Політика
Україна може стати центральною точкою європейської оборони
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
Політика
ВАКС оголосив вирок чинному нардепу
Вищий антикорупційний суд визнав чинного народного депутата винним в одержанні ₴558 тисяч неправомірної вигоди за вплив на посадовців лікарні задля визнання приватного підприємства переможцем тендеру на постачання медобладнання на Житомирщині.
Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, народного обранця засудили за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України та призначили йому «покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки».
Законної сили вирок набере через 30 днів від дня проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку.
У САП нагадують, що, за даними слідства, у січні 2022 року народний депутат України через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума становила 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальна лікарня в Житомирі уклала з приватним підприємством. Кошти були призначені за вплив на посадових осіб лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
Також правоохоронці з’ясували, що фігурант гарантував у майбутньому за «відкат у 30 відсотків» використати свій вплив та забезпечити фінансування й реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 млн грн. Ішлося про постачання системи магнітно-резонансної томографії й лапароскопічного обладнання.
Обвинувальний акт стосовно депутата направили до суду у 2022 році. «Попри це упродовж майже чотирьох років обвинувачений неодноразово не з’являвся у судові засідання», – зауважують у САП.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо народного депутата Сергія Кузьміних, якому інкримінували одержання хабаря розміром 558 тис. гривень.
У серпні 2026 року колегія суддів ВАКС ухвалила здійснити привід народного депутата на судове засідання.
Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Фейсбук
Політика
Ніхто не повинен сприймати це як «відповідь» на дії України
Масована атака Росії є частиною цілеспрямованої кампанії, що підпадає під ознаки злочину геноциду, і не є рівнозначною ударам України по законних військових цілях.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він підкреслив, що з наближенням зими Росія систематично атакує інфраструктуру, від якої залежать мільйони українців, зокрема постачання електроенергії, опалення, води та інші життєво важливі послуги.
На переконання глави МЗС, це сплановані удари, спрямовані проти умов, необхідних для життя цивільного населення.
«Це частина цілеспрямованої російської кампанії зі створення нестерпних умов життя, мета якої — знищити українську націю. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року чітко визначає такі дії як злочин геноциду», – наголосив Сибіга.
«Ніхто не повинен сприймати спроби Росії виправдати свої атаки як «відповідь» на будь-які дії України. Тут немає жодної рівнозначності», – додав міністр.
Він пояснив, що Україна завдає ударів виключно по законних військових цілях, тоді як Росія цілить у цивільних. Також усі дії України є цілком справедливою відповіддю на багаторічний безперервний російський терор, зауважив дипломат і додав, що Україна захищається від невиправданої та неспровокованої російської агресії, а не навпаки.
«Ставити Росію та Україну на один рівень — докорінно неправильно. Цього тижня Путін позував для фотографій зі світовими лідерами. Але єдине фото, на яке він справді заслуговує, — це зображення його на лаві підсудних, де він відповідатиме за злочини проти українців та України», – заявив насамкінець глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктами атаки були енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку восьмеро людей загинули, майже 30 зазнали поранень.
Політика
Україна заблокувала на кліматичній конференції ООН звіт Росії із даними з окупованих територій
На кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії українська делегація заблокувала розгляд пункту порядку денного, що стосується включення Росією до своєї кліматичної звітності даних із тимчасово окупованих територій України.
Делегація України також порушила питання відшкодування шкоди, завданої довкіллю війною Росії проти України. Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький.
«Росія пробує на всіх міжнародних майданчиках відзвітуватися про окуповані території, ніби це Росія. І одна із задач – це не дати Росії відзвітуватися за наші території», – сказав Краснолуцький.
За його словами, Україна протидіє крокам РФ, спрямованим на використання COP31 для легітимізації спроби анексії тимчасово окупованих частин території України. Росія включає до своєї звітності інформацію про викиди та поглинання парникових газів як у тимчасово окупованих АР Крим та місті Севастополі, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Україна також протидіє ухваленню рішень, які можуть тлумачитися як пряме або непряме визнання будь-якої зміни статусу цих територій України.
Заступник міністра наголосив, як і на попередній конференції COP30, що делегація України не допустить розгляду звітів Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату або будь-яких інших матеріалів, що містять статистичну інформацію РФ із тимчасово окупованих територій України, без примітки про належність цих територій Україні відповідно до резолюцій Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 2014 року та ES-11/4 від 2022 року.
«Вони тимчасово окуповані, так, але це території України, і ми їх ніколи не визнаємо територіями Російської Федерації. Тому це також важлива робота», – наголосив заступник міністра.
За його словами, поки в Українському павільйоні тривають публічні дискусії за участю представників європейських урядів, Японії, Кореї та інших делегацій, українські переговірники працюють над цим питанням на окремих зустрічах.
Заступник міністра також розповів, що в розмовах із міжнародними партнерами Україна порушує питання відшкодування шкоди, завданої довкіллю війною Росії проти України. На його думку, український досвід може стати прикладом для інших країн.
«Ми зараз і говоримо зі всіма про те, що ми покажемо, що війна – це дорого для довкілля, це дорого для того, хто починає ці агресивні бойові дії. І ми надіємося, що, можливо, це також буде стимулом не починати війни», – сказав урядовець.
Краснолуцький також розповів, як участь Росії позначається на переговорах щодо Чорного моря. За його словами, у межах Чорноморської конвенції Росія блокує ініціативи України, а українська сторона зі свого боку блокує російські пропозиції, оскільки ті здебільшого не відповідають нормам міжнародного права.
Як повідомляв Укрінформ, 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31) проходить у турецькій Анталії з 9 по 20 листопада 2026 року за участю представників 197 країн.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Політика7 днів agoХмара обговорив із канадським колегою посилення ППО та далекобійних спроможностей
