Політика
В ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
Європейська комісія запропонувала масштабну стратегію підготовки Євросоюзу до майбутнього розширення, в якій Україні відведено особливе місце, зважаючи на її значний потенціал у сфері продовольчої безпеки та оборони.
Як неодноразово зазначали топпосадовці Євросоюзу, військова агресія Росії проти України зробила геополітичну необхідність розширення безумовним пріоритетом для всієї європейської безпеки.
«Ширший Союз збільшує нашу політичну та економічну вагу у світі жорсткої геополітичної конкуренції», – заявила на брифінгу у Страсбурзі єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
«Зараз критичний момент для політики розширення, оскільки розширений Союз – це не віддалена реальність. Це насправді розглядатиметься вже дуже скоро. І це, звичайно, також означає, що структурні особливості політики розширення є важливими і потребують вирішення ще до ухвалення цього рішення», – заявив посадовець Єврокомісії, коментуючи тему на умовах анонімності.
Він пояснив, що ЄС «абсолютно чітко не знижує стандарти».
Коментуючи основні елементи опублікованого комюніке, Кос заявила, що концепція поступової інтеграції передбачає виконання країною-кандидатом узгоджених реформ, а також стратегічну синхронізацію з рештою ЄС, що є новим елементом. Один із чиновників Єврокомісії також пояснив, що поступова інтеграція не є альтернативою повному вступу, а лише прискорювачем процесу, адже дозволить країнам-кандидатам та ЄС зблизити та узгодити стратегічні інтереси до моменту оформлення повноцінного членства.
«Ми не відступаємо від принципу оцінки за заслугами (merit-based principle), і тому прогрес, досягнутий країнами, які наблизилися до вступу найбільше, насправді базується на їхніх власних досягненнях. Країни-кандидати мали виконати свої зобов’язання. Критерії, як ви знаєте, є вимогливими, і ці країни зробили вражаючий крок уперед», – заявив посадовець Єврокомісії, який коментував тему на умовах анонімності, додавши, що ЄС вітає саме цей прогрес, хоча усвідомлює і геополітичну важливість та геостратегічну цінність розширення.
Єврокомісія наголошує в документі на значному потенціалі України у сфері продовольчої безпеки та звертає увагу на масштаб, структуру й продуктивність її аграрного сектору.
«Для України масштаб, структура та дуже високі рівні продуктивності аграрного сектору вимагають вивчення цільових домовленостей, які б суттєво обмежили фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих сільськогосподарських продуктів, одночасно підтримуючи Україну у відновленні доступу до її історичних експортних ринків у третіх країнах», – йдеться у документі.
Ці цільові заходи планується зафіксувати у Спільних позиціях ЄС щодо кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» під час переговорного процесу про вступ України.
Також Єврокомісія відзначає вагомий практичний досвід та промислові потужності України у сфері оборони. Документ передбачає поглиблення співпраці ще до офіційного вступу: «Подальші можливості з Україною можуть включати використання її асоціації з Європейським оборонним фондом для підтримки інновацій в оборонній промисловості, а також спільні Європейські оборонні проєкти спільного інтересу (EDPCI) для зміцнення оборонно-технологічної та промислової бази ЄС».
Співпраця також охоплює ініціативи Security Action for Europe (SAFE) та Європейську програму оборонної промисловості (EDIP).
Документ підкреслює успішну роботу поточного механізму Ukraine Facility, який пов’язує надання фінансування із чітким виконанням реформ та інвестиційних завдань. При розробці нового багаторічного бюджету на 2028-2034 роки ЄС планує продовжувати цей підхід через інструмент Global Europe.
Зазначається, що Україна вже демонструє успіхи в програмі поступової інтеграції ЄС, зокрема через приєднання до єдиної зони роумінгу: «Україна та Молдова приєдналися до системи Roam Like at Home 1 січня 2026 року, поширивши умови внутрішнього роумінгу на своїх громадян та мандрівників з Євросоюзу».
Крім того, розглядаються детальні інструменти для інтеграції енергетичних, транспортних (TEN-T) та цифрових мереж.
