Суспільство

у МОН назвали найпопулярніші спеціальності в університетах

Published

2 місяці ago

03.08.2026

«Завершили один із ключових етапів вступної кампанії 2026 року – подання заяв на вступ до університетів. Цього року вступники подали заяв на 28% більше, ніж торік. І це за умов, що цьогоріч один вступник міг подати максимум 10 заяв замість 15. Традиційно найбільше заяв подано на менеджмент, психологію та філологію, але зріс попит на комп’ютерні науки та кіберзахист. Водночас бачимо помітне зростання інтересу до спеціальностей з особливою підтримкою. Серед них – будівництво та цивільна інженерія, електрична інженерія, автоматизація і робототехніка, машинобудування. Це важливий сигнал для університетів і держави, адже йдеться про підготовку фахівців, яких уже потребують економіка та відбудова», – зазначив Трофименко.

Водночас, як додав він, остаточна картина буде зрозуміла після надання рекомендацій і зарахування.

Так, за даними МОН, на менеджмент вступники подали 105 301 заяву (79 317 заяв у 2025 році), на психологію – 66 774 (64 009 – у 2025 році), на філологію – 61 410 (58 611 – у 2025 році).

Також до десятки популярних спеціальностей увійшли:

маркетинг – 49 345 заяв (41 868 у 2025 році);

економіка та міжнародні економічні відносини – 42 893 (36 917 у 2025 році);

комп’ютерні науки – 40 755 (35 958 у 2025 році);

фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок – 37 667 (25 293 у 2025 році);

право – 33 447 (44 088 у 2025 році);

середня освіта – 31 265 (28 649 у 2025 році);

кібербезпека та захист інформації – 30 363 (у минулому році до десятки найпопулярніших спеціальностей входила інженерія програмного забезпечення – 26 332 заяви).

За кількістю поданих заяв лідирує Національний університет «Львівська політехніка» – 59 676.

Львівський національний університет імені Івана Франка – 46 601.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 39 188.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 34 323.

Державний торговельно-економічний університет – 26 247.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника – 24 322.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 23 240.

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана – 22 925.

Національний університет «Одеська юридична академія» – 19 508.

Луцький національний технічний університет – 19 263.

Також, як зазначили в МОН, порівняно з минулим роком зросла кількість заяв на низку спеціальностей, які мають державну підтримку.

Так, на середню освіту вступники подали 31 265 заяв (у 2025 році – 28 649).

На спеціальність будівництво та цивільна інженерія – 23 822 (14 740 – у 2025 році).

Автомобільний транспорт – 17 861 (12 847 у 2025 році).

Агрономія – 16 984 (12 379 у 2025 році).

Електрична інженерія – 16 366 (10 418 у 2025 році).

Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 15 365 (10 009 у 2025 році).

Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка – 8 797 (6 595 у 2025 році).

Машинобудування – 8 634 (7 060 у 2025 році).

Агроінженерія – 8 547 (5 979 у 2025 році).

Харчові технології – 8 070 (6 868 у 2025 році).

Читайте також: До бакалаврату подали найбільшу кількість заяв за останні п’ять років

Як повідомляв Укрінформ, станом на 28 липня вступники у заклади вищої освіти подали понад 800 тис. заяв.

Фото: Freepik/standret

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

7 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

7 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

7 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.