Суспільство
У світі відзначають Міжнародний день рідної мови
Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.
Цей День був встановлений у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок: 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської – мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6 тис. мов, 43% з них перебувають під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають з тієї чи іншої причини вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
За статтею 10 Конституції України, «державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які перебувають на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
В Україні рідній мові присвячене свято День української писемності та мови, яке щороку відзначають 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Як повідомляв Укрінформ, у Міжнародний день рідної мови, 21 лютого, відбудеться восьмий онлайн-диктант кримськотатарською мовою, який проведе кримськотатарська громадська ініціатива Nefes («Подих»).
Фото: pixabay.com
Суспільство
Постраждалі від сексуального насильства під час війни досі не отримують державної допомоги
Постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, через відсутність необхідних підзаконних актів досі не можуть отримати передбачену законом державну підтримку, хоча закон про захист таких осіб набув чинності ще у червні 2025 року.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Постраждалі від сексуального насильства під час війни досі не можуть отримати допомогу, гарантовану законом», – зазначив Лубінець.
Він нагадав, що 19 червня світ відзначає Міжнародний день боротьби із сексуальним насильством, пов’язаним із конфліктом. За його словами, для України ця дата має особливе значення, адже Росія використовує сексуальне насильство як інструмент терору, залякування та приниження людей.
«Сотні українців і українок пережили цей злочин, наслідки якого залишаються на все життя. За інформацією Офісу генерального прокурора на кінець травня зафіксовані 398 фактів СНПК», – підкреслив він.
За словами уповноваженого, постраждалі часто стикаються не лише з наслідками пережитої травми, а й з труднощами в отриманні допомоги та захисту. Серед них – жінки й чоловіки, цивільні та військові, тому право на підтримку має бути реальним і доступним для всіх, наголосив він.
«Закон про захист осіб, постраждалих від СНПК, набув чинності ще у червні 2025 року. Однак через відсутність необхідних підзаконних актів його норми досі не працюють на практиці, а люди не можуть отримати гарантовану державою підтримку. Я неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого ухвалення відповідних нормативно-правових актів», – заявив омбудсмен.
Він також зазначив, що міжнародний день боротьби із СНПК має стати не лише днем солідарності з постраждалими, а й нагадуванням про те, що права, гарантовані законом, мають діяти не лише на папері.
Як повідомляв Укрінформ, у щорічній доповіді генсека ООН щодо сексуального насильства в умовах збройного конфлікту до «чорного списку» вперше включено війська Російської Федерації.
Одеські порти знову опинилися в зоні ризику, хоча мали б залишатися безпечним маршрутом для міжнародної торгівлі. Чергова атака в Чорному морі показала, що загроза для цивільного судноплавства не зникає навіть далеко від лінії фронту.
Про це повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Увечері 18 червня російські безпілотники атакували два іноземні цивільні судна в акваторії Чорного моря, які прямували на вихід з українських портів. Як повідомили в українських органах влади, під удар потрапили судна під прапорами Панами та Сент-Кітс і Невіс.
Внаслідок атаки на одному із суден загинув член екіпажу, ще двоє моряків отримали поранення. На другому судні травмувалися троє членів екіпажу. Їм надали необхідну допомогу.
Попри атаку, обидва судна згодом відновили рух за маршрутом. Робота портової інфраструктури триває з урахуванням безпекової ситуації та наявних загроз. Українська сторона наголошує, що удари по цивільних суднах є черговим порушенням норм міжнародного права та створюють ризики для глобальної продовольчої безпеки.
Атаки на торгівельний флот у Чорному морі також ставлять під загрозу стабільність морських перевезень і безпеку міжнародного судноплавства.
На початку червня два цивільних українських пошуково-рятувальних судна зазнали атак з боку росіян під час виконання гуманітарної місії в межах українського морського коридору. Як пояснили у ВМС, обидва судна мали на бортах позначки SAR (від англ. Search and Rescue), що означає призначення для пошуку та рятування людей на воді, тож переплутати їх з військовими було неможливо.
Зранку 18 травня під час слідування Українським коридором на вхід до порту Чорноморська росія атакувала цивільне судно під прапором Панами. Судно отримало пошкодження, виникла пожежа, яку екіпаж ліквідував власними силами.
В Одеській області розпочала свою діяльність одна з перших в Україні приватних груп протиповітряної оборони. За інформацією міністра оборони, ці підрозділи вже активно залучені до бойових чергувань у тісній взаємодії з Повітряними силами Збройних Сил України (ЗСУ). Вони мають підтверджені факти знищення ворожих безпілотних літальних апаратів.
Діяльність приватної ППО
До експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони долучилися вже 27 підприємств. Одеська область стала одним із перших регіонів, де приватні групи ППО виконують бойові завдання. Зокрема, на рахунку таких підрозділів у Харківській та Одеській областях близько 20 успішних збиттів дронів типу «Шахед» і безпілотників-розвідників.
Вартим уваги є той факт, що бізнес самостійно забезпечує ці підрозділи сучасним обладнанням, зокрема:
- дронами-перехоплювачами;
- радіоелектронними засобами (РЕБ);
- радарами;
- іншими необхідними технічними засобами.
Отже, приватні групи протиповітряної оборони в Одеській області вже виконують бойові завдання, ефективно збиваючи російські безпілотні апарати, що свідчить про значне посилення оборонних можливостей регіону. Водночас бізнес дедалі активніше включається у цей проєкт, забезпечуючи підрозділи необхідною технікою та ресурсами для успішного виконання завдань. Більше новин читайте на ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Події1 тиждень agoУІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції