Connect with us

Події

В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

Published

on



Унаслідок російської агресії в Україні постраждали 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Станом на кінець серпня 2026 року внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури”, – зазначає Мінкульт.

Повідомляється, що впродовж останнього місяця кількість зафіксованих постраждалих об’єктів культурної спадщини зросла на 148, закладів культури — на 15. До цього приросту входять як нові пошкодження, так і раніше не враховані випадки, інформація про які надійшла із запізненням.

За даними відомства, серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини є 192 пам’ятки національного значення, 1753 — місцевого значення та 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Повністю зруйновано 47 об’єктів, серед них одну пам’ятку національного значення і два щойно виявлені об’єкти.

За видами постраждалі об’єкти культурної спадщини розподіляються так: археології – 290; історії – 405; монументального мистецтва – 36; архітектури – 694; містобудування – 22; садово-паркового мистецтва – 1; науки і техніки – 2; історії, монументального мистецтва – 4; історії, архітектури – 71; архітектури, містобудування – 458; архітектури, науки і техніки – 3; архітектури, садово-паркового мистецтва – 1; архітектури, монументального мистецтва – 2; містобудування та монументального мистецтва – 36; історії, архітектури, містобудування – 98; архітектури, історії, монументального мистецтва – 5; археології, історії, монументального мистецтва – 1; історії, архітектури, науки і техніки – 1; архітектури, містобудування, монументального мистецтва – 3; архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва – 1; історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування – 1.

Найбільше постраждалих об’єктів культурної спадщини зафіксовано у Донецькій області — 369, Харківській — 358, Херсонській — 304, у Києві — 272, Одеській — 212 та Запорізькій — 115.

Мінкульт наголошує, що окремої уваги потребують пошкодження пам’яток, які є складовими об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні та їхніх буферних зон. У серпні було пошкоджено об’єкти, розташовані на території історичного центру Одеси.

Нові влучання зафіксовано у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. Повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти культурної спадщини сталися у Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

Щодо культурної інфраструктури, то з-поміж 2640 пошкоджених від початку повномасштабного вторгнення закладів культури знищені 569, що становить 21% від загальної кількості постраждалих закладів. Руйнування зафіксовані на території 359 територіальних громад — 25% від загальної кількості територіальних громад України.

Читайте також: В Україні 11 військових РФ отримали підозру за фактами руйнування та знищення культурних цінностей

Постраждалі територіальні громади розташовані у Вінницькій області — 6 ТГ, Дніпропетровській — 27, Донецькій — 47, Житомирській — 13, Закарпатській — 1, Запорізькій — 32, Івано-Франківській — 1, Кіровоградській — 2, Київській — 22, Луганській — 15, Львівській — 4, Миколаївській — 23, Одеській — 11, Полтавській — 6, Сумській — 39, Тернопільській — 1, Харківській — 35, Херсонській — 22, Хмельницькій — 11, Черкаській — 4, Чернігівській — 35 областях та місті Києві.

Найбільше пошкоджено або зруйновано клубних закладів — вони становлять 49,6% від загальної кількості постраждалих закладів культури.

Загальні втрати культурної інфраструктури за типами закладів: клубні заклади — 1310: 285 знищено та 1025 пошкоджено (найбільша частка постраждалих закладів цього типу припадає на Донецьку область — 19%, Харківську — 15% та Сумську — 11,5%); бібліотеки — 913: 233 знищено та 680 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 28%, Харківській — 16% та Херсонській — 13%); заклади мистецької освіти — 195: 25 знищено та 170 пошкоджено (найбільша частка припадає на Донецьку область — 21%, Харківську — 13% та Херсонську — 9,7%); музеї та галереї — 139: 20 знищено та 119 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 17%, Харківській — 11,6% та Херсонській — 9,4%); театри, кінотеатри та філармонії — 56: 4 знищено та 52 пошкоджено (найбільші частки припадають на Харківську область — 12,5%, Херсонську — 10,7% та місто Київ — 12,5%); заповідники — 9; парки та зоопарки — 14: 2 знищено та 12 пошкоджено; цирки — 3 пошкоджено: в Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях; пошкоджено кіностудію у Києві.

Протягом останнього місяця найбільше закладів культури постраждало у Дніпропетровській та Херсонській областях. Крім того, зафіксовано численні повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти, зокрема в Харківській, Херсонській, Одеській та Сумській областях. Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Запорізькій областях.

