Російський удар “Орешником” по Львову, який не мав жодної військової мети, як і суттєвих наслідків, бо у так званому “кінетичному виконанні” він не може ефективно уразити бодай щось, знову підняв питання, а чи можливо взагалі перехоплення подібної ракети і чи здатні наявні в Україні Patriot та SAMP-T його перехопити. У Defense Express розповіли, чому не можуть і яка зброя може протистояти подібним балістичним ракетам середньої дальності.

В Україні немає систем, які здатні перехопити балістичні ракети середньої та міжконтинентальної дальності, про що ще на початку минулого 2025 року повідомив Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський. І за рік у цій сфері для України нічого не змінилось.

Patriot та SAMP-T не можуть перехопити “Орешник” – чому так

Водночас те, що Patriot та SAMP-T не можуть перехопити “Орешник” – це не недолік даних систем.

“Це не є проявом аналоговнєтності “Орешника”, в електроніці якого взагалі використовуються радіолампи (і це не про стійкість до ЕМІ ядерного вибуху). Справа в тому, що на кожний засіб є свій контрзасіб, як і для кожної задачі свій інструмент”, — пояснюють експерти.

Задачею Patriot є забезпечення протиракетної оборони від балістичних ракет тактичного та оперативно-тактичного класу. А перехоплювати балістичні ракети середньої дальності мають вже інші комплекси іншого класу: “Так само як бронежилети мають різні класи захисту, а протиснарядного бронежилета не існує”, — проводять аналогію експерти.

Тому умовний Patriot PAC-3 успішно збиває балістичні ракети від ОТРК “Искандер” та аеробалістичні “Кинжал”, але не бойові блоки балістичної ракети середньої дальності. Адже виробник Lockheed Martin для своєї протиракети MSE для Patriot ніколи не заявляв про можливість боротися з чимось більшим за тактичні балістичні ракети.

Які комплекси можуть збити російський “Орешник” та подібні йому ракети

Експерти пояснюють, що особливість “Орешника” у тому, що він має роздільну бойову частину із блоками індивідуального наведення. А це означає, що його необхідно уразити ще до того моменту, як буде здійснено їх відокремлення та розведення по окремим траєкторіям. А це відбувається на висотах значно понад 100 км, тобто у космосі.

І цю задачу наразі може виконати не так й багато систем, які мають можливість екзоатмосферного перехоплення цілей. А саме:

• SM-3 з системою Aegis (США);
• Ground-Based Interceptor (США);
• Arrow-3 (Ізраїль);
• THAAD (США), але за певних умов.

Найбільш відомий комплекс SM-3, який успішно перехоплював як міжконтинентальні балістичні ракети, та навіть супутник.

Значно менш поширена американська система ПРО — Ground-Based Interceptor. Вона розгорнута на території США у кількості лише 64 протиракети (при штатній витраті дві на одну ціль) й також успішно демонструвала свої можливості. Хоча якраз фільм про те, як вона схибила (“Будинок з динаміту”) змусив Пентагон виправдовувати свій ракетний щит за 50 млрд доларів.

Для ізраїльської Arrow-3 під час випробувань типи балістичних ракет, які вона перехоплювала, не оголошувалось. Але відомі системні успішні збиття ракет, що запускав Іран та єменські хусити з дальністю польоту понад 2000 км.

А от для THAAD задача збиття балістичних ракет середньої дальності може виявитись складнішою. Зокрема Lockheed Martin для цього комплексу декларує можливість перехоплення балістичних ракет не просто середньої дальності, а й так званої проміжної — intermediate-range ballistic missiles (у США дві категорії балістичних ракет середньої дальності) з дальністю польоту від 3 до 5,5 тисяч км.

У реальних бойових умовах, на прикладі відбиття атаки Ірану по Ізраїлю, доведено перехоплення моноблочних medium-range ballistic missile (з дальністю польоту від 1 до 3 тисяч км).

Але відносно можливості перехоплення THAAD балістичних ракет середньої дальності із роздільними бойовими частинами, тобто ще до розділення бойової частини, є певні питання, відповідь на які залежить від безлічі перемінних. При цьому вони мають бути на користь системи протиракетної оборони. Бо THAAD має обмежену дальність ураження цілі та висоту, яка охоплює межу між високими шарами атмосфери та початком космічного простору.

Нагадаємо, в залишках російського “Орешника” знайшли електронні лампи нібито для стійкості до ЕМІ ядерного вибуху. Але експерти кажуть, що це технологія, яка застаріла ще у 1960-х роках.

Служба безпеки України вже показала уламки ракети “Орешник“: блок стабілізації, частини двигуна, механізму орієнтації та сопла блоку розведення.