Одеса
Водохреща 2026 в Одесі — дата святкування та традицій
Люди біля моря. Фото: Новини.LIVE
Водохреща в Україні останніми роками, як і багато інших церковних свят, переживає період змін. Перехід на новий церковний календар поставив перед багатьма українцями вибір: святкувати 6 січня чи залишатися вірними звичному 19-му. В Одесі до цього питання додається ще одна традиція — купання в морі, яке для когось є духовним очищенням, а для когось — просто випробуванням сили волі.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, коли вони відзначають водохреще і чи планують цього року пірнати в холодну воду.
Реклама
Читайте також:
Святкування Водохреще
В родині Валерії зберігають традиції, до яких звикли ще з дитинства. Для них Водохреща — це не лише дата в календарі, а насамперед родинний звичай, який передається з покоління в покоління. Купання у крижаній воді для цієї сім’ї — обов’язкова частина свята. Жінка згадує, що раніше такі обряди проводили навіть у сільських річках.
“Ми 19 святкуємо, як по-старому було. Такий у нас звичай. Цього року плануємо купатися. Ми в селі ополонки різали й пірнали в річці”, — каже Валерія.
Тетяна та Євгеній зізнаються, що й досі святкують водохреще за старим стилем — радше з багаторічної звички, ніж із принципових міркувань. Раніше вони регулярно брали участь у купаннях, однак цього року ставляться до цього обережніше. Подружжя каже, що прийдуть подивитися, але вже не готові занурюватися в холодну воду.
“Ну, взагалі, зі звички святкуємо 19 числа. Купались раніше, цього року підемо обов’язково, подивимось. Але сама купатися вже не буду”, — розповідають Тетяна та Євгеній.
Водохреща 6 січня
Ще одна Тетяна обрала нову дату святкування — 6 січня. Вона каже, що купання цього року не планує, адже холод для неї — серйозний аргумент. Водночас жінка згадує, що раніше мала зовсім інший досвід, коли жила в Криму. Там купання на Водохреща було звичною справою і сприймалося значно легше.
“Будем шостого святкувати. Я от не купаюся, бо холодно. Я коли жила в Криму, в Алушті. Ми там ходили, купалися”, — ділиться Тетяна.
Валентина розповідає, що в її родині вже перейшли на святкування Водохреща 6 січня. Раніше вони поєднували церковні обряди з купанням у морі. Проте з роками фізичні можливості змінюються, і не все вже дається так легко, як колись.
“Ми святкуємо завтра, 6-го. Купалися в морі, і ходили в церкву. А зараз вже трохи вік не той. Але купатися будемо”, — говорить Валентина.
Не святковий настрій
А ось Валентина зізнається, що Водохреща для неї давно втратило чітке значення. Вона не дотримується жодної дати й цього року також не планує ні святкувати, ні купатися. Серед причин — не лише відсутність традиції, а й цілком побутові труднощі, зокрема проблеми з транспортом. За її словами, раніше вона купалася в річці, але тепер таких можливостей немає.
“Я взагалі давно його не святкувала і не маю поняття. Ні, не планую цього року купатися. Купалася давно в річці, а зараз транспорту нема, щоб туди доїхати”, — каже Валентина.
Наталія говорить коротко й відверто. Вона зізнається, що ніколи не відвідувала церкву на Водохреща і не вважає це важливою частиною свого життя. Ані 6-го, ані 19-го вона святкувати не планує. Для неї це питання не викликає внутрішнього конфлікту — вона просто не відчуває потреби долучатися до традиції.
“Чесно, я його не святкую і 19 ніколи в церкву не ходила. І 6 не буду, і 19 не буду”, — каже Наталія.
Ставлення одеситів до Водохреща залишається різним і часто дуже особистим. Хтось дотримується старих звичаїв і продовжує купатися в морі, хтось переходить на нову дату, але відмовляється від занурень, а для когось це свято взагалі втратило значення. Вибір між 6 і 19 січня дедалі частіше визначається не лише церковним календарем, а й здоров’ям, життєвими обставинами та внутрішнім відчуттям традиції.
Раніше ми писали, про те наскільки подорожчали продукти до свят на Одеських базарах. А також, про те як Одесити святкували Новий рік в Українських традиціях.
Засніжена дорога на Одещині. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Російські атаки та екстремальна погода щодня створюють загрозу для Одеси та області. ДСНС працює цілодобово, допомагаючи населенню та ліквідовуючи наслідки негоди. Найбільше проблем виникає на півночі регіону через заметіль і застряглі автомобілі. В Одесі ситуація стабільніша, а аварій на дорогах через сніг чи ожеледицю поки що не зафіксовано.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.
Реклама
Читайте також:
Робота ДСНС
Рятувальники ДСНС постійно слідкують за безпекою людей під час атак російських військ і складних погодних умов. Їх робота охоплює як ліквідацію наслідків ударів по цивільній інфраструктурі, так і допомогу громадянам у разі негоди. Особливо багато викликів виникає на півночі області, де заметіль ускладнює пересування автомобілів та доступ до населених пунктів.
