Суспільство
В Європарламенті відкрили інсталяцію, присвячену українським дітям, викраденим Росією
У межах європейського туру проєкту «Порожні ліжка» (Empty Beds) та заходу «Депортовані українські діти: заклик до дії» в Європейському парламенті презентували інсталяцію, присвячену історіям викрадених Росією українських дітей.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
Інсталяція Empty Beds в Європарламенті / Фото: Євген Матюшенко, Укрінформ
1 / 13
Інсталяція – дитяча спальня в натуральну величину, «заморожена» в момент викрадення росіянами дитини, – запрошує відвідувачів зазирнути в реальність 13-річного «Артема», персонажа, умовно створеного з декількох перевірених свідчень дітей, вивезених Росією з тимчасово окупованої території України. Хлопчика, який мріяв стати архітектором і побудувати нову Україну, забрали до окупованого Криму, звідки він так і не повернувся.
Справжні імена дітей, яких зараз утримує Росія, не розголошуються задля їхньої безпеки.
Застелене ліжко, розкидані речі, «аварійний» рюкзак та вікна, заклеєні скотчем від вибухів бомб, розповідають історію звичайного дитинства, зруйнованого війною.
Співзасновниця Bird of Light Ukraine Жанна Галєєва у коментарі Укрінформу наголосила, що метою виставки є привернути додаткову увагу європарламентаріїв до питання повернення викрадених Росією дітей. «Події кімнати – це 2022 рік, період окупації, коли ворожі війська наступають. Ми знаходимося у просторі, де час застиг. Страх, переживання за своїх дітей… Все, що переживають українці. Все це відчувається в цій кімнаті», – зазначила вона.
Один з учасників проєкту Лон Фенг Йонг розповів Укрінформу про особливу звукову доріжку, яка супроводжує інсталяцію: «на фоні автоматного вогню, який ніби чується із-за вікна, десь іздалеку, та приглушених звуків вибухів, також записано певний шум на частотах, які людське вухо не розпізнає, але які в той же час викликають відчуття тривоги та неспокою».
«Важко порівняти, але ми хочемо передати відчуття тривоги українських матерів та батьків», – заявив Йонг, додавши, що проєкт має на меті дозволити глядачам буквально «зайти в Україну» та надати сухій статистиці викрадень дітей забарвлення реальними людськими історіями.
Віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно під час відкриття інсталяції підкреслила, що викрадення дітей є одним з видів зброї, який використовує Росія в ході військової агресії проти України.
«А Європейський парламент має бути саме тим місцем, де завжди прийматимуть жорстоку правду», – заявила Пічерно. «Стирання дитячої ідентичності – це злочин не просто проти конкретних дітей, а й проти майбутнього цілого народу».
Представник України при ЄС Всеволод Ченцов подякував організаторам проєкту та наголосив, що Україна наразі бореться проти будь-якої «нормалізації війни, страждань і смертей».
«Виконавці та організатори цих злочинів мають бути притягнуті до відповідальності», – наголосив Ченцов.
Проєкт реалізує громадська організація Bird of Light за сприяння Представництва України при ЄС та в партнерстві з ініціативою Президента України Bring UA Kids Back та Омбудсманом України.
Bird of Light Ukraine – це американсько-українська благодійна організація, створена після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Фонд зосереджуюється на гуманітарній допомозі, відновленні інфраструктури та ефективній адвокації.
На сьогодні організація надала допомогу понад 675 тис. українців через програми, починаючи від екстреної допомоги та водопостачання до створення громадських центрів для ВПО.
Як повідомлялося, за офіційними даними понад 20 тис. українських дітей було викрадено Росією. Справжня кількість, ймовірно, набагато більша. Це не поодинокі випадки, а результат системної державної політики країни-агресора, спрямованої на те, щоб назавжди вилучити їх з сімей та стерти їхню українську ідентичність.
Після викрадення діти потрапляють до державної мережі обробки та утримання, що охоплює понад 210 спецзакладів, розташованих від Чорного моря до Тихого океану.
Діти проходять систематичне «перевиховання», спрямоване на стертя їхньої української ідентичності. Їм викладають ревізіоністські уроки з історії та «патріотичні» програми, спрямовані на їхню інтеграцію в російське суспільство, що часто є передумовою для примусового усиновлення.
У 20% цих закладів перевиховання переростає в примусову мілітаризацію. Дітей віком від восьми років піддають «психологічній та фізичній обробці», яка включає навчання, підготовку зі стрільби та симуляції десантування. У деяких випадках дітей змушують збирати військову техніку, включаючи дрони та пристрої швидкого заряджання для штурмових гвинтівок.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
У профільному комітеті ВР закликали ухвалити законопроєкт про регулювання обігу нікотиновмісних виробів
В Україні складається катастрофічна ситуація з нікотиновими снюсами.
На цьому член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович наголосив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
На сьогодні в Україні нікотинові снюси досі продаються без жодних обмежень, зазначив він.
«Найстрашніше, що головною мішенню їх виробників є саме діти, які, споживаючи цей підступний виріб без диму й запаху тютюну, вже в дитячому віці стають нікотинозалежними. А ми не можемо зупинити цю біду лише тому, що схвалений комітетом з охорони здоров’я законопроєкт 14110-д з минулого року ніяк не дійде до цієї зали», – наголосив депутат.
В’ятрович нагадав, що громадська коаліція «Реанімаційний пакет реформ» днями оприлюднила заяву із закликом до парламенту терміново вирішити це питання. За його словами, ідеться про «очевидні і невідкладні речі», а саме: поширення на згадані вироби дії антитютюнового законодавства, заборону реклами та продажу дітям, маркування упаковок попередженнями про небезпеку.
«Я закликаю керівництво парламенту, представників усіх фракцій почути українську громадськість, медичну спільноту, профільний комітет і нарешті розглянути й ухвалити законопроєкт 14110-д», – заявив В’ятрович.
Як повідомлялося, зареєстрований під номером 14110-д проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів» зареєстрований у Верховній Раді від 29 грудня минулого року. У картці документу зазначається, що наразі він очікує розгляду.
Днями громадські організації закликали Раду до невідкладних дій задля захисту здоровʼя дітей і молоді від нікотинових виробів.
Раніше голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький наголосив, що антитютюнове законодавство в Україні не враховує появу нових тютюнових виробів і потребує оновлення.
Фото: Bengt Wiberg from Pixabay
“Мій син Андрій воював за Україну, тому що вважав, що в нас має бути власна та вільна держава”, – каже Ярослав Миколайович Шипка.
Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.
Водій стрілецького відділення 122 бригади територіальної оборони Андрій Ярославович Шипка 9 вересня 2024 року на Покровському напрямку прибув для допомоги побратимам на позицію “ЛОКІ”. У результаті комбінованого удару артилерії та дронів ворога він отримав поранення, несумісні з життям.
Про його життя, любов до пісень та танців, життєві принципи та автопригоди розповіли батько Ярослав Миколайович, донька Тетяна, син Андрій та шваґро Мирон Гринчишин.
“Нашої мами не стало дуже рано, і тато виховував нас сам, – розповідає Тетяна. – Мені було 11, а брату лише 5 років. Тато прокидався у п’ятій ранку і виїжджав на роботу. Але намагався ввечері бути дома, щоби ми були разом. За вечерею на кухні ми розмовляли про різне. Я старша, і тато зі мною міг на більш відкриті теми говорити, ділитися своїми переживаннями. Ми були дуже близькі. Разом на вихідні ми їхали гуляти центром або йшли в кафе посидіти. Часто виїжджали на природу, на озеро або в ліс.
Батько був дуже добрим і до мене з братом, і взагалі до всіх. Тато займався вантажними автоперевезеннями, працював сам на себе. Його добре знали й у нас у селі Братковичі, і взагалі на Львівщині. Якщо було потрібно, він міг прийти на допомогу в будь-який час дня чи ночі. І я така ж добра до людей, які і він, і завжди готова прийти на допомогу. А після того, як тато загинув, я стала більш рішуча та відповідальна.
