Події
У Литві, Франції та Британії виходять нові переклади українських книжок
У Литві вийде друком книжка “Потяг прибуває за розкладом” Марічки Паплаускайте, у Британії зʼявилася збірка оповідань “Мої жінки” Юлії Ілюхи, а у Франції – “Життя на межі” Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
“Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці” вийшла у литовському бутиковому видавництві Lapas – це стало першим іноземним перекладом книжки. У Литві у перекладі Вітаса Декшніса вона отримала назву Traukinys atvyksta laiku. Ukrainos žmonių ir geležinkelių istorijos (“Потяг прибуває за розкладом. Історія людей та залізниці України”).
“Видавництво має дуже схожий підхід до створення читацького продукту як і The Ukrainians Media, тож я рада цьому співтворенню ще більше”, – написала письменниця, редакторка та журналістка Марічка Паплаускайте.
“24 лютого 2022 року українські залізничні станції стали одночасно прикриттям і головною мішенню для ворога, а залізничники – захисниками держави, відповідальними за евакуацію населення країни. Пунктуальність рейсів перевершила графіки європейських країн: залізничники негайно ремонтували зруйновані страйками колії, відкривали нові залізничні колії, розповсюджували ліки та продукти харчування у вагонах. Залізничники допомогли евакуювати з України понад чотири мільйони людей, а також 115 тисяч собак, котів та інших домашніх тварин. Хроніка розкриває не лише талант письменниці, а й автентичну мову мешканців, чорний гумор часів війни та дух опору – історії українців твердо говорять: залізниці досі працюють за графіком”, – йдеться в анотації до литовського видання.
В Україні книжка “Потяг прибуває за розкладом” вийшла у видавництві “Лабораторія” у 2024 році. Автором передмови став британський актор, письменник і режисер Стівен Фрай. Дизайн обкладинки створив Вадим Блонський.
Книжка філософського репортажу “Життя на межі: Україна, культура та війна” вийшла у найбільшому незалежному видавництві Франції Gallimard. У перекладі Луїзи Анрі вона отримала назву La vie à la lisière. Être ukrainien aujourd’hui (“Життя на межі. Бути українцем сьогодні”).

“Ми з юності читали книжки цього видавництва, в якому публікувалися і публікуються ключові фігури французької літератури та гуманітарних наук. Честь для нас бути серед них”, – написав філософ, есеїст та перекладач Володимир Єрмоленко у Фейсбуку.
Світлину на обкладинці видання зробила українська фотокореспондентка та журналістка Юлія Кочетова.
“Війна змінює найбазовіші виміри людського існування: сприйняття часу й простору, уявлення про красу й любов, про дім і смерть. Вона також породжує нові поняття – як-от “післяжиття”: стан людини, яка вже все втратила. Чому ж період руйнування й крайньої індивідуальної та колективної вразливості водночас висвітлює силу довіри до ближнього й потребу в поезії? Спираючись на свої поїздки в спустошені зони бойових дій, почуті там історії, власні спостереження та зустрічі, автори творили цей пронизливий філософський свідчий текст. Це водночас вікно в реальність і ода літературі – спроба осмислити й передати уроки життя на межі, “у тому місці, де життя вперто бореться за себе і за кожен належний йому міліметр”, – йдеться в анотації до французького видання.
В Україні книжка вийшла у 2025 році у видавництві “Дух і літера”.
Збірка короткої прози “Мої жінки” письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи вийшла у британському видавництві The Indigo Press. Англійською мовою книжку переклала Ганна Левів. Це вже 14 переклад видання.

Обкладинку створив графічний дизайнер і арт-директор Люк Берд. Ілюстрація на обкладинці – з українського видання, створена Ольгою Ротаєнко.
“Це вражаючий і рідкісний роман, що складається з серії гострих новел про жінок, які зіткнулися з незліченними жорстокостями війни. Він передає голоси і руйнівні переживання тих, кого змусили замовкнути, тих, хто втратив близьких, тих, хто боровся і витримав, і тих, хто зламався. Завдяки оригінальному стилю та поетичній повторюваності безіменні героїні розповідають лаконічні та емоційно заряджені історії, що відтворюють життя під час війни в Україні з болісною інтенсивністю, яка водночас глибоко зворушує”, – написали у анотації до видання.
В Україні книжка-білінгва (українською та англійською мовами) “Мої жінки” вийшла у 2024 році у видавництві “Білка”. Того ж року видання відзначили нагородою Книга року ВВС.
Як повідомляв Укрінформ, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома” отримав грант для виходу на англомовний ринок.
Фото: Читомо
Події
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
У Музеї історії міста Києва відкрили виставку «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві», яка через автентичні артефакти, документи та фотографії простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Проєкт присвячений Дню військового медика, який в Україні відзначають 27 липня.
Як зазначається, експозиція розповідає про понад 270 років розвитку військової медицини в Україні та людей, які в різні історичні періоди рятували життя захисників.
«Київ сьогодні не лише живе в умовах війни, а й формує пам’ять про неї. Важливо, щоб історії людей, які рятують життя на передовій, ставали частиною нашої спільної пам’яті. Виставка показує, що військова медицина – це не лише про професію чи технології. Це про відповідальність, людяність і силу духу», – зауважив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини / Фото: КМДА
1 / 15
Назва виставки символізує зустріч пораненого воїна і військового медика в мить, коли вирішується людське життя. Через автентичні артефакти, документи, фотографії, медичне обладнання та особисті речі військових медиків експозиція простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Генеральна директорка Музею історії Києва Вікторія Муха наголосила, що виставка покликана зберегти пам’ять про тих, хто щодня бореться за життя українських захисників.
«За кожним врятованим життям стоїть людина, яка в критичний момент зробила все можливе, щоб допомогти іншому. Історія військової медицини – це не лише історія знань, технологій і професійного досвіду. Передусім це історія людяності, витримки та щоденного служіння. Цією виставкою ми прагнемо розповісти про тих, хто щодня бореться за життя наших Захисників і Захисниць, та зберегти пам’ять про їхній внесок у сучасну історію України», – зауважила вона.

Особливе місце в експозиції посіли військові медичні ноші, які художник Сергій Бабій перетворив на живописні полотна, поєднавши документальність, символізм і пам’ять про боротьбу за людське життя.
Також відвідувачі можуть побачити аптечку військового медика Руслана Козака («Коливан»), сформовану під час його бойової служби та доповнену протягом подальшої роботи інструктором із тактичної медицини.
Організаторами виставки виступили Музей історії міста Києва у співпраці з Музеєм російсько-української війни Національного університету оборони України, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Київським міським центром підготовки громадян до національного спротиву, волонтерським проєктом «Мед+Коливан», а також українськими виробниками тактичного медичного спорядження Shannon Mechanics і SICH Україна.
Виставка триватиме до 30 серпня за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.
Як повідомляв Укрінформ, у Латвійській національній бібліотеці у Ризі відкрили фотовиставку «Голоси захисниць» (Voices of Defenders), присвячену жінкам, які служать у лавах Збройних сил України.
Фото: КМДА
Події
В Україні започаткували нову літературну нагороду
Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Як передадає Укрінформ, про це Мінкульт повідомив у Фейсбуці.
“Започатковуємо “Волю” – нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Мінкульті, “Воля” створена для підтримки літератури в Україні та її інтеграції у глобальний дискурс”.
Премія охоплює три номінації:
- найкраща українська прозова книжка;
- найкраща українська документальна книжка;
- найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською.
Як поінформували в Мінкульті, книжки номінують українські видавництва – до трьох видань у кожній категорії. Лавреат кожної номінації отримає ₴400 тисяч. Відбір відбуватиметься у три тури. Лауреатів оголосять на початку грудня.
Журі премії очолив літературознавець, директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків. До складу журі входять письменник і військовослужбовець Олександр Михед, шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL Уям Блекер, письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська, літературна критикиня, редакторка у видавництві “Темпора”, ведуча подкасту “Висока полиця” Богдана Романцова.
Прийом заявок триває до 19 серпня 2026 року на сайті премії.
Як зазначила у Фейсбуці ініціаторка створення премії, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, “Воля” відзначатиме найкращу українську прозу й документалістику, а також – найкращу книжку про Україну іноземного автора в українському перекладі. Вільно говорити, писати, видавати й читати – привілей незалежних. Я впевнена, що премія спонукатиме нас все глибше замислюватися над суттю волі для українців й пояснювати цей феномен іноземцям, а також просто говорити про хороші книжки”.
Як пояснила Лаюк, видавництво може номінувати книжки, видані українською мовою від 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури “Веселка” розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: ©vejaa
Події
На Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
Під час 83-го Венеційського кінофестивалю відбудеться прем’єрний показ документального фільму про найзаможнішу людину світу Ілона Маска.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Стрічка під назвою «Маск» (Musk) триватиме 232 хвилини, майже чотири години.
Зазначається, що кінорежисером фільму є відомий американський документаліст Алекс Гібні, який здобув премію «Оскар» за найкращий документальний фільм «Таксі на темну сторону» (2008) про політику США щодо застосування тортур.
Гібні вперше розповів, що працює над фільмом про Маска ще у березні 2023 року, назвавши його «остаточним і неприкрашеним дослідженням» керівника компаній Tesla, SpaceX та соцмережі X.
Повідомляється, що режисер завершив роботу вже на початку 2025 року, проте повернувся до продовження монтажу на тлі підтримки Маском президентської кампанії та фінансової підтримки Дональда Трампа, та його роботи в «Департаменті ефективності уряду США» (DOGE).
Оскільки Маск продовжував генерувати заголовки, ті, хто стежив за проєктом Гібні, природно, почали задаватися питанням, «коли і як режисер взагалі зможе завершити роботу над фільмом про американського мільярдера».
Цього року Венеційський кінофестиваль триватиме з 2 по 12 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, американський мільярдер Ілон Маск заявив, що ШІ-відеогенератор Grok Imagine, розроблений його компанією xAI, до кінця 2026 року створить повнометражну «історично точну» версію «Одіссеї» Гомера.
Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Одеса3 дні agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Одеса1 тиждень agoЗміна прем’єра в Україні: одесити про очікування змін в уряді
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса6 днів agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