Водночас у Міністерстві культури наголошують, що станом на серпень 2026 року майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний облік усіх пам’яток культурної спадщини та закладів культури, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Читайте також: Зеленський підписав указ про заходи щодо захисту українських національних святинь

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Мінкульт не лише фіксує втрати, а й працює над оперативним відновленням і збереженням пошкоджених обʼєктів.

“Для цього розвиваємо Український фонд культурної спадщини і залучаємо міжнародних партнерів. До нього вже долучилися 11 країн, а обсяг залученої підтримки становить близько 4,3 млн євро. Продовжуємо роботу з партнерами, щоб масштабувати відновлення української культурної спадщини. Фонд уже перейшов до фінансування проєктів – перший грант отримав Мистецький Арсенал на протиаварійні роботи після російського удару. Серед наступних пілотних проєктів — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, механізм швидкого реагування на пошкодження, створення безпечних музейних фондосховищ», — зазначила Бережна.

Як повідомлялося, російська армія протягом літа здійснила 21 атаку проти книговидавничої галузі в Україні, що завдало збитків на понад 1,2 млрд грн.



Джерело

Події

УІК оголосив результати читацького голосування

Published

on


Український інститут книги та онлайн-книгарня MEGOGO Books підбили підсумки проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом», присвяченого 35-річчю відновлення Незалежності. Перше місце в читацькому голосуванні посів психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.  

Голосування тривало з 7 вересня до 6 жовтня на сайті MEGOGO Books. Читачі обирали від 1 до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку 100 позицій, який попередньо сформували 40 експертів зі сфер літератури, культури та медіа. Загалом читачі віддали 168 889 голосів.

Як зауважили в УІК, фінальний список об’єднав різні жанри, покоління авторів і способи осмислення нашого спільного досвіду. До нього увійшли сучасні романи, зокрема жанрова література, твори про війну, історичну пам’ять та українську ідентичність, поетичні збірки, нонфікшн і фундаментальні видання класиків.

Зазначається, що про високий запит на сучасну жанрову літературу свідчить лідерство роману Павлюка, який посів першу позицію за результатами читацького голосування. Також серед фіналістів опинилися трилогія Павла Дерев’янка «Літопис Сірого Ордену», цикл Макса Кідрука «Нові темні віки» та медичний трилер Андрія Сем’янківа «Танці з кістками».

Крім того, помітне місце у списку посідають книжки, присвячені українській історії, культурі та переосмисленню минулого. Серед них – «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, «Брама Європи» Сергія Плохія, «Мова-меч» Євгенії Кузнєцової та «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика.

Вагомий акцент читачі зробили й на книжкових серіях, що відкривають українську літературну спадщину та повертають до культурного обігу важливі прозові й поетичні твори.

Так, у короткому списку опинилися зібрання творів Василя Стуса, Лесі Українки, Тараса Шевченка, а також серії української класики, які актуалізують не лише хрестоматійні, а й ті тексти, які раніше активно не видавались.

Як зауважили в інституті, одразу декілька авторів здобули більше однієї позиції у короткому списку: Сергій Жадан – три, Оксана Забужко – дві як авторка і одна – як упорядниця, Ліна Костенко і Євгенія Кузнєцова – по дві, Іван Малкович одна як автор і чотири – як упорядник книжкових серій.

Список 35 знакових видань Незалежності:

  • «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк;
  • «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;
  • «За Перекопом є земля. Кримський роман», Анастасія Левкова;
  • Трилогія «Літопис Сірого Ордену», Павло Дерев’янко;
  • «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані;
  • Цикл «Нові темні віки» (дві книжки), Макс Кідрук;
  • «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій;
  • Серія «Українська поетична антологія» (31 книжка, упорядник Іван Малкович);
  • Серія «Vivat Класика» (24 книжки, упорядниця Ярина Цимбал);
  • «Записки українського самашедшего», Ліна Костенко;
  • «Маруся Чурай», Ліна Костенко;
  • «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова;.
  • «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова;
  • «Інтернат», Сергій Жадан;
  • «Абетка», автор і упорядник Іван Малкович;
  • Серія «Неканонічний канон» (40 книжок, упорядниця Віра Агєєва);
  • «Ukraїner: Країна зсередини», Богдан Логвиненко;
  • «Жадан. Усі вірші. 1993–2023», Сергій Жадан»;
  • «Солодка Даруся», Марія Матіос;
  • «Василь Стус. Повне зібрання творів у 6 томах, 9 книгах», упорядники Михайлина Коцюбинська і Дмитро Стус;
  • Серія «100 казок» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
  • «Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах»;
  • «Танці з кістками», Андрій Сем’янків;
  • «Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко;
  • «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко;
  • «Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик;
  • «Ворошиловград», Сергій Жадан;
  • Серія «Розстріляне відродження. Вибрані твори» (16 книжок, упорядники Осип Зінкевич, Володимир Панченко, Олександр Ушкалов, Надія Білик, Наталія Гавдіда, Оксана Танюк, Олеся Омельчук, Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко, Ростислав Мельників;
  • «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах»;
  • Серія «Улюблені вірші» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
  • «Вірші з бійниці», Максим «Далі» Кривцов;
  • «Доця», Тамара Горіха Зерня;
  • «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К.;
  • «Амадока», Софія Андрухович;
  • «Століття Якова», Володимир Лис.

