Події
У Києві відкрилися дві виставки про збережену спадщину Чорнобиля
У просторі Музею Івана Гончара відкрилися виставки «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» та «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях», що покликані представити зафіксовану та збережену спадщину Чорнобиля.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відкриваємо дві виставки, присвячені 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. 40 років тому сталася безпрецедентна подія — аварія на Чорнобильській АЕС, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною й екологічною катастрофою сучасності. Її наслідки позначилися на всіх сферах суспільного життя. Це торкнулося і культури. Під загрозою опинилася етнокультура Поліського краю. Упродовж понад трьох десятиліть сотні науковців працювали над порятунком цієї культурної спадщини», – сказав директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко.
Він наголосив, що це були безпрецедентні для української культури пошуково-рятувальні експедиції. За його словами, ці виставки є результатом цієї багаторічної роботи.
«Символічно, що виставка проходить саме в цьому приміщенні, куди свого часу звозили перші знахідки. Спочатку таких локацій було три: підвали адміністрації зони відчуження, Іванківський історико-краєзнавчий музей та музей Івана Гончара. Саме тут із 1994 року ми зберігали ці речі. Пам’ятаю, на місці, де ми зараз стоїмо, була земляна підлога, розміщувалися скульптури. А в сусідній залі ми опрацьовували знайдені пам’ятки. Відтоді минуло багато часу», – сказав Омеляшко.
Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар наголосив на унікальності виставки та її значенні для збереження культурної спадщини регіону.
«Для нас велика честь долучитися до створення цієї виставки. Вона особлива і своїм явищем, і культурою цього регіону. Частину експонатів ми свого часу допомагали зберігати саме тут, коли ще не було належних умов», – сказав він.
За словами Гончара, робота зі збереження поліської спадщини є справжнім подвигом науковців, які понад 30 років збирали та рятували культурні цінності. «Те, що зроблено за ці десятиліття – це величезна праця. Цю колекцію неможливо переоцінити: і дерев’яні вироби, і одяг – усе це демонструє неймовірне розмаїття й силу традиції навіть у межах одного регіону», — підкреслив він.
Виставка «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» демонструє врятовані від небуття унікальні пам’ятки народної культури регіону: предмети традиційного побуту і господарської діяльності поліщуків, комплекси вбрання, відтворення фрагментів хатнього інтер’єру, твори народного художнього мистецтва, вироби найбільш поширених промислів і ремесел на Поліссі. В експозиції також можна познайомитися з пісенним фольклором, тематичними відеоматеріалами, документальними фільмами тощо.
Фотовиставка «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях» сформована з двох блоків: масштабної візуальної хроніки тридцятирічних польових досліджень, здійснюваних різними експедиціями, та світлинами, що відображають безпосередню участь письменниці, дослідниці та рятівниці культурної спадщини Українського Полісся в них.
Експозиція діятиме з 15 квітня до 31 травня.
Як повідомляв Укрінформ, три провідні українські хори Канади об’єднають зусилля для проведення меморіального концерту до сорокової річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Захід відбудеться 26 квітня в базиліці Святого Павла у Торонто.
Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.
Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.
У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.
Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.
Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.
Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів