Про це у Фейсбуці написала донька письменника Юліана Шевчук, передає Укрінформ.

“Згадайте сьогодні мого тата, хто його знав. Служба Божа у річницю смерті письменника Валерія Шевчука відбудеться сьогодні, 6 травня, у костелі святого Миколая у м. Києві (тато був римо-католиком), вул. Велика Васильківська, 75, о 18.30. Вічне спочивання. Спочивай у мирі, тату”, – написала Юліана Шевчук.

Донька письменника зазначила, що, згадуючи письменника, зазвичай говорять лише про його книги.

“Моя мрія – не стільки перевидання татових книг, яких вже видано дуже багато, а дати його творам «друге життя» чи навіть «безсмертя» – щоб його творчість сприймало і молоде покоління, а барокові мотиви його творів «ожили» б у паралелях із сучасною епохою”, – написала Юліана Шевчук.

Як зазначила вона, спадщина письменника має потенціал для сучасних екранізацій і театральних постановок із новими, сміливими художніми рішеннями, що поєднують минуле й сучасність.

Зокрема, на її думку, такі твори, як «Око прірви», «Вертеп» і «Привид мертвого дому» залишаються актуальними, адже відображають боротьбу добра і зла, суспільні процеси та виклики, близькі й сьогоднішній Україні.

Як повідомляв Укрінформ, письменник Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.

Народився він 20 серпня 1939 р. у Житомирі.

У 1961 р. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Відтоді він не полишав письменницьку працю.

Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи.

Крім того, Валерій Шевчук є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Також він працював над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16-19 століть «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у журналі «Київ» 1986—1987 рр. та інше.

Валерій Шевчук став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001).

29 листопада 2011 року була започаткована в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — українська літературна премія, творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.