Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.

«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.

Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.

«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.

Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.

«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.

Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.

«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.

Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.

Таку думку висловив політолог Олег Лісний у коментарі Укрінформу.

За його словами, Лукашенко вже давно залучений до війни на боці Росії, хоча останнім часом намагається дистанціюватися від цього статусу.

«Лукашенко – він досвідчений політик, як би ми до нього не ставилися, але це дуже досвідчена “політична тварина”, яка бореться за своє виживання», – зазначив експерт.

Лісний нагадав, що білоруський керівник раніше фактично визнавав свою участь у російській агресії, однак після жорстких сигналів з боку України почав змінювати риторику. Політолог вважає, що Кремль зацікавлений у подальшому втягуванні Білорусі у війну, а Мінськ уже надає Росії різноманітну підтримку.

Водночас, на його думку, Україна не може ігнорувати інформацію про можливу підготовку нових військових сценаріїв на північному напрямку. За словами експерта, українська влада та військові враховують негативний досвід початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли концентрація російських сил біля кордонів не була сприйнята як безпосередня підготовка до нападу.

«Україна має реагувати на будь-які попередження, і вона реагує. “Мадяр”(командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді – ред.) чітко пояснив, що йому не так багато часу треба, щоб Білорусь перетворилися якщо не в пустку, то в безперспективну державу для Лукашенка і його режиму. Тому ми реагуємо. Військові знаходяться на тих точках, де мають бути, мінують, перекопують, роблять все. До кожної загрози ми ставимося адекватно і готуємося», – наголосив Лісний.

Він додав, що українські Сили оборони здійснюють усі необхідні заходи для зміцнення безпеки на північному кордоні та готуються до різних варіантів розвитку подій.

Окремо експерт порушив питання реального політичного статусу Лукашенка та ступеня його самостійності у відносинах із Москвою. «Хто Лукашенко на нинішньому етапі? Чи він губернатор Білоруської області Російської Федерації, чи президент держави, яка може ухвалювати суб’єктні рішення? Я все-таки схиляюся до того, що це щось третє. Це людина, яка хоче вижити, або політик, який хоче вижити», – сказав Лісний.

На думку експерта, Україна має продовжувати чинити політичний та дипломатичний тиск на режим Лукашенка, не ігноруючи жодних потенційних загроз. «Нині не 22 рік. Україна не така, як була тоді. Вона не вірить нікому, вона виживає», – підкреслив політолог.

За словами Лісного, нині Україна значно краще підготовлена до можливих викликів, а будь-які спроби ескалації з боку Білорусі отримають адекватну відповідь.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі є цілком реальною.

За словами командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.

19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.

При цьому командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Я очолю українську делегацію та загалом нашу роботу на URC-2026 у Гданську. До складу української команди на Конференції увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники наших громад з усієї країни та звісно урядовці й парламентарі. Багато заходів різного рівня, які мають посилити і Україну, і Польщу, і всіх наших партнерів та Європу», – написала вона.

За словами Свириденко, перед командою стоїть чітке завдання — досягти конкретних домовленостей, які спрацюють на обороноздатність й стійкість України та розширять економічне співробітництво з партнерами.

«Очікуємо на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення нашої енергетики», – зауважила Прем’єрка.

Вона додала, що «Україна налаштована на конструктивне й взаємовигідне партнерство в інтересах спільної європейської безпеки, економічного розвитку та довгострокового процвітання».

«Україна поважає своїх партнерів, і саме на принципі взаємної поваги будує співпрацю», – заявила Свириденко.

Як повідомлялося, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) у Гданську 25-26 червня має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови нашої країни.

Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, решта – міжнародні.

Раніше повідомлялося, що планувалась участь у URC 2026 Президента України Володимира Зеленського.  

Президент РП Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Володимир Зеленський 20 червня повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі поштою. Він запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм