“Зі зрозумілих причин спадає зацікавленість громадян Білорусі та Російської Федерації, натомість зростає частка громадян держав Південної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки (Колумбія, Бразилія) та Кавказького регіону”, – сказала вона.
Очільниця ДМСУ поінформувала, що найбільшу кількість дозволів на застосування праці (працевлаштування) у 2025 році одержали громадяни Туреччини (1 408), Індії (946), Узбекистану (936), Азербайджану (605), Бангладеш (600), Китаю (516), Пакистану (374), Колумбії (335), Великої Британії (311) та США (248).
“На цю десятку країн припадає 64% усіх виданих у 2025 році дозволів”, – уточнила Науменко.
Вона повідомила, що європейські країни (Велика Британія, США, Німеччина, Польща) представлені здебільшого фахівцями ділового сектору, країни Азії – переважно у будівництві, виробництві, сфері послуг.
Очільниця ДМСУ, говорячи щодо біженців, зазначила, що Україна не є країною масового пошуку міжнародного захисту. “За січень-квітень 2026 року подано лише 16 заяв від 19 осіб про статус біженця/додатковий захист – тобто це менше п’яти осіб на місяць. Загальна чисельність біженців і осіб з додатковим захистом (2 378 на кінець 2025 року) практично не змінюється протягом останніх років”, – зазначила Науменко.
Водночас вона зауважила, що бачать міграційні ризики з боку громадян Бангладеш. “Я… досить обережно і з застереженням ставлюся до громадян Бангладеш і бачу в них ризики для нашої міграційної служби”, – сказала очільниця ДМСУ.
Науменко пояснила, що Бангладеш – це перенаселена бідна країна, державна політика якої – виштовхувати власних громадян за кордон. “Це означає, що коли бангладешці потрапляють в будь-яку іншу країну, повернути їх назад через посольство Бангладеш – фактично неможливо. І що я маю робити з цими особами в Україні? Як я маю їх накопичувати, легалізувати і так далі? І чому повернення цих громадян додому має лягати на плечі нашого пересічного платника податків?” – зазначила вона.
Очільниця ДМСУ повідомила, що при цьому після глибокого вивчення питання вона абсолютно не боїться громадян Пакистану, які є більш кваліфікованими працівниками. “Коли людина вже має певну кваліфікацію або може швидко вчитися, мабуть, з нею варто контактувати і підбирати їй якісь пропозиції на ринку вакансій”, – сказала вона.
Науменко поінформувала, що навіть маючи дозвіл на працевлаштування, щоб потрапити в Україну, громадянину країни, з якою Україна має візовий режим, потрібно спочатку отримати візу типу D – національну візу на працевлаштування. Для цього людина має звернутися до українського посольства у своїй країні, пояснила глава ДМСУ. “І перший контроль іноземців відбувається на рівні консульської установи – це перевірка пакету документів, які подає іноземний громадянин. Активну участь в цьому бере і Служба безпеки України з точки зору національної безпеки”, – повідомила вона.
Науменко додала, що наприклад, минулого року громадяни Бангладеш отримали 600 дозволів на працевлаштування, при цьому було оформлено лише 32 візи D і сім посвідок. Голова ДМСУ поінформувала, що щодо пакистанців за цей період було оформлено 374 дозволи, 29 віз та сім посвідок, індійців – 946 дозволів, 344 візи і 220 посвідок.
Як повідомлялося, в Україні розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
Фото: Rashid Sadykov on Unsplash
