Відбудова
у Мінрозвитку розповіли про нововведення у будівництві
Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Ухвалено комплексний пакет рішень ініційований Міністерством розвитку громад та територій та спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що ці рішення є частиною широкої реформи та вдосконалення законодавства в сфері містобудування. На першому етапі оновлюються підходи через урядові постанови, а наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності у сфері будівництва.
Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудову житла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.
Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності.
Окремим рішенням запроваджено механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Сьогодні цей процес у середньому триває понад 9 місяців, а більше третини заяв, за даними ЄДЕССБ, отримують відмову. Запроваджені зміни дають можливість оскаржити такі рішення. У разі підтвердження їхньої необґрунтованості замовник зможе продовжити проєктування дотримуючись вимог містобудівної документації без отримання містобудівних умов та обмежень.
Також врегульовано питання забудови на приаеродромних територіях, яке особливо загострилося під час війни. Через війну багато цивільних аеродромів і пов’язаних служб не мають чинних сертифікатів, які підтверджують їхню операційну спроможність надавати оцінку впливу запланованих об’єктів. Ухвалені зміни запроваджують чіткий механізм, як враховувати такі обмеження навіть за відсутності стандартних погоджень. Також визначено оновлений порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів, не знижуючи вимог безпеки.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України розпочало формування переліку пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у сфері транспорту та інфраструктури – йдеться про порти, дороги, порти, залізницю, аеропорти.
Фото Укрінформу можна купити тут
Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.
Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.
Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.
Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.
Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.
Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.
Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).
Фото: Олексій Кулеба, Телеграм
Уряд завершив реалізацію проєкту відновлення системи водопостачання у Миколаївській області, завдяки якому доступ до якісної води отримали 500 тис. місцевих мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Понад 500 000 мешканців Миколаївщини тепер мають доступ до якісної питної води. Завершили реалізацію ще одного важливого етапу відновлення системи водопостачання регіону – станцію попередньої очистки води потужністю 120 000 кубометрів на добу», – йдеться в повідомленні.
Будівництво нового водогону та насосних станцій було завершено торік. Це дозволило налагодити безперебійне постачання прісної води до міста з Південного Бугу.
Сьогодні фактично завершено створення нової сучасної системи водопостачання для Миколаївщини.
На станції впроваджено багаторівневу систему очищення та знезараження води. Комплекс працює у цілодобовому автоматизованому режимі та забезпечує підготовку води належної якості для мешканців міста.
Очисні споруди збудовані без залучення додаткових бюджетних коштів. Майже 800 млн грн на реалізацію проєкту спрямовано завдяки економії, отриманій під час будівництва нового водогону. Зараз триває передача очисних на баланс міста Миколаїв.
До комплексного проєкту також увійшли будівництво сучасної станції очищення стічних вод у Новій Одесі та фотогальванічної електростанції, яка забезпечує додаткове живлення системи. Це робить інфраструктуру більш енергоефективною та стійкою до можливих перебоїв електропостачання.
Як повідомлялося, магістральний водогін у Миколаєві було зруйновано у 2022 році. Відновлення водопостачання стало одним із пріоритетних інфраструктурних проєктів держави. За цей час було побудовано новий магістральний водогін протяжністю майже 68 км, три насосні станції, сучасний комплекс очищення води та додаткові об’єкти енергоефективної інфраструктури.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск очікує Президента України Володимира Зеленського на Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську.
Про це він сказав на пресконференції у Варшаві, додавши, що розмовлятиме на цю тему із Зеленським завтра у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Туска, ця конференція «має сенс лише за умови участі в ній української сторони, попри напруження та непотрібні емоції».
Він нагадав, що в Гданську політичні лідери та представники бізнесу з усього світу обговорюватимуть механізми фінансування повоєнного відновлення України, зокрема можливість використання заморожених російських активів і потенційних репарацій.
«Кожен хотів би, допомагаючи Україні, також заробити», – зауважив Туск.
Він підкреслив, що проведення конференції відповідає інтересам не лише України, а й Польщі.
Туск повідомив, що планує обговорити питання участі Зеленського в заході під час зустрічі з Президентом України у четвер у Брюсселі на саміті Євроради.
Раніше ексглава МЗС Польщі Яцек Чапутович в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що у Польщі є побоювання, що на тлі погіршення українсько-польських відносин Володимир Зеленський може не приїхати на Міжнародну конференцію з відновлення України.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.
Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним з ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови нашої країни.
Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, решта – міжнародні.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Відбудова1 тиждень agoЄврокомісарка Кос відвідала місце удару РФ на Лук’янівці
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2