Connect with us

Відбудова

як бізнесу та державі зафіксувати збитки від агресії через Дію

Published

on


Реєстр збитків – гарантія того, що після завершення бойових дій ми матимемо ресурс для масштабної модернізації країни

Війна, яку розв’язала Росія проти України, принесла руйнування, масштабів яких сучасна Європа не бачила з часів Другої світової війни. Кожен спалений склад, кожна пошкоджена електростанція та кожен завод, що опинився під окупацією – це не просто сухі цифри у звітах, це вирвані шматки нашої економіки, зупинені життєві цикли цілих підприємств та зруйновані долі тисяч людей. Проте в сучасному світі справедливості неможливо досягти лише через гнів – вона вимагає складного, багатогранного юридичного процесу, який базується на ювелірній точності даних.

Сьогодні Україна спільно з міжнародними партнерами будує безпрецедентний за своєю прозорістю та масштабом механізм, який має на меті змусити агресора заплатити за кожну хвилину завданого болю та кожну гривню завданих збитків. Ключовим елементом цієї системи стає міжнародний Реєстр збитків (RD4U), створений під егідою Ради Європи. Невдовзі на порталі Дія відкриється подання заяв у нових категоріях, і це стане тим самим моментом, коли український бізнес та державні установи отримають додатковий інструмент для офіційної фіксації втрат на світовому рівні.

Багато підприємців та керівників сьогодні ставлять цілком логічне запитання: навіщо витрачати ресурси на подання заяви саме зараз, якщо реальні виплати репарацій можуть затягнутися на роки? Відповідь криється в самій архітектурі міжнародного права. Міжнародний реєстр збитків є першим фундаментальним етапом глобального компенсаційного механізму.

Це не просто база статистичних даних для аналітиків, а цифрова доказова база, яка в майбутньому стане головним юридичним документом для компенсаційної комісії з розгляду претензій. Світова історія знає випадки, коли відсутність належної документації через роки ставала непереборною перепоною на шляху до отримання справедливого відшкодування.

Без належної фіксації сьогодні, коли сліди злочинів ще свіжі, а первинні документи доступні, довести суму завданої шкоди через десятиліття буде юридично неможливо. Реєстр збирає заяви не лише про житлову нерухомість громадян, а й про величезні пласти економічних втрат, створюючи єдину цифрову мапу руйнування українського промислового потенціалу.

Розширення функціонала Дії сьогодні дозволяє охопити три критично важливі напрямки, які раніше залишалися за межами цифрової фіксації.

По-перше, йдеться про категорії B1.1 та C1.1, що стосуються пошкодження або знищення критичної інфраструктури. Це енергетичні вузли, ТЕЦ, електростанції, водоканали та стратегічні системи зв’язку, без яких неможливе функціонування жодного міста.

Паралельно з цим запроваджуються категорії B1.2 та C1.2, присвячені не критичній інфраструктурі: це адміністративні будівлі, великі офісні центри, торгові хаби та приватні виробничі потужності. Кожен приліт ракети, кожен артилерійський обстріл чи пожежа, що зупинили роботу вашого підприємства, мають бути детально задокументовані саме під цими кодами, адже це пряма шкода економічному суверенітету держави та удар по логістичних ланцюгах, що живлять фронт й тил.

Окрім нерухомого майна, надзвичайно важливим є облік активів та обладнання. Для цього передбачена категорія C3.1 – Пошкодження, знищення або втрата активів. Сучасний бізнес – це не лише стіни, а й складні технологічні лінії, вантажний автопарк, спеціалізована сільськогосподарська техніка та потужна ІТ-інфраструктура. Навіть товарні запаси, що згоріли на складах або були цинічно викрадені окупантами, тепер підлягають обліку для подальшого відшкодування.

Третім, і чи не найскладнішим юридичним викликом, є категорія C3.2Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Це питання юридичної витонченості: активи можуть залишатися фізично цілими, але власник позбавлений можливості керувати ними чи отримувати прибуток через ворожу окупацію. Офіційне визнання факту втрати контролю під егідою Ради Європи – це потужний захист ваших прав як законного власника в будь-яких майбутніх міжнародних суперечках та шлях до юридичного повернення прав на власність після деокупації.

Важливо розуміти, що заповнення заяви – це не лише підготовка до репарацій, а й формування вашої поточної інвестиційної привабливості. В умовах війни прозорість бізнесу стає критичним фактором.

Це підтверджує, що компанія веде чесну гру, документує свої втрати та має легітимні претензії до агресора. Таким чином, Реєстр стає частиною системи страхування військових ризиків, де кожен зафіксований об’єкт отримує міжнародний цифровий паспорт пошкоджень. Це спрощує аудит та відкриває двері до програм відновлення ще до того, як велика політична угода про репарації буде підписана.

Подання заяви через Дію буде максимально цифровізованим, що є унікальним досвідом для всього світу. Хоча частина даних підтягнеться з державних реєстрів автоматично, кожному бізнесу варто підготувати власну ґрунтовну базу доказів. Важливо розуміти, що міжнародні експерти будуть оцінювати не лише сам факт пошкодження, а й прямий причинно-наслідковий зв’язок із військовими діями. Тому фото- та відеофіксація, супутникові знімки, акти ДСНС, офіційні витяги з ЄРДР про вчинення кримінальних злочинів та звіти про професійну оцінку майна стають вашою головною юридичною зброєю.

Окремо варто наголосити на прямому зв’язку Реєстру із замороженими активами РФ за кордоном. Світова спільнота все частіше обговорює можливість використання прибутків від цих активів або їхньої повної конфіскації для виплати компенсацій Україні. Але для того, щоб юридично обґрунтовано претендувати на ці кошти, Україна повинна надати світу верифікований, детальний та прозорий список збитків. Кожна заява, подана через Дію, збільшує легітимність вимог щодо конфіскації російських суверенних активів.

Ми показуємо партнерам не абстрактну суму «мільярди доларів», а конкретний перелік зруйнованих об’єктів із неспростовними доказами та ринковою оцінкою. Це перетворює процес відшкодування з політичного бажання на технічну необхідність виконання міжнародного права. Таким чином, подаючи заяву сьогодні, ви не просто сподіваєтеся на справедливість у далекому майбутньому, а активно створюєте умови для того, щоб воно настало значно швидше.

Сьогодні ми бачимо, як формується нова архітектура глобальної безпеки. Створення Реєстру збитків під егідою Ради Європи – це чіткий сигнал всьому світу: безкарності не буде. Цей механізм стане зразком для вирішення подібних конфліктів у майбутньому. Україна не просто просить допомоги, вона пропонує прозорий та технологічний шлях відновлення справедливості.

Використання порталу Дія робить цей процес демократичним й доступним: від маленького фермерського господарства, що втратило комбайн, до промислового гіганта з гектарами цехів. Це урівнює права всіх потерпілих перед міжнародним правосуддям, усуваючи бюрократичні бар’єри, які раніше вимагали років листування з міжнародними чиновниками.

Росія повинна заплатити за кожен зруйнований квадратний метр території та приміщень, кожен день вимушеного простою українських підприємств та кожну неотриману гривню чи долар. Це довгий шлях, але він починається з одного впевненого цифрового кроку. Реєстр збитків – це інструмент дипломатичного тиску на найвищому рівні та гарантія того, що після завершення бойових дій ми матимемо ресурс для масштабної модернізації країни.

Валерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Відбудова

Миколаїв на Конференції з відбудови підписав грантову угоду на реалізацію двох проєктів

Published

on


Миколаїв підписав грантову угоду з компанією NEFCO щодо реалізації двох проєктів, які стосуються енергоефективності та стабільної роботи електротранспорту міста.

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, передає Укрінформ.

“У Ґданську, під час Ukraine Recovery Conference, Миколаїв підписав нову грантову угоду з NEFCO за підтримки уряду Данії через Міністерство закордонних справ та Impact Fund Denmark”, – написав Сєнкевич.

За його словами, проєкт для Миколаєва включає два напрями. Перший – підвищення енергоефективності будівлі дитячого садка та зменшення споживання ресурсів і створення більш комфортних умов для дітей і персоналу. Другий – впровадження рішень для стабільної роботи КП «Миколаївелектротранс».

Йдеться, зокрема, про придбання та встановлення нової тягової підстанції, будівництво сонячної електростанції на одному з депо та систему накопичення енергії (акумулятор 0,5 МВт) для забезпечення руху транспорту в пікові періоди.

На думку Сєнкевича, це практичні рішення, які зменшують енергоспоживання міських сервісів і підвищують їхню стійкість у складних умовах.

Загальний бюджет для Миколаєва – 3 083 000 євро грантових коштів та близько 300 000 євро співфінансування з міського бюджету.

“Це не перший наш спільний проєкт із партнерами – в Миколаєві вже реалізується ініціатива «Бездохідна вода», яка передбачає реконструкцію майже 39 км водопровідних мереж, заміну зношених ділянок труб, встановлення нових колодязів, камер та пожежних гідрантів”, – наголосив очільник міста.