“Щодня нам доводиться працювати, тому що ворог не полишає спроб постійно атакувати одеські регіони. Бувають дуже різні масштаби пожеж, тому ми цілодобово на варті 24 на 7”, — розповіла речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.
Негода на Одещині
Через екстремальні погодні умови ДСНС також допомагає населенню. Найбільше труднощів виникає на півночі Одеського регіону, зокрема в Подільському районі, де багато машин застрягають у заметах. В Одесі ж снігу майже немає, тож ситуація більш-менш стабільна. Рятувальники також слідкують за станом автомобільного сполучення, особливо на трасах, що ведуть до кордону та контрольно-пропускних пунктів.
“За останні декілька днів жодного виїзду ДСНС на допомогу саме через негоду не було”, — зазначила речниця.
Нагадаємо, Новини.LIVE показали кадри засніженого Львова. Також ми писали, що в низці регіонів сьогодні буде сніг та сильні морози.
Внаслідок чергової атаки Одеси постраждав відомий пляж Ланжерон. На території залишилися уламки дронів та пошкоджені будівлі. Вибухова хвиля посікла фасади та прибережну інфраструктуру.
Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.
Реклама
Читайте також:
Ланжерон після атаки
Пляж Ланжерон після атаки виглядає спустошеним. На піску та території навколо виявлено уламки дронів. На пляжі утворилася велика вирва від удару. Вибухова хвиля пошкодила будівлі, лавки та огорожі — фасади будинків посічені, а вікна вибиті.
По всьому Ланжерону розкидане дрібне сміття, уламки конструкцій та дерев’яні елементи. Однак одеситів та гостей міста це не зупинило від прогулянки біля моря. Люди оглядають наслідки атак та гуляють біля води.
Власники закладів та робітники ліквідовують наслідки удару. Відновлення будівель потребує часу.
Що відомо про атаку
У ніч на 13 січня ворог здійснив масовану атаку дронами на Одесу. Відомо про шістьох поранених мешканців віком від 35 до 68 років. Двох потерпілих у стані середньої тяжкості доправили до лікарні, іншим допомогли амбулаторно. Атака спричинила значні руйнування цивільної та енергетичної інфраструктури. Пошкоджено багатоповерхівки, ліцей, дитсадок, медзаклад, а також фітнес-центр.
Через ураження енергооб’єктів без електропостачання залишилися 47 тисяч родин. Ремонтні бригади працюють у посиленому режимі, проте відновлення потребує часу. У місті розгорнуто оперативні штаби допомоги.
Нагадаємо, ми повідомляли, що журналісти Новини.LIVE побували на місці нічної атаки на Одесу та зафільмували наслідки. Також ми писали про те, у якому стані постраждалі внаслідок атаки.
РФ запускає ракету з корабля. Фото ілюстративне: росЗМІ
В акваторії Чорного та Азовського морів зараз не фіксують виходів російських бойових кораблів і підводних човнів. Водночас загроза з моря не зникла. Росія продовжує активне застосування авіації та ракетного озброєння.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.
Реклама
Читайте також:
Загроза з моря
Ситуація в Чорному та Азовському морях залишається напруженою. Російські підводні човни і бойові одиниці наразі не виходять у море, проте авіація противника продовжує активне патрулювання акваторії. Це створює постійну загрозу для українських позицій на узбережжі.
“Наразі не спостерігається виходів або застосувань російських бойових одиниць і підводних човнів”, — повідомив Плетенчук.
Однак Плетенчук додав, що росіяни активно використовують балістику з території тимчасово окупованого Криму. Тому загроза обстрілів висока.
Чому РФ не використовує кораблі
Росіяни скоротили присутність своїх кораблів в морі, щоб мінімізувати ризики втрат. Українські військові вважають, що противник намагається зберегти свій флот у безпечних районах, уникаючи непотрібних конфліктів у морі. Це робить контроль над морем менш прогнозованим для ворога.
“Вони намагаються уникати ризиків і зберігати залишки флоту”, — пояснив речник ВМС.
Удари по ракетоносіях
Щодо ударів по ракетних носіях до пуску, українські сили оборони мають обмежені можливості через складність виявлення позицій. Підводні човни та приховані носії роблять завдання ще складнішим, тому потрібна координація авіації і розвідки.
“Будь-який корабель у якийсь момент повертається в пункт базування, і це створює можливість для ураження”, — додав він.
Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ атакувала цивільні судна у Чорному морі. Також ми писали, що порти Одещини отримають новий флот за мільярди.
-
Усі новини5 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна7 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Одеса1 тиждень agoЗатори на трасі Одеса-Рені, сьогодні, 29 грудня через пошкодження мосту біля Маяків