Політика
Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від своїх територій
Премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович пояснив позицію своєї країни щодо гарантій безпеки для України та застеріг Київ від визнання де-юре контролю Росії над окупованими територіями.
Глава уряду виступив на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебуває з візитом у Хорватії, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Проблема полягає в тому, що Росія спочатку хоче підписати угоду, а потім припиняти вогонь, але Коаліція охочих запропонувала спочатку припинення вогню як перший крок, а потім угоду як наступний», – сказав Пленкович.
Він наголосив, що, виходячи з конкретного досвіду Хорватії, «Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від окупованої території. Це дуже важлива тема, тому що це буде винагородою для агресора або поступкою, яку неможливо буде захистити внутрішньо».
Тим часом Росія прагне «відновити відносини зі Сполученими Штатами», тоді як Україна служить інструментом для досягнення цієї мети, сказав Пленкович, додавши, що Росія також прагне зняття санкцій та реабілітації на міжнародній арені.
Щодо участі Хорватії в гарантіях безпеки Пленкович повторив позицію, що війська країни не будуть розгорнуті в Україні, але Хорватія «знайде способи допомогти Україні, як ми допомагали досі, чи то з точки зору політичної підтримки, чи енергетичної підтримки».
Він нагадав, що Хорватія вже надає Україні деякі з запитуваних енергетичних технологій для відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак.
Щодо власного досвіду України з гарантіями безпеки, Пленкович нагадав про негативний досвід Будапештського меморандуму, який не був підтриманий підписантами.
Пленкович також додав, що Хорватія послідовно підтримує оборонні зусилля України, усвідомлюючи, що вона бореться не лише за себе, а й за європейську демократію та свободу.
«Сьогодні ми говорили про наш внесок в Україну – дружню країну, жертву російської агресії. Уряд Хорватії протягом останніх кількох років надав 15 пакетів військової допомоги, останній з яких був ухвалений на засіданні уряду минулого тижня. Також ми зробили свій внесок у Пріоритетний список потреб України, так званий PURL, який НАТО контролює та координує для закупівлі зброї, що виробляється лише у Сполучених Штатах», – сказав Пленкович.
Він наголосив, що «Україна захищає не лише свою свободу, вона захищає демократію та свободу Європи, і саме тому наслідки російської агресії стали більш ніж очевидними для всього континенту».
Пленкович підкреслив, що нині світ та Європа стикаються з «дуже складними та непростими обставинами», такими як глобальна загроза, триваюча російська агресія проти України та проблемами дотримання міжнародного права.
Прем’єр Хорватії зазначив, що поінформував Рютте про виконання зобов’язань, узятих країною в останні роки, зокрема щодо досягнення рівня витрат у 2% ВВП на оборону та пов’язану з нею діяльність.
«2025 рік завершився з витратами на оборону в розмірі 2,78 відсотка ВВП. Це перевищило бюджет Міністерства оборони, досягнувши 1,9 мільярда євро», – сказав він, зауваживши, що частка коштів, спрямована на модернізацією, становила 34 відсотки за мінімальної вимоги у 20 відсотків.
Він додав, що ці зусилля були доповнені закупівлею сучасних систем озброєння, зокрема самохідних гаубиць Caesar і танків Leopard.
За словами прем’єра, Хорватія в цьому контексті використовує нові фінансові інструменти у сфері оборони, зокрема кредити SAFE, в межах яких країна запросила 1,7 млрд євро для фінансування оборонних витрат у найближчі роки.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Румунії та Хорватії за приєднання до PURL та оголошення перших внесків у програму.
У НАТО заявляли, що Україна до кінця 2025 року мала отримати через механізм швидкої допомоги PURL військове обладнання зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів, зокрема системи ППО, боєприпаси та критичні запчастини.
PURL – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва, де країни-партнери фінансують закупівлі згідно з пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні системи, як-от ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США, зміцнюючи оборону України.
Фото: скриншот із відео
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
Політика
Такі «гуманісти», як Путін, не приведуть до миру
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Політика
Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл переговорів
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
