця акції Aziza Eskender.

Мисткиня зазначила, що сьогодні акцію об’єднали з акцією на підтримку Михайла Федорова. За її словами, колишній міністр “наближає перемогу, наближає звільнення Криму, наближає звільнення наших людей.” Тож, на її думку, об’єднання заходів є логічним. 

Учасниця події Юлія, яка тримала плакат “Звільняйте полонених, а не Федорова” зазначила: “Наша влада замість того, щоб займатися звільненням наших людей, які дуже потрібні нам тут, вона займається звільненням людей, які все роблять для того, щоб звільнити наших полонених.”

Раніше стало відомо, що у Криму виплати за відключення світла прив’язали до військового обліку. Окупаційна влада видає жителям одноразову компенсацію у 15 тисяч рублів лише за умови відповідної реєстрації. Це стосується чоловіків, а також жінок із медичними спеціальностями. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.