Окремим напрямом проєкту стало опитування в застосунку «Дія», присвячене знаковим українським книжкам, виданим у 2022–2026 роках. У межах цієї номінації користувачі обирали книжку, яка, на їхню думку, заслуговує на спеціальну відзнаку читацьких симпатій, з-поміж 15 номінованих видань.

Читайте також: Премія «Книга року ВВС–2026» оголосила довгі списки

Переможцем стала «Колонія» Макса Кідрука, яка отримала 23% (14 052) голосів. Загалом у «Дії» свій голос віддали 60 596 користувачів.

Як повідомляв Укрінформ, українська поетка й перекладачка Галина Крук стала лауреаткою заохочувальної поетичної премії Горста Бінека 2026 року. Нагороду вручать 2 грудня в Баварській академії мистецтв у Мюнхені.



Джерело

Continue Reading

Події

Український інститут нацпам’яті планує пошукові роботи у заповіднику «Биківнянські могили»

Published

on


Український інститут національної пам’яті планує провести пошукові роботи на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 2026 році.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це голова УІНП Олександр Алфьоров сказав під час наукової конференції “Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація”.

“Сподіваємось, що наші плани реалізуються, і цього року ми встигнемо ще провести пошукові роботи на території Биківнянського заповідника. Так, це складно, але ми маємо пошановувати своїх співгромадян, які знайшли там спокій, точніше, не шукаючи, знайшли його. І цього року ми запланували це, фінанси знайдемо і відкриємо за довгий час знову ті шари землі, які й досі тримають дуже багато таємниць”, – сказав Алфьоров.

Він наголосив на важливості подальшого дослідження місць поховань жертв радянських репресій, збереження історичної пам’яті та підтримки установ, які займаються вивченням злочинів тоталітарного режиму.

Алфьоров підкреслив, що дослідження радянських злочинів має значення для осмислення сучасної російської агресії проти України та інформування міжнародної спільноти про тяглість російської репресивної політики.

Читайте також: У Львові завершили ексгумаційні роботи, виявлені останки 132 польських і німецьких військових

Як повідомляв Укрінформ, у селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.

Фото: Павло Багмут, Укрінформ



Джерело

Continue Reading

Події

Україна та Молдова готують нову програму культурної співпраці

Published

on



Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна обговорила з Послом Республіки Молдова в Україні Віктором Кіріле пріоритети нової програми культурного співробітництва.

Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За її словами, Україна і Молдова рухаються до членства в Європейському Союзі. Культурна співпраця зміцнює цей рух: через спільні проєкти, підтримку громад і захист культурної спадщини.

Один із головних напрямів співпраці – захист культурної спадщини. Молдова зацікавлена в українському досвіді захисту культурної спадщини під час війни.

“Готові поділитися з колегами практичними напрацюваннями з евакуації музейних колекцій, їх зберігання та координації дій у разі загрози. Здобутий Україною унікальний досвід має допомагати партнерам завчасно посилювати захист своєї спадщини”, – наголосила Віцепрем’єр.

Україна, Молдова і Румунія продовжать спільну роботу над номінаційним досьє комплексу Кукутень – Трипілля до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Читайте також: Захист культурної спадщини: Бережна зустрілася з міністрами Фінляндії та Молдови

Окремо сторони обговорили співпрацю дитячих бібліотек України та Молдови й продовження спільних ініціатив. За словами міністерки культури, для українських дітей, які через війну перебувають у Молдові, книжка рідною мовою – це зв’язок із домом, та культурою.

Ще один напрям співробітництва – підтримка креативних індустрій. Бережна розповіла про українські програми підтримки культурного контенту, зокрема “Тисячовесну”, та можливості обміну досвідом із молдовськими партнерами.

Як повідомляв Укрінформ, у Кишиневі відкрили новий простір музею “Українці в культурі Молдови”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.