Події
У межах програми Translate Ukraine 2025 видали переклади 75 українських книжок
Торік у межах програми підтримки перекладів Translate Ukraine 2025 здійснено переклад 75 книжок української літератури 24 мовами.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Український інститут книги.
Зазначається, що цьогоріч до Українського інституту книги надійшла 161 заявка на участь, технічний відбір пройшли 133 заявки, а відбір експертної ради – 80.
Як поінформували в УІК, результатом програми стали 75 нових перекладів, які географічно охопили 28 країн: Болгарію, Бразилію, Велику Британію, Грецію, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Індію, Іспанію, Італію, Латвію, Литву, Ліван, Молдову, Німеччину, Північну Македонію, Польщу, Румунію, Сербію, Словаччину, США, Угорщину, Фінляндію, Францію, Хорватію, Чехію, Швецію.
Серед перекладених книг – 41 видання художньої літератури, зокрема 3 видання класичної літератури, а також 7 видань нонфіку, 10 видань літератури для дітей та 14 поетичних збірок.
За даними УІК, найбільше перекладали:
- Софію Андрухович («Амадока» видали румунською, шведською і болгарською, «Фелікс Австрія» сербською та «Катананхе» македонською);
- Сергія Жадана («Арабески» видали румунською та шведською, «Ворошиловград» словацькою, «Месопотамія» угорською, «Інтернат» хорватською) ;
- Євгенію Кузнєцову («Драбина» видали словацькою, грузинською і литовською, «Спитайте Мієчку» грецькою і «Вівці цілі» фінською) ;
- Максима Кривцова («Вірші з бійниці» видали французькою, португальською і болгарською мовами);
- Юлію Ілюху («Мої жінки» видали грецькою, польською та іспанською);
- Володимира Рафеєнка («Мобільні хвилі буття» видали німецькою, «Петрикор – запах землі після дощу» польською і «Мондегрін. Пісні про смерть і любов» словацькою).
Також у переліку перекладених видань збірка поезій вбитого росіянами письменника Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші» (латиською) та твори загиблої внаслідок ракетної атаки росіян по Краматорську Вікторії Амеліної – роман «Дім для Дома» (німецькою) і дитяча книжка «Е-е-есторії екскаватора Еки» (латиською).
Окрім того, цьогоріч за кордоном переклали збірку поезій «Тут були ми» письменника та ветерана Артура Дроня (польською та французькою), збірку «dasein: оборона присутності» поетки та військової медикині Ярини Чорногуз (польською), а також книжку «Мисливці за щастям» письменника, художника та військового Валерія Пузіка (польською).
Іноземними мовами перекладені й українські книжкові бестселери. Так, «За перекопом є земля» Анастасії Левкової вийшла в перекладі польською мовою, «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка угорською мовою, «Вівці цілі» та «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової фінською та грецькою мовами відповідно.
Серед перекладів художньої літератури є й твори українських класиків, зокрема Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Віктора Домонтовича, Майка Йогансена, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайля Семенка та антологія української класичної літератури 1798–1865 років.
Як зауважили в УІК, найбільше перекладів вийшло польською (7) та іспанською (6) мовами, також чимало книг переклали латиською (5), македонською (5), словацькою (5), італійською (4), литовською (4), угорською (4) та французькою (4) мовами.
Загалом цьогоріч у межах програми Translate Ukraine українські тексти вийшли 24 мовами.
Як повідомлялося, програма підтримки перекладів Translate Ukraine – це проєкт, заснований Українським інститутом книги 2020 року. Його основною метою є промоція творів української літератури за кордоном, створення умов для доступу українських авторів до книжкових ринків світу, доступ іноземних читачів до української літератури. У межах проєкту УІК повністю або частково відшкодовує витрати іноземного та/або українського видавця на видання перекладів творів української літератури іншими мовами.
Фото ілюстративне: ©vejaa
Події
У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю
У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.
Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.
Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.
“Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.
RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників.
У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.
Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
Події
Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.
Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.
У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.
Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.
Фото: Українська кіноакадемія
Події
На «Книжковій країні» зібрали понад 1500 книжок для військових
На фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23–26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 – зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.
«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.
Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.
Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.
Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.
Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.
Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.
За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.
Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.
Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
