На Одещині судитимуть 36-річну жінку, яку звинувачують у катуванні власного п’ятирічного сина. За даними слідства, мати побила хлопчика руками та держаком сокири лише за те, що він плакав і не міг заспокоїтися після падіння. Дитина отримала травму голови та численні синці. Інші діти побігли по допомогу до сусіда.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

Реклама

Побила дитину за плач

Як раніше повідомляли Новини.LIVE, за даними слідства, усе сталося ввечері в червні в одному із селищ Білгород-Дністровського району. П’ятирічний хлопчик упав, сильно плакав і довго не міг заспокоїтися. Його 36-річна мати, яка виховує чотирьох дітей, вирішила за це покарати сина. Слідчі встановили, що жінка почала бити хлопчика руками та дерев’яним держаком від сокири. Інші сини побачили побиття, побігли до сусіда й розповіли йому про те, що відбувається. У дитини діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні гематоми та садна на тілі.

Що відомо про родину

Із 2021 року сім’я перебуває на обліку місцевої Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. У родині виховувалися четверо хлопчиків віком від трьох до дев’яти років. Наразі всі четверо дітей перебувають у безпеці. Де саме вони проживають, у прокуратурі не уточнили.

Матір судитимуть за катування

Прокурори вже передали обвинувальний акт до суду. Жінці інкримінують катування за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України. Її обвинувачують в умисному заподіянні дитині сильного фізичного болю та моральних страждань з метою покарання. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Правоохоронці також окремо розслідують можливу службову недбалість працівників місцевої Служби у справах дітей. Провадження відкрили за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України. 

Новини.LIVE писали, що на Одещині трьом членам прийомної родини повідомили про підозру в катуванні семирічного хлопчика. За даними слідства, 42-річна жінка, її чоловік та дорослий син били й принижували дитину, караючи за поведінку. Усіх трьох дітей із родини передали до патронатної сім’ї. Жінку взяли під варту, а чоловікам призначили цілодобовий домашній арешт. 

Також Новини.LIVE розповідали про затримання 42-річної жінки в Роздільнянському районі. Її підозрюють у катуванні семирічного прийомного сина. Хлопчика та двох дівчат, які виховувалися в цій родині, перевлаштували до патронатної сім’ї. Правоохоронці також розпочали перевірку роботи місцевої Служби у справах дітей.

Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.

Реклама

Що сталося з дітьми з приюту

За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.

За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.

Звернення до Євросуду

13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення. 

“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.

Як проходили слухання

22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.

Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.

Коли оголосять рішення

Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.

“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.

При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.

“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.

Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі. 

Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.

Історія Одеси отримала нове свідчення про те, як виглядав стародавній Хаджибей. Дослідники оприлюднили раніше невідомий план замку та прилеглої місцевості. На ньому можна побачити розташування фортеці, старовинної кав’ярні, курганів і турецького маяка. Частину деталей уже підтверджують археологічні знахідки.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на допис ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету, професора Андрія Красножона у Facebook.

Реклама

Де стояв замок Хаджибей

За інформацією Андрія Красножона, завдяки зусиллям Олександра Волока вдалося оприлюднити раніше невідомий план замку Хаджибей. Його склали інженери генерала Гудовича, який контролював укріплення з 14 вересня 1789 року, після того, як замок захопив передовий загін Дерибаса. На плані дві круглі вежі головного фасаду замку зображені багатокутними. Саме таку форму фундаменту однієї з веж виявили археологи під час розкопок у 2026 році. Це може свідчити про те, що автор старовинного креслення досить точно передав особливості споруди.

“Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад з тінями від дахів цих веж та мінарету”, — зазначив Андрій Красножон.

Ще важливіше, що новий план підтверджує місце розташування замку. Він стояв у верхній частині сучасного Приморського бульвару, приблизно посередині між двома балками, неподалік від урвища та нинішньої півциркульної площі. Саме в цьому районі археологи проводять розкопки протягом останніх років. Тут вони знайшли культурні шари XIV–XVIII століть, залишки укріплень, елементи зброї та амуніції.

Що розкажуть нові розкопки

Андрій Красножон пояснив, що історичні зображення замку Хаджибей відрізняються між собою. Тому дослідники не можуть покладатися лише на старовинні креслення, навіть якщо окремі деталі збігаються з археологічними знахідками. На думку професора, саме подальші розкопки допоможуть встановити, коли побудували замок, як змінювалися його укріплення та якою була його справжня конструкція.

“Проте, сьогодні лише археологія здатна суттєво оновити джерельну базу середньовічного Хаджибея та надати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку”, — наголосив Андрій Красножон.

Старовинна кав’ярня на карті

Окрім фортеці, на новому плані детально зображена кав’ярня грека Аспоридіса. Вона стояла біля головної дороги, неподалік від виїзду з Хаджибея. Сьогодні на цьому місці розташований будинок Прокопеуса на розі вулиць Грецької та Європейської. Автор креслення позначив не лише саму кав’ярню, а й огорожу та сусідні господарські будівлі. Андрій Красножон припускає, що частина споруд могла бути житловою.

Особлива увага до цієї садиби зацікавила історика. Він висловив припущення, що кав’ярня могла бути місцем, де після захоплення Хаджибея збиралися російські офіцери.

“Чи не через те, що саме в цій кав’ярні після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджибеєм?” — написав Андрій Красножон.

Де був турецький маяк

Ще одна цікава деталь старовинного плану — великі кургани на території сучасного центру Одеси. Один із них розташовувався приблизно на початку нинішньої вулиці Успенської, над мисом Ланжерон. Неподалік автор креслення позначив турецький маяк. Андрій Красножон звернув увагу на особливості місцевості та запропонував уточнити його розташування.

На думку історика, маяк найімовірніше стояв у районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не поблизу пам’ятника Невідомому матросу, як можна було б припустити за іншою локалізацією. Новий план дає археологам додаткові орієнтири для дослідження стародавнього Хаджибея. Водночас остаточно підтвердити вигляд фортеці та розташування окремих споруд допоможуть подальші розкопки.

Новини.LIVE писали, що археологи завершили четвертий сезон розкопок на Приморському бульварі в Одесі. Вони досліджували античне поселення та середньовічну фортецю Хаджибей. Серед знахідок була кераміка XIV століття, пов’язана з історією факторії Джанєстра. Остаточні висновки науковці планували зробити після опрацювання всіх матеріалів. 

Також Новини.LIVE розповідали про залишки Хаджибейської фортеці, які виявили під Приморським бульваром. Під час розкопок археологи знайшли фундамент і нижню частину багатокутної вежі османського періоду. Поруч виявили монети, кераміку та будівельні матеріали. Ці знахідки допомогли точніше визначити розташування та розміри старовинного замку. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що археологи встановили точне місце розташування Хаджибейського замку. На Приморському бульварі дослідники виявили залишки мурів і берегової артилерійської батареї. Укріплення розташовувалися неподалік від пам’ятника Дюку та фунікулера. Серед знахідок також були кераміка, бронзові предмети османського походження та сліди демонтажу стін.