Політика
Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС
Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.
Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.
Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.
«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.
Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.
Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.
Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.
Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.
Фото: pixabay.com
Політика
Україна готується до відновлення роботи кокусів у новообраному Конгресі США
Одним з першочергових завдань української дипломатії після початку роботи нового складу Конгресу США 3 січня стане відновлення роботи українських кокусів в обох палатах американського парламенту, а також організація двосторонніх візитів між двома країнами.
Про це він заявив тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік у коментарі Укрінформу.
Водночас він наголосив, що важливим «завданням зараз є зробити все можливе для України з нинішнім складом Конгресу, перш ніж новий почне працювати».
За словами Сєніка, Закон Логана 1799 року обмежує можливості новообраних конгресменів і сенаторів офіційно обговорювати міжнародні питання з іноземними урядами до вступу на посаду. Водночас це не перешкоджає американським громадянам і друзям України вже зараз налагоджувати контакти з новообраними членами Конгресу.
Так само, додав дипломат, необхідно продовжувати розбудовувати зв’язки з тими законодавцями, які залишаються в Конгресі, та з їхніми помічниками.
«Ми вже чекатимемо 3 січня. Одне з наших першочергових внутрішніх завдань – поновлення українського кокусу в обох палатах, оскільки досить значна частина як демократів, так і республіканців не переобралася або не балотувалася на виборах», – сказав Сєнік.
Він висловив сподівання, що новообрані члени Конгресу не лише приєднаються до українських кокусів, а й стануть активними учасниками їхньої роботи. За його словами, українська сторона вже обговорює це питання з чинними конгресменами й сенаторами.
Ще одним важливим напрямом роботи після 3 січня дипломат назвав організацію двосторонніх візитів – як українських делегацій до США, так і американських до України.
«Зробимо все, аби новообрані конгресмени й сенатори приєдналися до делегацій, які відвідуватимуть Україну, і змогли дізнатися про ситуацію в нашій державі не лише з новин про наш спротив російській агресії та стійкість українського народу», – зазначив він.
Сєнік наголосив, що важливо не лише інформувати американських партнерів про російські удари, руйнування та загибель людей, а й показувати їм стійкість українців і можливості України як партнера Сполучених Штатів.
За його словами, такі поїздки дадуть змогу як провести зустрічі з українським керівництвом, так і відвідати українські підприємства, ознайомитися з продукцією, яку вони виготовляють, та побачити, що Україна може запропонувати американській адміністрації.
«Це також можливість поспілкуватися зі звичайними українцями й побачити, що ми продовжуємо жити під страшними ударами. Але про те, що ми готові до будь-яких поступок на користь Росії, яких вона вимагає, просто не може бути й мови», – наголосив дипломат.
Як відомо, українські кокуси діють в обох палатах Конгресу США. Це двопартійні об’єднання американських законодавців, створені для зміцнення відносин між США та Україною, підтримки її суверенітету й територіальної цілісності та сприяння американській допомозі. Вони є важливими майданчиками для координації зусиль демократів і республіканців на підтримку України. У Палаті представників нинішнього складу співголовами кокусу були Марсі Каптур, Браян Фіцпатрік, Майк Квіглі та Джо Вілсон, у Сенаті – Дік Дурбін і Роджер Вікер.
У новому складі Конгресу не буде Фіцпатріка, який програв вибори, та Дурбіна, який не балотувався на новий термін.
Нове скликання Конгресу розпочне роботу 3 січня 2027 року.
Політика
Меланія Трамп сподівається на нове припинення вогню між Україною та РФ до Різдва
Перша леді США Меланія Трамп висловила сподівання на досягнення між Україною і РФ режиму припинення вогню до Різдва. За її словами, ведуться переговори з представниками обох країн.
