Події
Україна отримала «ключ» до баз Інтерполу для пошуку викрадених росіянами музейних цінностей
Про це повідомляє Національна поліція України, передає Укрінформ.
Як зазначається, після тривалих консультацій та юридичного аналізу генеральний секретаріат Інтерполу надав Національному центральному бюро INTERPOL в Україні можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, викрадені під час тимчасового захоплення українських територій військами РФ, зокрема з музеїв Херсона у жовтні-листопаді 2022 року.
Українська сторона понад два роки неодноразово зверталася до генерального секретаріату Інтерполу за правовою оцінкою можливості внесення викрадених творів мистецтва до міжнародних баз даних з урахуванням вимог Статуту організації. У 2023-2025 роках послідовно надсилала матеріали щодо сотень викрадених предметів культурної спадщини.
«Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату INTERPOL. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких – експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею», – зауважують у Нацполіції.
У базі даних INTERPOL уже зафіксоване, зокрема, викрадення полотна Івана Шульги «Пісня запорожців», яке зникло з музею в Херсоні в період з 20 жовтня по 10 листопада 2022 року. Також у розшуку перебуває картина Кіріака Костанді «Батьківщина художника», викрадена за тих самих обставин.
У відомстві нагадують: міжнародна база викрадених творів мистецтва INTERPOL призначена для допомоги правоохоронним органам у встановленні місцезнаходження культурних цінностей, інформування громадськості та залучення її до пошуку.
Перевірити, чи є витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art.
Наголошується, що отримання Україною прямого доступу до внесення викрадених культурних цінностей до міжнародних обліків є важливим кроком у захисті національної культурної спадщини та посиленні глобального механізму протидії незаконному обігу мистецьких об’єктів.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому в Україні запрацював державний реєстр розшукуваних культурних цінностей.
Фото: Херсонський художній музей/Facebook, рами від викрадених картин
Фільм “За Перемогу!” Валентина Васяновича отримав одразу три відзнаки XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
“За Перемогу!” визнали найкращим українським ігровим повнометражним фільмом.
Режисер отримав головну нагороду Національної конкурсної програми – статуетку “Золотий Дюк”, а також грошову премію.
Крім того, стрічка стала переможцем за версією журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Ще одну спеціальну відзнаку фільму присудив MEGOGO.
“Таким чином, “За Перемогу!” завершив 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль одразу з трьома нагородами”, – зауважили у Держкіно.
“За Перемогу!” – антиутопічна історія про Україну після завершення війни, у якій режисер досліджує майбутнє країни та людини, яка намагається знайти своє місце у новій реальності.
Українська прем’єра фільму “За Перемогу!” відбудеться 22 жовтня.
Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms ForeFilms та литовською M-Films.
Як повідомляв Укрінформ, українська стрічка “Театр Ветеранів” стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі.
Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.
Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.
Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.
«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.
Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.
Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.
Фото: АА
Вийшов друком роман, де вперше в художній формі осмислюється постать єврейського письменника з Бучача на Тернопільщині, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.
Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.
У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.
Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».
«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.
Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.
«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.
За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.
Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.
Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Суспільство6 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика5 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова5 днів agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Події5 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника