Такі дані 8 травня оприлюднив Євростат, передає Укрінформ.

Порівняно з кінцем лютого 2026 року загальна кількість громадян України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 68 980 осіб.

Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість українських біженців, були Німеччина (1 274 955 осіб; 29,4 % від загальної кількості в ЄС), Польща (961 405; 22,2 %) та Чехія (379 820; 8,8 %).

Серед країн ЄС кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480), Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125). Найбільше зменшення було зафіксовано в Італії (-30 365), що пов’язано з одночасним закінченням терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця у зв’язку з щорічною процедурою поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810) та Фінляндія (-8 080).

Найвище співвідношення осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу осіб було зафіксовано в Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,6 на тисячу населення.

Станом на 31 березня 2026 року громадяни України становили понад 98,4 % осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС: дорослі жінки становили 43,3 %, неповнолітні – 30,1 %, а дорослі чоловіки — трохи більше чверті (26,6 %) від загальної кількості.

13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.

Як повідомляв Укрінформ, громадяни України в Польщі, які мають статус PESEL UKR, з 4 травня зможуть подавати заяви на отримання трирічної посвідки на проживання – CUKR.

Фото: Ken Mürk/ERR

В Одесі заплановано масштабні роботи з метою захисту критично важливої інфраструктури загальною вартістю понад 7 мільярдів гривень. Наразі тривають переговори з міжнародними партнерами щодо можливого фінансування цього проєкту.

Фінансування та плани захисту

Ключові положення повідомлення:

1. Запланований обсяг робіт: понад 7 мільярдів гривень.
2. Фінансування: ведуться перемовини з міжнародними партнерами щодо можливої підтримки.
3. Додаткове зауваження: Ситуація з енергопостачанням у регіоні залишається пріоритетною.

Наразі деталі проєкту та джерела потенційного фінансування уточнюються в ході переговорного процесу з міжнародними партнерами.

Росія зосередила експорт нафтопродуктів у Чорному морі через два ключові порти: Новоросійськ і Туапсе. Саме по них Україна почала завдавати ударів, зокрема завдяки використанню далекобійних дронів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву капітана 1-го рангу запасу Андрія Риженка в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Стратегічні порти РФ

Андрій Риженко пояснює, що ці об’єкти мають стратегічне значення для російської економіки. Через них проходять великі обсяги експорту, які напряму впливають на фінансування війни.

“На Чорному морі є два основних порти, які здійснюють експорт нафтопродуктів для Російської Федерації. Перший — Новоросійськ. Другий — Туапсе”, — сказав експерт.

За його словами, Новоросійськ є значно більшим за обсягами. Через нього проходять десятки мільйонів тонн нафтопродуктів щороку. Туапсе має менші потужності, однак також залишається важливим логістичним вузлом. Саме тому ці об’єкти стали цілями для українських ударів.

Нові дрони ЗСУ

Він каже, що спочатку атаки концентрувалися на ближчих цілях, зокрема, Новоросійську. Згодом географія ударів розширилася. Риженко пояснює, що це стало можливим завдяки новим технічним можливостям української сторони.

“Спочатку ми били по Новоросійську, тому що він фізично ближче. А потім перейшли до Туапсе. Я так розумію, що ми отримали далекобійні дрони, які можуть туди долітати”, — додав Андрій Риженко.

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі у разі удару РФ по водопостачанню наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж під час блекаутів. Місто має вразливу систему тільки з однією трубою, і її відновлення у випадку пошкодження може затягнутися на місяці.

Також Новини.LIVE писали, що Росія використовує безекіпажні морські катери для атак, зокрема поблизу Одеси. Такі випадки не є масовими, але фіксуються протягом повномасштабної війни. Українські військові визнають, що кілька успішних випадків усе ж було, але системного використання не спостерігається.