Connect with us

Події

У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ

Published

on



У Чернівецькій області в госпіталі ветеранів війни 3 березня показали стрічку «Захар Беркут», представив її режисер Ахтем Сеітаблаєв.

4 та 10 березня в кінопросторі Хмельницького госпіталю організували показ фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».

4-25 березня військовослужбовцям, які проходять реабілітацію в Трускавецькому госпіталі, показали кінокартини «Довбуш», «Кріпачка», «Я, Побєда і Берлін» та «Дон Жуан з Жашкова». Тим часом у Запоріжжі та області влаштували 12 показів, у програмі були фільми «Яремчук. Незрівнянний світ краси», «Кріпачка», «Безславні кріпаки», «Пекельна хоругва або Різдво козацьке», «11 дітей з Моршина» та «Дон Жуан з Жашкова».

5 березня в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї показали фільм «Захар Беркут», представили його режисер Ахтем Сеітаблаєв та керівник «ТРО Медіа» Олексій Дмитрашківський.

5-26 березня в кінопросторі медичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відбулися покази стрічок «Коли ти вийдеш заміж?», «Кріпачка», «Безславні кріпаки» та «раша гудбай».

5-27 березня у двох реабілітаційних центрах Національної гвардії в Полтавській області показували фільми «Максим Оса та золото Песиголовця», «Кіборги», «Дон Жуан з Жашкова» і «Кріпачка».

6 березня в медичному реабілітаційному центрі Державної прикордонної служби України в Одесі відкрили новий кінопростір й організували показ стрічки «Мирний 21» за участію режисера Ахтема Сеітаблаєва.

6-27 березня в кінопросторі медичного центру МВС у Вінницькій області показали «Кріпачку», «Вулкан» та «Екс».

7 березня в Харківському національному економічному університеті відбувся показ фільму «Мої думки тихі».

7 й 14 березня в Будинку культури Миронівки місцевій громаді показали «Кріпачку» та «Кіборги».

7 й 8 березня в харківському «Хартія-хабі» режисер Олесь Санін представив фільми «Довбуш» та «Культура vs війна».

9 березня в «Хартія-хабі» Івано-Франківська показали стрічку «Чужа молитва».

10 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів влаштували показ «Кріпачки». Того ж дня в Одесі в приміщенні міської бібліотеки для громади організували показ «Толоки».

12-26 березня у Вінниці та області для місцевої громади та внутрішньо переміщених осіб за сприяння обласного центру культури «Щедрик» показували фільми «Кіборги», «Шляхетні волоцюги» та «Мій карпатський дідусь».

12 й 29 березня у Київському інституті Національної гвардії України організували покази «Нескореного» й «Толоки».

12 та 13 березня у Національній академії Служби безпеки України та Київському військовому інституті ім. Т. Г. Шевченка провели допрем’єрні покази фільму «Втомлені», представив їх голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. У творчих зустрічах з курсантами взяли участь продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай, сценаристка Соломія Томащук й акторка Валерія Ходос.

13-26 березня у новоствореному Одеському кінопросторі медичного реабілітаційного центру показали фільми «Пропала грамота», «Кіборги» та «Кріпачка».

15 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Втомлені» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, акторок Маргарити Гури та Валерії Ходос.

15 березня у Києві в культурному хабі «Донеччина» показали стрічку «Люксембург, Люксембург».

18 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області влаштували допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук й акторки Валерії Ходос.

19 березня у Київському інституті НГУ провели допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, головних акторів Валерії Ходос та Дмитра Сови. Команду фільму представив голова правління Асоціації «Дивись українське!».

20 березня у Київській національній дитячій бібліотеці показали стрічку «Стоп Земля», представив її кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський. Того ж дня у львівському Будинку офіцерів відбувся показ «Паляниці», представила її кінопродюсерка Катерина Тимченко.

27 березня в кінопросторі реабілітаційного центру НГУ в Полтавській області показали фільм «Мій карпатський дідусь». Участь у заході взяли амбасадор туру, актор Богдан Бенюк, бригадний генерал Нацгвардії Олександр Білоус і голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

29 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві влаштували показ стрічки «Битва за Київ», представив її режисер Тарас Ткаченко.

Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані вже 3186 кінопоказів у 532 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.

Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.

Читайте також: Документальну стрічку «Дівія» визнали найкращою на Ann Arbour Film Festival

Організатором кінопоказів є «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України. Ініціатори проєкту: Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно та «Дивись українське!». 

Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.



Джерело

Події

Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток

Published

on



Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.

«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.

Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.

У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.

У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.

«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Читайте також: Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:

Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;

  • Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
  • Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
  • Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
  • Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Події

Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно

Published

on



Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.

Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.

«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.

Читайте також: В Україні участь у відборі на «Оскар» візьмуть п’ять фільмів

Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.

Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.

«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.

Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.

Фото: D@lY3D Abdelmaksoud



Джерело

Continue Reading

Події

Захисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні

Published

on



Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».

«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.

За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.

Читайте також: СБУ показала ексклюзивні кадри із обміну полоненими

Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.

Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.

Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.

За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».

Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.

Фото з архіву Андрія Петрука



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.