Про це вона сказала під час заходу “Всеамериканське запалювання різдвяної ялинки”, що транслювався в ефірі Fox News, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання про своє бажання на Різдво, перша леді США сказала: “Звісно, я б хотіла миру в усьому світі, але насамперед я б дуже хотіла, щоб було більше режимів припинення вогню. Ми могли б зробити це дуже швидко, якби і Україна, і РФ були готові. Я вже веду переговори, тож, можливо, до Різдва у нас буде ще одне припинення вогню”.
Меланія Трамп також згадала про домовленість щодо припинення вогню для здійснення гуманітарної місії в Олешках, над якою вона працювала з представниками РФ та України.
“Я брала участь у кожній деталі і дуже рада, що 800 людей вдалося звільнити. Зараз вони мають теплий дім, їжу та ліки. Серед них було багато літніх людей, а також діти. Я сподіваюся, що у них буде гарне Різдво”, – зазначила перша леді США.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський назвав населені пункти в Херсонській та Запорізькій областях, в яких Україна пропонує провести гуманітарні місії після успішної евакуації цивільних в Олешках.
Із 27 жовтня до 1 листопада в районі тимчасово захопленого міста Олешки Херсонської області діяв режим тиші для проведення гуманітарної операції.
Фото: Білий Дім
Політика
Чим більше Путін намагається розділити Європу, тим рішучіше вона підтримує Україну
Європейські країни єдині у підтримці України, і чим більше російський лідер Володимир Путін намагається розділити Європу та відвернути союзників від підтримки України, то рішучішими вони стають.
Про це Держсекретар з питань оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив 21 листопада під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми, європейці, єдині у підтримці України. І що більше Путін намагається нас розділити, що більше він намагається відвернути союзників України від її підтримки, то рішучішими ми стаємо. Українська лінія фронту – це й лінія фронту Європи в боротьбі за свободу й демократію», – сказав Стрітінг.
За його словами, солідарність із Польщею і, що найважливіше – з Україною союзники продемонстрували напередодні під час навчань багатонаціональних сил для України в Польщі.
Нещодавнє порушення польського повітряного простору Стрітінг назвав обурливою провокацією. Посилаючись на заяви уряду Польщі та генерального секретаря НАТО, він зауважив, що збіг у часі цих порушень із навчаннями видається йому невипадковим.
«І за таких обставин має бути відповідь. Найкраща відповідь, і саме до такої відповіді я закликав би всіх наших союзників, – зробити більше для підтримки України», – заявив Стрітінг.
Британський держсекретар наголосив, що Путін та його оточення мають розуміти, що спроби завадити Європі підтримувати Україну лише спонукатимуть союзників робити більше.
За його словами, підтримка України відповідає національним інтересам Великої Британії та інтересам колективної безпеки Європи, оскільки успіх Путіна в Україні став би сигналом і для Кремля, і для інших імперіалістів у світі, що можна вторгнутися в суверенну країну, окупувати її й отримати за це винагороду.
«В інтересах України, щоб ця війна успішно завершилася і щоб шляхом переговорів було досягнуто миру, прийнятного для України. Але я сказав би громадянам Сполученого Королівства, де підтримка України надзвичайно висока, і громадянам усієї Європи, що українська лінія фронту – це і наша лінія фронту в боротьбі за свободу й демократію, і в цьому у нас не має бути жодних сумнівів», – сказав Стрітінг.
Говорячи про гарантії безпеки, він зазначив, що їх належить узгодити в межах мирного процесу.
За словами Стрітінга, навчання багатонаціональних сил у Польщі засвідчили готовність партнерів одразу після припинення бойових дій долучитися до відновлення Збройних сил України, щоб вони могли стримувати майбутні загрози й захищати країну.
Як повідомляв Укрінформ, у Польщі тривають перші масштабні практичні навчання військового компонента Коаліції охочих – Багатонаціональних сил в Україні (Multinational Force – Ukraine, MNF-U), які готуються до розгортання після припинення бойових дій для підтримки тривалого миру та безпеки України.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