Тато вчив нас, що головне – це завжди залишатися людиною. Бути чесним і робити так, щоб ніколи не було соромно за себе. У вільний час любив слухати музику, а на святах йому подобалось танцювати”.
“Ми з Андрієм були одружені на рідних сестрах, Марії та Ірині, – розповідає Мирон Гринчишин. – І тому зверталися один до одного “шваґро”. 25 років ми були найближчими друзями, Андрій мені був як брат. Мій шваґро був добряга. Мужики часто такі тверді, гострі, запальні. Але не він. Я міг до нього зі своїми проблемами 150 разів телефонувати, він завжди брав слухавку.
Андрій жив заради дітей, працював з ранку до вечора. В 90-ті у нього була фура, і ми разом возили картоплю на схід – на Донбас та на Дніпропетровщину. А потім він займався перевезеннями тут, на Львівщині. Часто то була доставка будівельних матеріалів. Інколи у клієнтів грошей вже не вистачало, а ремонт треба було завершувати. Шваґро завжди йшов людям назустріч, допомагав, а гроші міг почекати, не робив із цього проблему.
У 2022 році ми одразу пішли до військкомату. Але в першу чергу брали хлопців, що мали досвід АТО. Шваґро сказав, що коли прийде його час, то й він піде до армії”.
“Андрій був дуже добрим до своїх дітей, – розповідає його батько Ярослав Миколайович. – Встиг поставити дітей на ноги та й пішов захищати країну. Коли ми спілкувалися останній раз, він сказав, що йде на передову. Зараз він із богом, і я молюся за нього. На його похованні було дуже багато людей із нашого села, з сусідніх сіл, були колеги й клієнти. Він справжній герой і вважав, що має боронити державу, хотів, щоб Україна була вільна та незалежна”.
“Я вдячний татові за безліч файних моментів, – каже син Андрій. – Він з самого дитинства постійно брав мене з собою, коли кудись їхав. А на 18-річчя батько подарував мені Ауді А6. Я спочатку працював на автосервісі, а зараз продовжую батьківську справу”.
“Батько виходив на позицію 6 вересня 2024 року, – продовжує донька Тетяна. – Ми спілкувались, і він казав, що може трапитися різне. Що я маю бути сильною й думати за двох – за себе й за молодшого брата. 9 вересня з татом обірвався зв’язок. 9 місяців він вважався зниклим безвісти. Жили з вірою та надією й намагалися його знайти. 7 червня 2025 року ми його поховали.
Один із побратимів розповідав мені, що наш тато завжди був готовий йти на допомогу та ризикувати власним життям. І ранених забирати, і за водою йти під кулями. Батько віддав життя за мирне небо для своїх дітей і взагалі для всіх. Він справжній герой”.
Антон Терехов
Суспільство
В Одесі на судовому процесі військовий постане за вимагання коштів у матері мобілізованого
В Одесі судитимуть військовослужбовця, який вимагав гроші від матері мобілізованого
У місті Одеса розпочинається судовий розгляд справи військовослужбовця, який обвинувачується у вимаганні грошових коштів у матері мобілізованого. Зловмисник обіцяв за 6000 доларів залишити її сина служити у тилу, а згодом взагалі звільнити його від проходження військової служби.
Деталі справи:
- В обмін на значну суму у шість тисяч доларів США військовослужбовець гарантував відсутність бойових завдань для сина потерпілої;
- Окрім того, він обіцяв повне звільнення з армії у подальшому;
- Під час затримання злочинця, у його автомобілі поліція виявила холодну зброю, що ще більше ускладнює його юридичний статус.
На даний момент слідчі завершили повний цикл розслідування кримінальної справи та офіційно скерували обвинувальний акт до суду. Військовому, який є фігурантом цієї справи, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів