Суспільство

Трохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси

Published

6 місяців ago

28.03.2026

Вситавка “Куди веде течія?” — візуально-філософський мистецький проєкт про те, як спадок минулого і сформовані раніше соціальні сценарії продовжують впливати на наше життя сьогодні відкрилася ввечері 27 березня в Одеському музеї Західного та Східного мистецтва.

Як повідомили кореспондентці Інтента, авторки робіт, які презентували на виставці, основою проєкту став старий килим.

Авторками стали:

Анастасія Бас – концептуальна мисткиня з Криму, яка створює арт-об’єкти, поєднуючи живопис, крафтові техніки та артефакти війни, трансформуючи їх у нові сенсові форми Анастасія Бас.
Lesiapik – діджитал-мисткиня, яка у своїй творчості звертається до теми впливу війни на суспільство, досліджує тілесність та інклюзію.
Олександра Худинцева – фотографка, яка працює з візуальною антропологією та соціальною фотографією.

“Ми намагалися підняти питання чи зовнішні події впливають на нас, чи ми впливаємо на них? Праця кожного з нас – це заглиблення в це питання. Ми намагаємося на прикладі об’єктів, які використовуємо щодня зрозуміти, чи це історична пам’ять, чи надбання наше, чи якісь події, які варто було б залишити у минулому. Спроба замислиттися ким миє? Чи в наших силах змінити майбутнє?”, – пояснила Анастасія Бас.

За словами Олександри Худинцевої спочатку замислили абсурдну фотосесію на пляжі. Винесли туди килим й пилососили, що стало символом абсурдності деяких дій сьогодення.

“Ми задумали спочатку цю ідею, як трохи абсурдну фотосесію на пляжі для того щоб сфотографувати килим за межами звичного простору. Так ми трохи змінили сенси, продемонструвавши, що килим то не лише предмет побуту, але й символ. На фото є старий килим та новий пилосос й трохи абсурдна дія – пилососити килим на пляжі. Так виник проєкт “Кудиведе течія?”. Ми хотіли показати як минуле через сьогодення впливає на наше майбутнє”, – розповіла фотографка.

Проєкт складається з двох частин, об’єднаних ідеєю трансформації значень. Через зміну контексту звичні предмети та образи втрачають свої усталені функції й набувають нових сенсів.

“Я сказала Саші: “Саша, є килим, є пилосос – надо фоткать”. Була класна погода. Я подумала, що це буде такий оксюморон, щось незвичайне в плані, що ми витягаємо звичайні речі й переносимо їх у дивне середовище. Тому виходить якісь дисонанс. Я хотіла передати людям власне відчуття дисонансу, що ось війна й у той же час виставка проходить, тут бомби падають, ти на клаовище йдешь, а потім в театр й цей дисонанс завжди зі мною. Хотілось його передати людям. Головне питання в нас було в тому, чому ми повторюємо ті самі речі коли змінилося середовище?. Й оцей пилосос та килим це символ того, що ми робимо якусь звичну справу, а навколо все змінилося, а ми просто продожуємо ті самі сценарії й питання, а чи потрібні вони нам? Тобто ми не відкидаємо радянську спадщину, але постає питання що з нею робити? Й хотилося показати, що на це питання кожен має сам собі відповісти”, – розповіла діджитал-мисткиня Леся (Lesiapik).

Виставка триватиме один місяць і супроводжуватиметься публічною програмою: авторськими екскурсіями від мисткинь, мистецькими лекціями та відкритими діалогами з глядачами.

Кирило Бойко

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

8 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

8 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

8 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.