Україна змусила російський флот змінити тактику в Чорному морі, але небезпека для Одеси не зникла. Портам і торговельним суднам досі загрожують удари з повітря та морські міни. Попри успіхи українських військових, Росія продовжує атакувати прибережну інфраструктуру. Водночас нові технології відкривають додаткові можливості для захисту узбережжя.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Суспільне Одеса.

Реклама

Як Україна стримала російський флот

Україна змогла суттєво обмежити дії російського флоту в Чорному морі, навіть не маючи великої кількості бойових кораблів. Вирішальну роль у цьому відіграли берегові ракетні комплекси та морські дрони. Про це 22 жовтня під час міжнародного форуму в Бухаресті розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. За його словами, через українські атаки Росія була змушена перевести найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до Новоросійська. Тепер російські судна значно обережніше виходять у море. Однак це не означає, що Одеса та порти області перебувають у безпеці.

“Ви можете бути більш-менш успішними на морі, але отримаєте удар із повітря”, — зазначив Риженко.

Головною небезпекою для прибережних міст залишаються ракети та ударні безпілотники. Тому Україні потрібно розвивати не лише морські дрони, а й протиповітряну оборону та засоби радіоелектронної боротьби. Одним із можливих рішень експерт назвав перехоплення ворожих безпілотників ще над морем. Для цього можна використовувати спеціальні морські платформи. Такий підхід допоможе зменшити небезпеку для міст, зокрема й від уламків збитих дронів.

Загроза для суден

Ще однією серйозною проблемою Чорного моря залишаються міни. Особливо небезпечні ті, що відриваються від місць встановлення та починають дрейфувати під впливом течій. Їхнє розташування постійно змінюється, тому такі боєприпаси складно виявляти. За даними Міністерства оборони Румунії від 17 жовтня 2026 року, від початку повномасштабної війни в Чорному морі нейтралізували 161 міну. Найбільше — 133 — у водах України. Ще 11 знешкодили біля Туреччини, дев’ять — Румунії, шість — Болгарії та по одній — Грузії й Росії.

Водночас ці цифри не показують, скільки вибухонебезпечних предметів досі залишається у воді. Президент із глобальних операцій американської компанії Ocean Aero Оскар Рохас наголосив, що під час розмінування потрібно захищати не лише судна, а й підводні комунікації. Йдеться про кабелі зв’язку та енергетичну інфраструктуру, які можуть постраждати під час знешкодження мін.

Одним із рішень є автономні підводні апарати. Вони здатні обстежувати морське дно, шукати небезпечні предмети та зменшувати ризики для людей. За словами Рохаса, його компанія вже протягом двох років використовує безпілотні системи в Чорному морі.

Український досвід для Європи

Українські технології, які змінили ситуацію в Чорному морі та на фронті, дедалі більше цікавлять європейських партнерів. Однак просто придбати дрони недостатньо, щоб отримати такі самі результати. Член правління UARM Hub Мустафа Найєм пояснив, що ефективність безпілотників залежить від цілої системи. Потрібні підготовлені оператори, ремонт, технічне обслуговування, управління та взаємодія з іншими військовими підрозділами.

“Ми можемо продати багато дронів, але це не допоможе вам створити безпілотні системи, безпілотні сили, тому що для цього потрібна значно більш інтегрована екосистема”, — зазначив Найєм.

За його оцінкою, на безпілотні системи припадає близько 85% уражень на фронті. Подібні дані раніше озвучували й у Міністерстві оборони України. А президент Володимир Зеленський у липні 2026 року заявляв, що країна виробляє 10 мільйонів дронів на рік. Водночас Найєм звернув увагу на проблему співпраці з європейськими країнами. Українські виробники змушені проходити додаткові перевірки та доводити ефективність техніки на полігонах, хоча вона вже використовується в реальних бойових умовах.

Чого Європа вчиться в України

Колишній прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке також наголосив, що сучасна війна потребує нового підходу до оборони. Безпілотники, сенсори та засоби зв’язку мають працювати разом, а не окремо. Водночас, на його думку, нові технології поки не можуть повністю замінити традиційне озброєння. Не менш важливо навчати військових правильно користуватися сучасними системами.

Чуке застеріг, що навіть дороге обладнання може виявитися малоефективним у реальних бойових умовах. Саме тому європейським арміям варто враховувати український досвід, а не лише закуповувати нову техніку.

“Навчатися в України абсолютно необхідно”, — підсумував Чуке.

Для Одеси ці висновки мають особливе значення. Україна вже змогла обмежити можливості російських кораблів, проте захист портів, торговельних маршрутів і прибережних міст залишається важливим завданням. Основними викликами залишаються удари з повітря та мінна небезпека.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

НАБУ і САП викрили схему розтрати коштів державного підприємства, яке входить до складу ДК «Укрспецекспорт» та має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

Українська делегація разом із евакуйованими жителями Олешок вирушила до Анапи. Звідти вони дістануться літаками до Білорусі, після чого на автобусах приїдуть в Україну.

Про це повідомив народний депутат Давид Арахамія. 

З жителями Олешок знаходиться Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. Раніше він зазначив, що спілкувався з місцевими жителями, щоб почути про їхні потреби та зрозуміти, якої допомоги вони потребують найбільше.

“Для кожного, хто бажає залишити Олешки, буде надана можливість безпечно виїхати. Водночас ті, хто ухвалив рішення залишитися, можуть залишитися та отримають всю необхідну гуманітарну підтримку“, – зазначив омбудсман. 

Робота триває відповідно до домовленостей, досягнутих з уповноваженою з прав людини в рф Яною Лантратовою, за сприяння та координації Першої леді США Меланії Трамп. Вони передбачають тимчасове припинення вогню на визначених територіях Олешок для доставлення гуманітарної допомоги та підготовки безпечної евакуації цивільного населення.

Режим припинення вогню на визначених ділянках набув чинності о 03:00 27 жовтня за київським часом. За домовленістю, він має тривати до вечора 1 листопада.

Юлія Калабайда