Connect with us

Події

Український ПЕН передав книги полярникам на станції «Академік Вернадський»

Published

on



Український ПЕН розпочав співпрацю з Національним антарктичним науковим центром і першим кроком цього партнерства стала передача книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація PEN Ukraine.

«Нам було важливо передати на станцію “Академік Вернадський” книжки сучасних українських авторів. Адже це не просто подарунок для полярників. Це своєрідний місток між Україною та Антарктикою. Хотілося б, щоб найпівденніша бібліотека світу стала місцем, де живе і множиться українське слово, і щоб полярники та полярниці читали якісну літературу, актуальну для нас сьогодні», – зазначила координаторка книжкових проєктів Українського ПЕН Анна Шевченко.

За її словами, Український ПЕН вже вдруге передає книжки на станцію, але вперше – як партнер Національного антарктичного наукового центру.

Так, у 2021 році власні книжки передали Олександр Михед, Сергій Жадан, Андрій Курков, Станіслав Асєєв, Тарас Прохасько і Тетяна Терен.

Як зауважили в Українському ПЕН, «Академік Вернадський» – єдина українська полярна станція, і читання книжок є частиною повсякденного життя команди, а бібліотека – простором дозвілля.

Серед видань, які цього разу передали на станцію, книги номінантів та лавреата премії Юрія Шевельова-2025: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Гра в перевдягання» Артема Чеха, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» Віри Агеєвої, «Портрет в інтерʼєрі долі» Мирослави Пінковської, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі, «Хороші передчуття» Богдана Коломійчука, «Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова.

Також полярники отримали книжки із серії «Бібліотека Українського ПЕН» – «Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики», «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», «Діалоги про війну» та «Поміж сирен. Нові вірші війни».

Ще одним виданням, яке поповнило бібліотеку станції, стало «Життя на межі» президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та культорологині Тетяни Огаркової.

Крім того, Артем Чех, Артур Дронь, Гліб Бітюков і Дмитро Крапивенко передали примірники з власними підписами та побажаннями для полярників і полярниць.

«Бібліотека Української антарктичної станції “Академік Вернадський” має чергове поповнення свого фонду. Пані і панове автори, що причетні до цієї важливої події, ваші побажання на титульних сторінках ваших же книг є вельми цінними для нас. Дякуємо Українському ПЕН за привнесене українське слово у крижаний світ Антарктики. Воно робить цей світ ще ріднішим», – зазначив, метеоролог 30-ї Української антарктичної експедиції, упорядник бібліотеки на «Вернадському» Олексій Мельничук.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Крім того, у просторі Українського ПЕН 21 березня о 17:00 відбудеться ще одна подія в межах партнерства з НАНЦ – «Письменник та науковиця про мандрівку до Антарктики: враження і значення». Реєстрація доступна за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.

Фото: pen.org.ua



Джерело

Події

Український фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами

Published

on


Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.

Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.

Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.

Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.

У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.

Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.

Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.

Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.

Читайте також: До шорт-листа Європейської кінопремії увійшли п’ять українських стрічок

Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Фото надані командою фільму “Сліди”



Джерело

Continue Reading

Події

Українська ілюстраторка створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року

Published

on


Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.







Українська ілюстраторка Марія Різак створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року/Фото: bolognachildrensbookfair.com

1 / 9

Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.

“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.

Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.

Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.

За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.

Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.

Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.

В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.

Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.

64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.

Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.

Читайте також: Українську майстерню «Аґрафка» номінували на премію Астрід Ліндґрен

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.

У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.

Фото: bolognachildrensbookfair.com



Джерело

Continue Reading

Події

автор найбільшої у світі картини не відновлюватиме її до кінця війни

Published

on


Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.

Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.

«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.

Петро Антип, фото: Суспільне Луцьк

За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.

«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.

Фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
Фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків

“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.