Політика
Україна просить скликати засідання Радбезу ООН через російський ракетний терор
Україна звернулася до постпреда США при ООН Майка Волтца, який головує в Раді Безпеки у березні, із запитом щодо скликання засідання через посилення ракетного терору РФ проти нашої країни.
Про це власному кореспонденту Укрінформу в Нью-Йорку повідомив постійний представник України при ООН Андрій Мельник.
«Щойно я підписав лист до президента Ради Безпеки, мого колеги – постпреда США при ООН Майка Волтца – з проханням скликати засідання Радбезу, присвячене російській агресії проти України», – сказав дипломат.
Він пояснив президентові РБ, що тривала війна на винищення, яку Москва веде проти України, продовжує завдавати величезних людських страждань та широкомасштабних руйнувань, становлячи серйозну загрозу міжнародному миру й безпеці.
«З початку 2026 року РФ значно посилила свою кампанію навмисного та систематичного ракетного терору проти цивільного населення, цілеспрямовано обстрілюючи критичну інфраструктуру, лікарні та школи по всій Україні», – вказав Мельник.
Зокрема, він проінформував Волтца, що 14 березня армія РФ скоїла черговий широкомасштабний варварський напад, застосувавши 68 ракет та 430 дронів різних типів проти цивільної та енергетичної інфраструктури в Київській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Тільки за минулий тиждень у рамках скоординованої атаки на українську землю Росія запустила 1770 ударних дронів, понад 1530 керованих авіабомб і 86 ракет. Щонайменше 24 цивільних були вбиті, 183 зазнали поранень.
«Усі ці невибіркові напади на мирне населення в Україні не лише становлять грубе порушення Статуту ООН і міжнародного гуманітарного права, це – воєнні злочини та злочини проти людяності», – наголосив постпред.
Посилені бомбардування українських міст є незаперечним доказом того, що Росія не має жодного наміру припиняти свою агресію та добросовісно вести переговори про укладення миру, пояснив він у листі до Волтца. Навпаки: Москва свідомо посилює свою війну на знищення, вперто реалізуючи стратегію, спрямовану на ліквідацію української державності.
«Саме тому я звернувся з проханням про скликання засідання Ради Безпеки ООН для якнайшвидшого розгляду цього надзвичайно серйозного питання», – розповів Мельник.
Він висловив сподівання, що засідання буде скликано «у найкоротший можливий термін протягом наступного тижня».
Попри різке загострення ситуації в Ірані та на Близькому Сході, «ми не можемо дозволити, щоб агресивна війна Росії проти України відійшла на другий план», — наголосив український дипломат.
«Це важливо ще й тому, що саме Москва надає сьогодні посилену військову допомогу Ірану, роздмухуючи полум’я війни в районі Перської затоки та ставлячи під загрозу глобальну енергетичну безпеку», – резюмував Мельник.
Як повідомлялося, минуле засідання Ради Безпеки ООН щодо України відбулося 24 лютого – в день четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення РФ.
Фото надане Андрієм Мельником
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні