Суспільство
У застосунку «Армія+» з’явилась оновлена версія курсу «Оборонні закупівлі 2.0»
У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.
«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.
В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.
Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:
- настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
- практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
- модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
- модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
- додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
- роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
- приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.
Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.
Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.
Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.
Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».
Фото: armyinform.com.ua
Психічний стан 31-річного громадянина України Ігоря М., підозрюваного у нападі на п’ятьох людей у монастирському комплексі в польському Ярославі, не дозволяє провести його допит та інші процесуальні дії. Експерти виявили у чоловіка гострі психічні розлади.
Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Перемишлі Малгожата Тацюх-Курасевич, передає Укрінформ з посиланням на RMF24.
За її словами, психіатри встановили, що нинішній психічний стан підозрюваного не дозволяє йому брати участь у процесуальних діях. Експерти виявили у нього «гострі, поліморфні психотичні розлади», а також сильне психомоторне збудження, порушення логічного мислення та відсутність логічного контакту.
«Сьогодні й найближчим часом ми точно не проводитимемо жодних дій за участю підозрюваного Ігоря М.», – заявила Тацюх-Курасевич.
Прокуратура звернеться до суду з клопотанням про тимчасовий арешт 31-річного українця.
Як повідомляв Укрінформ, раніше прокуратура у Перемишлі висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, напередодні напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.
Польська прокуратура оприлюднила нові подробиці нападу: один із п’яти постраждалих – священник – помер у лікарні, ще двоє перебувають у стані, що загрожує життю. Нападник – 31-річний українець – у день вбивства в’їхав до Польщі з Німеччини.
У коментарі Укрінформу заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Вєслав Лесьнякевич зазначив, що напад із ножем 31-річного громадянина в Ярославі не має якимось чином обтяжувати всіх українців у Польщі, слід детально з’ясувати, що керувало підозрюваним.
Фото: Polsat News
В Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міської ради. Посаду обійняв Олександр Морозов.
Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.
Згідно з документом, Олександра Морозова призначили директором установи з окладом відповідно до штатного розпису. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар міськради Ігор Коваль.
До цього, з 21 серпня, виконання обов’язків директора установи поклали на Дениса Коваля. Він раніше працював першим заступником директора та мав керувати підприємством до призначення постійного керівника.
Підставою для кадрових змін стало звільнення попереднього директора.
До призначення Морозов працював заступником директора з питань розвитку підприємства “Міське капітальне будівництво”.
Інтент проаналізував щорічну декларацію Олександра Морозова за 2025 рік. У документі посадовець зазначив 86 тисяч євро, 137 тисяч доларів і майже 197 тисяч гривень готівкою. Також він задекларував численні об’єкти нерухомості в Одесі, Білгороді-Дністровському та Затоці.
За рік роботи на попередній посаді Морозов отримав 329 тисяч гривень заробітної плати та 54 тисячі гривень пенсії. Загальний задекларований дохід становив понад 383 тисячі гривень.
Серед житлової нерухомості посадовець вказав квартиру площею 45,8 квадратного метра в Одесі, житловий будинок площею 113,5 квадратного метра в Білгороді-Дністровському та садовий будинок площею 426,1 квадратного метра в Затоці.
Також у декларації зазначені земельні ділянки в Білгороді-Дністровському, Затоці та селі Миколаївка.
Окрім житлової нерухомості, Морозов задекларував:
- склад площею 35,3 квадратного метра;
- комплекс нежитлових будівель площею 2078,7 квадратного метра;
- два магазини площею 71,1 та 108,8 квадратного метра;
- будівлі та споруди загальною площею 3885,9 квадратного метра в селі Салгани, у яких має 52% власності.
Крім того, у декларації вказані два незавершені житлові будинки в Білгороді-Дністровському. Площа одного з них становить 258,5 квадратного метра, площа іншого не зазначена.
Серед грошових активів Олександр Морозов задекларував 196 782 гривні, 86 тисяч євро та 137 тисяч доларів готівкою.
Також у його декларації зазначений легковий автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, придбаний того ж року, та два причепи 2001 і 1984 років випуску.
Суспільство
В Одесі військовослужбовця судитимуть за шантажування матері мобілізованого на 6000 доларів
В Одесі розпочинається судовий розгляд щодо 28-річного військовослужбовця
Чоловік обвинувачується у вимаганні неправомірної вигоди. За інформацією, отриманою від правоохоронних органів, чоловік наполягав на отриманні 6000 доларів США від матері мобілізованого солдата.
Основні обставини справи такі:
- Обвинувачений вимагав грошову компенсацію за те, що син потерпілої проходив службу у тиловому регіоні.
- Окрім того, він обіцяв подальше звільнення мобілізованого від виконання військових обов’язків у зоні активних бойових дій.
Зазначена ситуація перебуває під суворим контролем правоохоронних структур, які проводять розслідування та вживають необхідних заходів для відновлення справедливості.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Одеса1 тиждень ago
Нічна атака на Одещину 15 вересня: наслідки удару РФ