Читайте також: Як працюватиме новий інвестфонд для відбудови України – у Мінекономіки розповіли деталі

Як повідомляв Укрінформ, у Корабельному районі Миколаєва за підтримки уряду Данії триває реалізація проєкту щодо реконструкції водомереж.

Це стало можливим у рамках угоди між компанією NEFCO та містом Миколаєвом про надання інвестиційного гранту для реконструкції системи водопостачання у Корабельному районі міста.

Фото: Телеграм Сєнкевич Online



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Укренерго на конференції з відбудови уклало угоди на понад €100 мільйонів

Published

on



Зокрема, із Державним банком розвитку Німеччини (KfW) підписали угоду про надання грантового фінансування обсягом 11 млн євро. Кошти будуть спрямовані на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею та підтримку надійної роботи енергосистеми.

Зазначається, що Німеччина – один із ключових партнерів України у сфері енергетики та один із найбільших донорів українського енергетичного сектору під час повномасштабної війни.

З 2022 року уряд Німеччини через KfW надав Укренерго грантового та кредитного фінансування на суму понад 334 млн євро. Ці кошти були спрямовані на закупівлю високовольтного обладнання, спеціалізованої техніки для аварійно-відновлювальних робіт, реконструкцію та будівництво ліній електропередачі, а також облаштування захисту критично важливих енергооб’єктів.

Зі шведською державною фінансовою установою розвитку Swedfund підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає співпрацю за напрямами: підвищення стійкості та надійності системи передачі електроенергії; інтеграція відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії до енергосистеми; цифровізація управління енергосистемою та впровадження сучасних технологічних рішень.

Читайте також: Міненерго провело низку зустрічей з міжнародними компаніями на Конференції у Гданську

Від початку повномасштабного вторгнення Швеція надавала «Укренерго» високовольтне обладнання та трансформаторну оливу, а також зробила один із найбільших внесків до Фонду підтримки енергетики України — майже 260 млн євро.

Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку надасть Укренерго 90 млн євро для посилення захисту енергетичної системи та формування резервів обладнання в Україні.

Фото: Міненерго



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Гданську Україна досягла домовленостей про €1,5 мільярда на відновлення

Published

on



25-26 червня в польському Гданську в межах Ukraine Recovery Conference 2026 Міністерство розвитку громад та територій досягло домовленостей про спрямування 1,5 млрд євро на відновлення України

Про це у Фейсбуку повідомив віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.

За його словами, понад 1,5 млрд євро нових домовленостей, фінансування та анонсованих програм для відновлення України – один з головних результатів роботи міністерства на Ukraine Recovery Conference 2026, яка цього року обʼєднала понад 9 тис. учасників.

Це проєкти, які працюватимуть для українських громад.

Серед ключових результатів: 524 млн євро – у межах Ukraine Infrastructure Facility на реалізацію проєктів муніципальної інфраструктури; 351 млн євро – на житлові програми: компенсації за знищене житло, пільгові іпотечні кредити для ветеранів, підтримку ВПО та розвиток соціального житла.

Понад €212 млн інвестицій та близько €83 млн грантової підтримки підуть на реалізацію проєктів українських громад і регіонів, €149 млн – на ремонт та відновлення автомобільних доріг.

Ще €120 млн анонсовано на енергоефективне відновлення багатоквартирних будинків, а €100 млн – на нові проєкти у сфері водної інфраструктури.

Читайте також: У Гданську підпишуть десятки угод на більш як €10 мільярдів – Свириденко

Окрім того, €60 млн становить перший транш майбутньої рамкової позики Європейського інвестиційного банку на розвиток прикордонної інфраструктури, €36 млн передбачено на програми екстреного відновлення, €25 млн – на модернізацію систем водопостачання та водовідведення

За інформацією Кулеби, майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці, 8,5 млн євро – на захист критичної залізничної інфраструктури, її модернізацію та інтеграцію до європейської транспортної системи

Ще €3,1 млн – перші внески партнерів до Ukraine Transport Support Fund для підтримки транспортної інфраструктури України.

Віцепрем’єр подякував усім міжнародним партнерам за підтримку та інвестиції в майбутнє України, в майбутнє Європи.

Читайте також: Фон дер Ляєн заявила про запуск інвестфонду для України на €1 мільярд

Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську 25 червня розпочалась  5-та Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).

Її рограму було поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.

Фото надане прес-службою віцепрем’єр-міністра



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.