Єврокомісія підтвердила намір представити дорожні карти для найбільш просунутих країн-кандидатів, серед яких вона назвала Україну: «Спираючись на досвід попередніх хвиль розширення, Єврокомісія запропонує у звіті щодо розширення 2026 року орієнтовні дорожні карти, які визначать шлях для наступних кроків у процесі вступу найбільш просунутих країн, що ведуть переговори – Чорногорії, Албанії, Молдови та України, за умови збереження ними темпу реформ».
Дорожня карта для України, яка може бути представлена наприкінці місяця разом зі звітом про розширення, відрізнятиметься від карт для трьох інших зазначених країн, повідомила Кос, враховуючи, що країна захищається від військової агресії РФ.
Дорожні карти запропонують лише орієнтовні часові рамки євроінтеграційного процесу, але передбачатимуть чіткі результати, щоб «забезпечити більшу передбачуваність на шляху до вступу».
«Чим ближче ми підходитимемо до завершення процесу вступу, чим більше кроків буде зроблено в технічних перемовинах, як-то відкриття кластерів та досягнення ключових показників, а потім закриття кластерів, тим легше буде зрозуміти, якою виглядатиме ситуація щодо умов в угоді про приєднання. Ми всі бажаємо, щоб війна в Україні скоро закінчилася», – заявила Кос.
Також з документа стало відомо, що Єврокомісія пропонує розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (замість одностайності) для проміжних рішень у переговорах про вступ країн-кандидатів, як-то відкриття кластерів, та у сфері зовнішньої політики, в тому числі у питанні санкцій.
«Можна зменшити кількість сфер, де одна країна може одноосібно накласти вето на рішення, які підтримують усі інші», – пояснила Кос.
Також в опублікованому сьогодні документі Єврокомісія розкриває прагнення розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (QMV) через положення про перехід (passerelle clauses) у сферах санкцій, прав людини, цивільних місій Спільної політики безпеки і оборони, заходів проти податкового шахрайства, фіскальних заходів в енергетичній політиці та соціального захисту.
Пропонується повніше використання Статті 31(2) Договору про ЄС, яка вже дозволяє QMV у визначених обставинах Спільної зовнішньої та безпекової політики замість практичного використання одностайності за замовчуванням.
При цьому будь-яке розширення принципу QMV поєднуватиметься із вже існуючими запобіжниками – «екстреним гальмом» (передачею питання на розгляд Європейської ради) та «механізмом Йоанніни» (продовженням переговорів без права вето) – замість створення нових.
Рада ЄС фактично застосовуватиме QMV там, де цей механізм уже діє, завдяки чіткішим часовим графікам та реформі робочих методів, замість пошуку консенсусу за усталеною традицією.
У той час як пропозиція QMV стосується відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень у переговорах про вступ, остаточне рішення про вступ залишатиметься одностайним відповідно до Статті 49 Договору про ЄС.
Підкреслюється важливість розвитку механізму «посиленої співпраці» для його застосування, коли цілі політики ЄС не можуть бути досягнуті протягом розумного строку.
«Посилена співпраця дозволяє групі з щонайменше дев’яти держав-членів налагодити тіснішу співпрацю в певній сфері політики за умови дотримання вимог, визначених у договорах про ЄС», – йдеться в документі. В Єврокомісії нагадали, що «посилена співпраця» вже довела свою ефективність, зокрема у запровадженні кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.
«Спираючись на цей досвід, Єврокомісія проаналізує наявні пропозиції, щоб визначити, де посилена співпраця могла б допомогти подолати тривалу стагнацію в ухваленні рішень, забезпечуючи водночас досягнення цілей, закладених у відповідних ініціативах. У ході аналізу оцінюватимуться відповідність вимогам Договорів про ЄС та готовність потенційних учасників», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, що в майбутніх договорах про вступ країн-кандидатів залишаться класичні захисні застереження у сферах ринку та юстиції, пропонується запровадити «Інституційне застереження» терміном дії до 15 років після вступу для протидії серйозним порушенням цінностей ЄС, визначених у статті 2 Договору про ЄС, новими країнами-членами. У крайніх випадках систематичні порушники таких цінностей можуть бути позбавлені права голосу на рівні Євросоюзу.
Планується також розширити механізми оцінки верховенства права та забезпечити повну готовність нових членів ЄС до повноцінного функціонування Офісу Європейського прокурора вже на момент вступу.
Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі стежать за роботою Верховної Ради, зокрема щодо ухвалення очікуваних змін у законодавство про національні меншини, та сподіваються, що два кластери у переговорах про вступ України в ЄС можуть бути відкриті вже наступного тижня, про що заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Політика
Україна готується до відновлення роботи кокусів у новообраному Конгресі США
Одним з першочергових завдань української дипломатії після початку роботи нового складу Конгресу США 3 січня стане відновлення роботи українських кокусів в обох палатах американського парламенту, а також організація двосторонніх візитів між двома країнами.
Про це він заявив тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік у коментарі Укрінформу.
Водночас він наголосив, що важливим «завданням зараз є зробити все можливе для України з нинішнім складом Конгресу, перш ніж новий почне працювати».
За словами Сєніка, Закон Логана 1799 року обмежує можливості новообраних конгресменів і сенаторів офіційно обговорювати міжнародні питання з іноземними урядами до вступу на посаду. Водночас це не перешкоджає американським громадянам і друзям України вже зараз налагоджувати контакти з новообраними членами Конгресу.
Так само, додав дипломат, необхідно продовжувати розбудовувати зв’язки з тими законодавцями, які залишаються в Конгресі, та з їхніми помічниками.
«Ми вже чекатимемо 3 січня. Одне з наших першочергових внутрішніх завдань – поновлення українського кокусу в обох палатах, оскільки досить значна частина як демократів, так і республіканців не переобралася або не балотувалася на виборах», – сказав Сєнік.
Він висловив сподівання, що новообрані члени Конгресу не лише приєднаються до українських кокусів, а й стануть активними учасниками їхньої роботи. За його словами, українська сторона вже обговорює це питання з чинними конгресменами й сенаторами.
Ще одним важливим напрямом роботи після 3 січня дипломат назвав організацію двосторонніх візитів – як українських делегацій до США, так і американських до України.
«Зробимо все, аби новообрані конгресмени й сенатори приєдналися до делегацій, які відвідуватимуть Україну, і змогли дізнатися про ситуацію в нашій державі не лише з новин про наш спротив російській агресії та стійкість українського народу», – зазначив він.
Сєнік наголосив, що важливо не лише інформувати американських партнерів про російські удари, руйнування та загибель людей, а й показувати їм стійкість українців і можливості України як партнера Сполучених Штатів.
За його словами, такі поїздки дадуть змогу як провести зустрічі з українським керівництвом, так і відвідати українські підприємства, ознайомитися з продукцією, яку вони виготовляють, та побачити, що Україна може запропонувати американській адміністрації.
«Це також можливість поспілкуватися зі звичайними українцями й побачити, що ми продовжуємо жити під страшними ударами. Але про те, що ми готові до будь-яких поступок на користь Росії, яких вона вимагає, просто не може бути й мови», – наголосив дипломат.
Як відомо, українські кокуси діють в обох палатах Конгресу США. Це двопартійні об’єднання американських законодавців, створені для зміцнення відносин між США та Україною, підтримки її суверенітету й територіальної цілісності та сприяння американській допомозі. Вони є важливими майданчиками для координації зусиль демократів і республіканців на підтримку України. У Палаті представників нинішнього складу співголовами кокусу були Марсі Каптур, Браян Фіцпатрік, Майк Квіглі та Джо Вілсон, у Сенаті – Дік Дурбін і Роджер Вікер.
У новому складі Конгресу не буде Фіцпатріка, який програв вибори, та Дурбіна, який не балотувався на новий термін.
Нове скликання Конгресу розпочне роботу 3 січня 2027 року.
Політика
Меланія Трамп сподівається на нове припинення вогню між Україною та РФ до Різдва
Перша леді США Меланія Трамп висловила сподівання на досягнення між Україною і РФ режиму припинення вогню до Різдва. За її словами, ведуться переговори з представниками обох країн.
