Connect with us

Відбудова

Три країни створили фонд для відновлення транспортної інфраструктури України

Published

on


Литва разом зі Швецією, Канадою та Україною створили спеціальний фонд підтримки для відновлення транспортної інфраструктури України.

Як повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, 17 лютого у Стокгольмі підписано угоду про створення Фонду підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund, UTSF), передає Укрінформ.

«У Стокгольмі відбувся Четвертий діалог високого рівня з питань транспорту в Україні. До Діалогу долучились представники понад 20 країн та міжнародних організацій, зокрема профільні міністри транспорту та інфраструктури <…> Ключовою подією Діалогу стало підписання угоди про створення Фонду підтримки транспорту України», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що документ підписали Україна, Швеція, Литва, Канада.

Фонд підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund, UTSF) створюється для фінансування малих і середніх проєктів з відновлення цивільної транспортної інфраструктури. Міністерство розвитку громад та територій України визначено бенефіціаром фонду.

UTSF має забезпечувати швидку реалізацію інфраструктурних проєктів у сферах автомобільного, залізничного, водного транспорту, міської мобільності та супутньої інфраструктури.

Крім того під час заходу до підписання спільної декларації про підтримку України та сфери транспорту долучились ще п’ять країн: Данія, Німеччина, Норвегія, Естонія та Велика Британія. У декларації йдеться про підтримку рішення запустити відповідний фонд.

Також українська делегація провела низку двосторонніх зустрічей із міжнародними партнерами з метою посилення координації допомоги та розширення співпраці.

Як повідомляє Delfi, у Міністерстві комунікацій та транспорту Литви розповіли, що Фонд створюється для надання фінансової та аналітичної допомоги у задоволенні невідкладних потреб України у сфері цивільного транспорту, включаючи дороги, залізниці, порти, авіацію, міську мобільність та логістику. 

Профільний міністр Юрас Тамінскас заявив, що Литва продовжить активно підтримувати Україну, надаючи всю необхідну допомогу, досвід та знання для відновлення транспортного сектору країни.

Координацію роботи Фонду забезпечуватиме CIG4U (Common Interest Group for Transport in Ukraine). Ця група допомагає країнам обмінюватися актуальною інформацією щодо невідкладних потреб української транспортної системи, просуває ініціативи щодо відновлення довгострокових транспортних зв’язків.

За пропозицією Литви, виконавчі функції фонду візьме Центральне агентство з управління проєктами (ЦАУП).

Перші заплановані проєкти включатимуть встановлення автоматизованих систем зважування транспортних засобів на українських прикордонних пунктах, реконструкцію електричних підстанцій, а також проєкти, спрямовані на підвищення стійкості та захист критично важливої ​​транспортної інфраструктури.

Читайте також: Для фінансування в межах Програми відновлення України III відібрали ще 23 проєкти

Підтримка України надаватиметься у співпраці зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними фінансовими інститутами.

Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі 3 грудня Канада, Литва, Швеція та Україна підписали спільну декларацію щодо створення нового Фонду підтримки транспорту України.  

Створення UTSF – ініціатива Групи спільних інтересів з питань транспорту України у межах Міжнародного транспортного форуму (МТФ). Наголошується, що фінансування проєктів здійснюватиметься за рахунок грантів.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Відбудова

Укренерго на конференції з відбудови уклало угоди на понад €100 мільйонів

Published

on



Зокрема, із Державним банком розвитку Німеччини (KfW) підписали угоду про надання грантового фінансування обсягом 11 млн євро. Кошти будуть спрямовані на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею та підтримку надійної роботи енергосистеми.

Зазначається, що Німеччина – один із ключових партнерів України у сфері енергетики та один із найбільших донорів українського енергетичного сектору під час повномасштабної війни.

З 2022 року уряд Німеччини через KfW надав Укренерго грантового та кредитного фінансування на суму понад 334 млн євро. Ці кошти були спрямовані на закупівлю високовольтного обладнання, спеціалізованої техніки для аварійно-відновлювальних робіт, реконструкцію та будівництво ліній електропередачі, а також облаштування захисту критично важливих енергооб’єктів.

Зі шведською державною фінансовою установою розвитку Swedfund підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає співпрацю за напрямами: підвищення стійкості та надійності системи передачі електроенергії; інтеграція відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії до енергосистеми; цифровізація управління енергосистемою та впровадження сучасних технологічних рішень.

Читайте також: Міненерго провело низку зустрічей з міжнародними компаніями на Конференції у Гданську

Від початку повномасштабного вторгнення Швеція надавала «Укренерго» високовольтне обладнання та трансформаторну оливу, а також зробила один із найбільших внесків до Фонду підтримки енергетики України — майже 260 млн євро.

Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку надасть Укренерго 90 млн євро для посилення захисту енергетичної системи та формування резервів обладнання в Україні.

Фото: Міненерго



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Гданську Україна досягла домовленостей про €1,5 мільярда на відновлення

Published

on



25-26 червня в польському Гданську в межах Ukraine Recovery Conference 2026 Міністерство розвитку громад та територій досягло домовленостей про спрямування 1,5 млрд євро на відновлення України

Про це у Фейсбуку повідомив віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.

За його словами, понад 1,5 млрд євро нових домовленостей, фінансування та анонсованих програм для відновлення України – один з головних результатів роботи міністерства на Ukraine Recovery Conference 2026, яка цього року обʼєднала понад 9 тис. учасників.

Це проєкти, які працюватимуть для українських громад.

Серед ключових результатів: 524 млн євро – у межах Ukraine Infrastructure Facility на реалізацію проєктів муніципальної інфраструктури; 351 млн євро – на житлові програми: компенсації за знищене житло, пільгові іпотечні кредити для ветеранів, підтримку ВПО та розвиток соціального житла.

Понад €212 млн інвестицій та близько €83 млн грантової підтримки підуть на реалізацію проєктів українських громад і регіонів, €149 млн – на ремонт та відновлення автомобільних доріг.

Ще €120 млн анонсовано на енергоефективне відновлення багатоквартирних будинків, а €100 млн – на нові проєкти у сфері водної інфраструктури.

Читайте також: У Гданську підпишуть десятки угод на більш як €10 мільярдів – Свириденко

Окрім того, €60 млн становить перший транш майбутньої рамкової позики Європейського інвестиційного банку на розвиток прикордонної інфраструктури, €36 млн передбачено на програми екстреного відновлення, €25 млн – на модернізацію систем водопостачання та водовідведення

За інформацією Кулеби, майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці, 8,5 млн євро – на захист критичної залізничної інфраструктури, її модернізацію та інтеграцію до європейської транспортної системи

Ще €3,1 млн – перші внески партнерів до Ukraine Transport Support Fund для підтримки транспортної інфраструктури України.

Віцепрем’єр подякував усім міжнародним партнерам за підтримку та інвестиції в майбутнє України, в майбутнє Європи.

Читайте також: Фон дер Ляєн заявила про запуск інвестфонду для України на €1 мільярд

Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську 25 червня розпочалась  5-та Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).

Її рограму було поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.

Фото надане прес-службою віцепрем’єр-міністра



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна просуває в Раді Європи фінансові інструменти відновлення та компенсацій

Published

on



Голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева стала доповідачкою за проєктом резолюції щодо діяльності Банку розвитку Ради Європи – інституції, через яку Україна вже отримує підтримку для відновлення.

Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.

Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.

«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.

Читайте також: Сесія ПАРЄ була україноцентричною, на ній окремо говорили про ветеранів – Мезенцева

Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».

Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.

«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.

Читайте також: Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків – вже подані 150 тисяч

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.

Фото: facebook.com/maria.mezentseva



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.