Про це свідчать дані моніторингу, який провела Національна спілка журналістів напередодні Всесвітнього дня свободи слова, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу НСЖУ.

Як зазначається, моніторинг НСЖУ базується на перевірці даних з відкритих джерел, прямих контактах із постраждалими та інформації від державних органів.

Ідеться про верифіковані випадки російських фізичних атак, які безпосередньо вплинули на роботу журналістів і медіа – обстріли, удари дронів, руйнування інфраструктури та житла. Онлайн-погрози чи інші нефізичні форми тиску до цього моніторингу не входять, уточнили в НСЖУ.

За цей період зафіксовано 38 інцидентів у цивільній медіасфері, зокрема:

• 21 випадок пошкодження або знищення житла журналістів;
• 7 випадків руйнування або пошкодження редакцій і медіаінфраструктури;
• 9 випадків, коли журналісти потрапили під атаки під час виконання роботи;
• 1 випадок поранення цивільного журналіста.

Окремо НСЖУ фіксує втрати серед медійників, які служать у Силах оборони України – за цей же період вісім журналістів загинули на фронті.

«Картина однозначна: ударні дрони стали головною загрозою для журналістів. FPV-дрони, “Шахеди” та інші безпілотники дозволяють атакувати не лише біля лінії фронту – небезпечними стають і відносно тилові регіони», – наголосили в НСЖУ.

Там також повідомили, що найбільше інцидентів припало на березень – 18 випадків, тобто майже половина від усіх зафіксованих за чотири місяці. Значна частина – наслідок масованих атак дронами, які одночасно зачіпали різні області.

Географія ударів – щонайменше 11 регіонів. Найвищий рівень ризику – у Дніпропетровській області: 9 із 21 випадку пошкодження житла і 4 із 7 атак на редакції та медіаінфраструктуру.

«Окремі історії добре показують, як виглядає ця небезпека в реальності. 17 березня знімальну групу “Суспільне Дніпро” переслідував російський FPV-дрон під час роботи – попри бронежилети з написом PRESS. Завдяки детектору дронів журналісти встигли сховатися», – повідомили в НСЖУ. «Оператор FPV точно бачив, що перед ним журналісти, і цілеспрямовано направив дрон», – розповів кореспондент Роман Михальчук.

Подібну ситуацію пережив головний редактор харківської газети «Зоря» Василь Мирошник, коли повертався зі зйомок у прифронтовій громаді: «Я бачив на екрані детектора власну машину – прямо під дроном». Йому вдалося врятуватися лише завдяки швидкій реакції.

Окремо – ситуація з полоненими. Щонайменше 28 українських журналістів залишаються в російській неволі, і за цей період не було жодного звільнення, нагадали в НСЖУ.

«Ми бачимо, що правила безпеки, які працювали роками, більше не гарантують захисту. Дрони дозволяють переслідувати журналістів і роблять їх вразливими навіть далеко від фронту. Це пряме порушення міжнародного гуманітарного права – і воно має отримати чітку міжнародну реакцію», – зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Напередодні Всесвітнього дня свободи слова НСЖУ закликала уряди, міжнародні організації та професійні об’єднання посилити тиск на Росію, підтримати документування злочинів проти журналістів, розширити програми безпеки для медійників та активізувати зусилля для звільнення журналістів із полону.

Як повідомляв Укрінформ, у лікарні в Німеччині померла журналістка Яна Шкарлат, яка 7 квітня зазнала тяжких поранень під час атаки російських безпілотників у Прилуках Чернігівської області.

Перше фото: Суспільне Одеса