Про це вона сказала під час заходу “Всеамериканське запалювання різдвяної ялинки”, що транслювався в ефірі Fox News, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання про своє бажання на Різдво, перша леді США сказала: “Звісно, я б хотіла миру в усьому світі, але насамперед я б дуже хотіла, щоб було більше режимів припинення вогню. Ми могли б зробити це дуже швидко, якби і Україна, і РФ були готові. Я вже веду переговори, тож, можливо, до Різдва у нас буде ще одне припинення вогню”.
Меланія Трамп також згадала про домовленість щодо припинення вогню для здійснення гуманітарної місії в Олешках, над якою вона працювала з представниками РФ та України.
“Я брала участь у кожній деталі і дуже рада, що 800 людей вдалося звільнити. Зараз вони мають теплий дім, їжу та ліки. Серед них було багато літніх людей, а також діти. Я сподіваюся, що у них буде гарне Різдво”, – зазначила перша леді США.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський назвав населені пункти в Херсонській та Запорізькій областях, в яких Україна пропонує провести гуманітарні місії після успішної евакуації цивільних в Олешках.
Із 27 жовтня до 1 листопада в районі тимчасово захопленого міста Олешки Херсонської області діяв режим тиші для проведення гуманітарної операції.
Фото: Білий Дім
Політика
Чим більше Путін намагається розділити Європу, тим рішучіше вона підтримує Україну
Європейські країни єдині у підтримці України, і чим більше російський лідер Володимир Путін намагається розділити Європу та відвернути союзників від підтримки України, то рішучішими вони стають.
Про це Держсекретар з питань оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив 21 листопада під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми, європейці, єдині у підтримці України. І що більше Путін намагається нас розділити, що більше він намагається відвернути союзників України від її підтримки, то рішучішими ми стаємо. Українська лінія фронту – це й лінія фронту Європи в боротьбі за свободу й демократію», – сказав Стрітінг.
За його словами, солідарність із Польщею і, що найважливіше – з Україною союзники продемонстрували напередодні під час навчань багатонаціональних сил для України в Польщі.
Нещодавнє порушення польського повітряного простору Стрітінг назвав обурливою провокацією. Посилаючись на заяви уряду Польщі та генерального секретаря НАТО, він зауважив, що збіг у часі цих порушень із навчаннями видається йому невипадковим.
«І за таких обставин має бути відповідь. Найкраща відповідь, і саме до такої відповіді я закликав би всіх наших союзників, – зробити більше для підтримки України», – заявив Стрітінг.
Британський держсекретар наголосив, що Путін та його оточення мають розуміти, що спроби завадити Європі підтримувати Україну лише спонукатимуть союзників робити більше.
За його словами, підтримка України відповідає національним інтересам Великої Британії та інтересам колективної безпеки Європи, оскільки успіх Путіна в Україні став би сигналом і для Кремля, і для інших імперіалістів у світі, що можна вторгнутися в суверенну країну, окупувати її й отримати за це винагороду.
«В інтересах України, щоб ця війна успішно завершилася і щоб шляхом переговорів було досягнуто миру, прийнятного для України. Але я сказав би громадянам Сполученого Королівства, де підтримка України надзвичайно висока, і громадянам усієї Європи, що українська лінія фронту – це і наша лінія фронту в боротьбі за свободу й демократію, і в цьому у нас не має бути жодних сумнівів», – сказав Стрітінг.
Говорячи про гарантії безпеки, він зазначив, що їх належить узгодити в межах мирного процесу.
За словами Стрітінга, навчання багатонаціональних сил у Польщі засвідчили готовність партнерів одразу після припинення бойових дій долучитися до відновлення Збройних сил України, щоб вони могли стримувати майбутні загрози й захищати країну.
Як повідомляв Укрінформ, у Польщі тривають перші масштабні практичні навчання військового компонента Коаліції охочих – Багатонаціональних сил в Україні (Multinational Force – Ukraine, MNF-U), які готуються до розгортання після припинення бойових дій для підтримки тривалого миру та безпеки України.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
