Одеса
У Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
Міст у Затоці. Фото: скриншот із Google Maps
Залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. Міст має важливе значення для транспортного сполучення півдня Одеської області та українсько-румунського напрямку.
Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на систему електронних закупівель Prozorro.
Відновлення мосту
ТОВ “Група компаній “Автострада”” виконає аварійно-відновлювальні роботи на залізнично-автомобільному мосту через Дністровський лиман у Затоці. Вартість робіт становить 15 мільйонів 783 тисячі 369 гривень. Міст неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів після початку повномасштабного вторгнення.
Важливий маршрут
Йдеться про ремонт автодорожньої частини мосту, розташованого на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський — Монаші – М-15 поблизу селища Затока. Також міст є частиною залізничного перегону Кароліно-Бугаз – Бугаз. Саме через нього проходить один із ключових транспортних маршрутів регіону. Перехід забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення між населеними пунктами півдня Одещини, а також у напрямку кордону з Румунією.
Умови тендеру
Згідно з тендерною документацією, підрядник має виконати комплекс робіт для відновлення пошкоджених конструкцій та забезпечення безпечної експлуатації мосту. Зокрема мають прибрати пошкоджений асфальт, залізобетонні конструкції та металеві частини мосту. На час робіт тут облаштують тимчасовий проїзд для транспорту, зведуть тимчасову опору та змонтують металеві балки. Також проєкт передбачає відновлення аварійної ділянки біля однієї з опор. Там замінять пошкоджені металоконструкції, встановлять нові балки, оновлять деформаційний шов, покладуть новий асфальт та змонтують бар’єрне огородження. Фактично йдеться про термінове зміцнення та ремонт найбільш проблемної частини мосту, а не про його повну реконструкцію. Усі роботи мають завершити до 31 грудня 2026 року. Після цього об’єкт зможе й надалі виконувати свою важливу роль у транспортній інфраструктурі регіону.
Читайте також:
Зруйнований міст
Зазначимо, міст через Дністровський лиман у Затоці від початку повномасштабної війни став однією з головних цілей російських військ на півдні України. Ця споруда має стратегічне значення, адже з’єднує Бессарабію з рештою Одеської області та забезпечує важливе автомобільне й залізничне сполучення. Перші масовані удари по мосту росіяни завдали наприкінці квітня 2022 року. Після атаки 26 квітня рух частково намагалися відновити, однак уже наступного дня новий ракетний удар спричинив серйозні руйнування. Згодом обстріли повторилися у травні та липні, через що експлуатація мосту стала неможливою. Тоді рух транспорту та поїздів повністю припинили, а основний потік перенаправили через Маяки та трасу М-15.
У лютому 2023 року окупанти застосували нову тактику та атакували міст морським дроном-камікадзе. Безпілотник вибухнув біля опор споруди, завдавши додаткових пошкоджень конструкціям. Пізніше українські військові підтвердили, що росія почала використовувати морські ударні дрони для атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Навіть після значних руйнувань міст залишався мішенню для ворога. Наприкінці жовтня 2024 року російські війська здійснили чергову комбіновану атаку із застосуванням балістичних та авіаційних ракет. Частину цілей збили сили ППО, однак район мосту знову опинився під ударом. Через постійну загрозу нових атак влада області також розглядає перспективу будівництва альтернативного мостового переходу через Дністровський лиман. Такий проєкт має забезпечити стабільне транспортне сполучення між південними районами Одещини та рештою України в обхід нинішньої переправи.
Як повідомляли Новини.LIVЕ, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Також Новини.LIVЕ писали, що з 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадили сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн.
Одеса
Трудові мігранти в Україні: ризиків для хвилювання немає
Будівельники на робочому місці. Фото ілюстративне: Армія Inform
В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Реальна статистика
Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.
“Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей”, — сказав депутат.
Дефіцит кадрів
Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.
Читайте також:
“Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема”, — зазначив народний депутат.
Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.
“Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах”, — сказав Железняк.
Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.
Залучення іноземців
Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.
“Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям”, — зазначив Железняк.
Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.
Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.
Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.
Одеса
Майже добу не буде води у Київському районі Одеси: адреси
Крапля води капає з крану. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.
Коли не буде води
За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.
Адреси відключень
Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами:
- Академіка Корольова, 96–122;
- Архітекторська, 14–24;
- Сім’ї Глодан, 41–63;
- Євгена Чикаленка, 73–87.
У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.
Читайте також:
Куди звертатися
У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”:
- 0-800-307-505
- 705-55-05
- 068-905-55-05
- 066-905-55-05
- 093-170-01-55
Бювети в Одесі
В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.
- сквер Мечникова,
- сквер Михайлівський,
- пр. Небесної Сотні, 14,
- вул. Дальницька, 25,
- вул. М. Говорова,
- вул. Просвіти, 1-Д,
- вул. Геранієва,
- вул. Кримська,
- вул. Героїв оборони
- сквер Прохоровський,
- вул. І. Рабіна,
- вул. Інглезі
- пр. Лесі Українки, 33,
- пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
- 6 ст. В. Фонтану,
- вул. Космонавтів,
- сквер Старобазарний.
Тариф на воду
У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.
Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме:
- Водопостачання — 50,96 грн;
- Водовідведення — 42,69 грн;
- Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.
Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.
Одеса
На півдні Україна нищить логістику РФ: ворог посилює удари
Бойові дії на фронті. Фото ілюстративне: 34 окрема бригада морської піхоти
Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Удари по логістиці
Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.
“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.
Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.
Читайте також:
Тиск на Росію
Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.
“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.
Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.
Південь під ударом
Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.
“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.
Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.
Роль штучного інтелекту
Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.
“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.
За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.
Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.
Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події1 день agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини6 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
