Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.

«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.

Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.

Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.

Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.

На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.

Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.

Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.

Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.

Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.

Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.

«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».

Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».

Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.