Відбудова
Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив, чому можуть відхилити заяву
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.
Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.
Комісія Костянтинівської МВА лише за минулий тиждень визнала зруйнованими 38 нових житлових об’єктів, а з початку своєї роботи таких об’єктів нараховується 712.
Про це в Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.
«Адміністрація продовжує активну роботу фіксації руйнувань та забезпечення житлових прав мешканців нашої громади, чиї домівки постраждали від ворожих обстрілів. Фахівці профільної Комісії у посиленому режимі опрацьовують кожну заяву, щоб люди якнайшвидше отримали державну підтримку. За результатами обстежень лише за тиждень (з 18.05.2026 по 24.05.2026) визнано зруйнованими ще 28 приватних будинків та 10 багатоповерхових осель», ідеться в повідомленні.
Зазначається, що компенсацію погоджено для 183 власників квартир (на загальну суму 190 млн грн) та для 52 власників приватних домоволодінь (на суму понад 68 млн грн).
Усього з початку роботи комісії визнано зруйнованими 712 житлових об’єктів, з яких 505 — будинки приватного сектору та 207 — багатоповерхівки.
«Загалом нашим землякам уже видано 2 072 житлових сертифікати на придбання нової оселі. Сукупна сума погоджених державою виплат для постраждалих мешканців Костянтинівської громади вже перевищила 3 мільярди 100 мільйонів гривень», – підсумували в МВА.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині понад 7,7 тисяч родин отримали компенсації за зруйноване житло.
Фото: Генштаб
У Вінниці за підтримки ЮНІСЕФ відновлюють пошкоджений під час березневої атаки російських дронів дитячий садок «Ластівка».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«У дитячому садку №13 «Ластівка» триває відновлення будівлі, пошкодженої вибуховою хвилею під час березневої атаки російських дронів на місто. Березневий удар залишив по собі пошкоджені рами й вибите скло», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ремонтні роботи виконують за співфінансування ЮНІСЕФ і бюджету Вінницької громади.
У пошкодженому корпусі демонтують старі рами та встановлюють нові віконні блоки. Нові конструкції мають багатошарове триплексне скло зі спеціальною захисною плівкою між шарами. У разі пошкодження вона утримує уламки й не дає їм розлітатися всередину приміщення. За принципом дії воно подібне до лобового скла автомобіля: може тріснути від удару, але залишається на плівці.
Такі вікна також краще зберігають тепло та зменшують проникнення зовнішнього шуму. Для групових кімнат це особливо важливо: упродовж дня діти тут граються, навчаються, відпочивають, і простір має бути теплим та придатним для щоденного перебування.
Наразі виконано близько 40% запланованих відновних робіт. На першому поверсі садочка встановлення вікон уже завершили, там облаштовують відкоси. Паралельно демонтують старі блоки та монтують нові вже на другому поверсі.
Після заміни вікон фахівці перейдуть до відновлення чотирьох вітражних конструкцій.
Завершити відновні роботи й повернути дітей до оновлених груп у міськраді планують до кінця червня.
Як повідомлялось, 24 березня Вінниця зазнала масованої атаки дронів. Одна людина загинула, 21 дістала поранення. Вибуховою хвилею було пошкоджено житлові будинки, комерційні об’єкти та адміністративні будівлі.
“Норвегія надасть 425 мільйонів норвезьких крон (приблизно 40 мільйонів євро – ред.), щоб допомогти Україні відновити стійкість її енергетичної системи”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що допомога орієнтована на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумуляторні накопичувачі та гнучкі місцеві енергетичні системи. Це фінансування посилить стійкість енергопостачання України, допоможе пришвидшити відновлення та забезпечити роботу критично важливих послуг.
«Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, що буде менш вразливою до нападів. У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС», – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
«Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – додав він.
«Внесок Норвегії – це обіцянки в дії. Це допоможе Україні підготуватися до наступної зими та наблизитися до енергетичної системи ЄС, до свого місця в ЄС. Зосередження уваги на відновлюваних джерелах енергії та децентралізованому виробництві енергії сприятиме енергетичній безпеці України. Це також наблизить Україну до поточних пріоритетів ЄС через зелений перехід», – сказала європейський комісар з питань розширення Марта Кос.
Підтримка буде надаватися через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України. Ця домовленість розроблена для мобілізації додаткового фінансування від банків та інших фінансових установ.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія у середу, 6 травня, оголосила про надання Україні 2,8 мільярда норвезьких крон (понад 300 мільйонів доларів) через ініціативу НАТО з закупівлі американської зброї Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
-
Суспільство7 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси