Відбудова
Україна приєдналася до глобальної програми BIOFIN
Україна долучилася до глобальної ініціативи BIOFIN (Biodiversity Finance Initiative), спрямованої на залучення фінансування для збереження та відновлення біорізноманіття.
Про це йшлося під час установчого засідання Дорадчого комітету BIOFIN в Україні, передає Укрінформ.
«Повномасштабна війна завдала безпрецедентного удару по біорізноманіттю України: понад 30% природоохоронних територій — близько 900 об’єктів і 1,2 млн гектарів — уже зазнали впливу бойових дій. У цих умовах BIOFIN допоможе переходу від реагування на шкоду до системного відновлення. Програма дозволить чітко визначити фінансові потреби та сформувати портфель рішень для відновлення установ природно-заповідного фонду. Ми вдячні міжнародним партнерам, зокрема Уряду Німеччини та ПРООН, за підтримку запуску цієї ініціативи в Україні», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький.
Програма передбачає визначення фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, розробку Плану фінансування та впровадження конкретних фінансових інструментів для підтримки природоохоронних заходів.
Як зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна, участь у BIOFIN дозволить інтегрувати екологічну політику в економічну та бюджетну політику держави та перейти до системного планування «зеленого» відновлення.
Глобальний менеджер програми BIOFIN Мартін Кадена відзначив високий рівень залученості української сторони, а заступник постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс повідомив, що реалізація програми триватиме до 2030 року та поєднуватиме аналітичну роботу з практичними рішеннями.
Після засідання відбувся експертний круглий стіл за участі представників понад 40 установ природно-заповідного фонду, під час якого обговорили ключові виклики фінансування галузі та можливості впровадження нових інструментів у межах BIOFIN.
Довідково: BIOFIN — глобальна програма під егідою ПРООН, започаткована у 2012 році. Вона спрямована на підтримку країн у розробці системних рішень для фінансування збереження біорізноманіття. На сьогодні у межах програми мобілізовано понад 2,7 млрд дол. США для природоохоронних заходів.
Фото: Мінекономіки
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Відбудова
Міністерство культури розпочало співпрацю з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою
Віцепрем’єрка – міністерка культури України Тетяна Бережна і голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Райнер Перау підписали меморандум про партнерство та співробітництво.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
Бережна подякувала Німецько-українській промислово-торговельній палаті за відкритість до співпраці та наголосила, що підписання меморандуму є важливим кроком у розбудові системного партнерства у сфері культури, розвитку меценатства та залучення приватного сектору до підтримки сфери культури України.
«Українська культура потребує широкої міжнародної коаліції підтримки. Держава створює умови для відновлення культурної спадщини, а бізнес, експертна спільнота та міжнародні партнери допомагають масштабувати ці зусилля. Переконана, що співпраця з Німецько-українською промислово-торговельною палатою стане важливим кроком до реалізації спільних проєктів з відновлення та збереження української культурної спадщини», — зазначила Бережна.
Меморандум відкриває нові можливості для практичної взаємодії між державними органами, бізнесом, культурними інституціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами.
Особливу увагу буде приділено залученню українських і німецьких компаній, архітекторів, інженерів, реставраторів та інших фахівців до проєктів відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини України.
Перау наголосив, що російські атаки на об’єкти культурної спадщини, зокрема пошкодження Києво-Печерської лаври та інших культурних інституцій, вкотре підтвердили необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері збереження культурних цінностей.
«Для нас Міністерство культури України є важливим партнером. Події останніх днів продемонстрували, наскільки актуальними є питання відновлення культурної спадщини та захисту історичних пам’яток. Ми бачимо значний потенціал для поглиблення співпраці та залучення німецького бізнесу до реалізації спільних проєктів», – зазначив Перау.
Під час зустрічі сторони також обговорили можливості залучення німецьких компаній до відновлення об’єктів культурної спадщини, розвиток меценатства та участь бізнесу в реалізації проєктів з відбудови культурної інфраструктури України.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Біленькому Запорізького району внаслідок російських обстрілів зруйнована садиба Миклашевських – архітектурна та історична пам’ятка.
Фото: Мінкульт
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова7 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика7 днів agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання