Connect with us

Відбудова

Як херсонці бачать відбудову громади

Published

on



Більшість опитаних херсонців (62%) вважають, що головною ідеєю відновлення має бути ідея створення принципово нового міста, хоча частка тих, хто розділяє таке бачення, зменшилася на 9%. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані онлайн-опитування щодо того, як херсонці бачать відбудову громади, оприлюдненого Фондом громади міста Херсон «Захист».

«У січні 2026 року херсонці знову оцінили питання відновлення та відбудови Херсонської громади. Порівнюючи результати поточного опитування з попередніми хвилями моніторингового дослідження, можна сказати, що їх відповіді стали більш реалістичними, більш практичними і більш чутливими до можливих ризиків»,- ідеться у повідомленні.

Як зазначається, зокрема, на 9% зменшилась частка тих, хто вважав, що головною ідею відновлення має бути ідея створення принципово нового міста. При цьому таке бачення і зараз поділяє більшість опитаних – 62%. І, відповідно, на 6% збільшилась кількість тих, хто вважає, що треба повернути все, як було до повномасштабної війни, – таких херсонців зараз 22%. Хоча в деяких конкретних питаннях кількість прихильників повернення до довоєнного стану зменшилася. Наприклад, це стосується відбудови ТРЦ «Фабрика» – кількість прибічників її відбудови зменшилася з 83% до 72%.

Має стійку тенденцію до збільшення підтримка ідеї, що головним напрямком розвитку міста повинен стати малий та середній бізнес. Цю ідею підтримує зараз 80% опитаних. 67% продовжує мріяти про розвиток промисловості, а 64% про туристичне майбутнє міста. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою (19%).

Відновлення міста треба починати з відбудови зруйнованого – так вважає зараз 58% опитаних, і ця цифра протягом трьох останніх років коливалася лише в межах похибки. А от думка про те, що відбудова має починатися з повернення людей, стає з кожною хвилею опитувань дедалі популярнішою – у жовтні 2023 року її прихильників було 36%, а зараз вже 48%. Тож модель відновлення стає більш людиноцентричною. Це підтверджується й тим, що опитані вважають, що починати відбудову зруйнованого треба з житла (77%), медичних (71%) та освітніх (48%) закладів.

Також зростає запит на автономність у системах опалення та енергозабезпечення. Ще більше серед херсонців стало прихильників автономного опалення в окремих помешканнях (65%) та системи котелень у багатоповерхових будинках (52%). Також росте запит на альтернативні (нецентралізовані) джерела електропостачання: сонячні панелі (67%), вітрові генератори (42%), колективні генератори на викопному паливі та змінні акумулятори високої ємності.

Херсонці також декларують високий рівень власної готовності докластися до відновлення: 61% опитаних готові займатися благоустроєм прилеглої території, 51% – брати участь у толоках, 50% – поширювати інформацію про заходи з відновлення, 33% – донатити на відбудову, 30% – брати участь у розробці концепції відновлення. І схожі показники тримаються з 2023 року.

У громадському баченні відновлення демографічного потенціалу спостерігається зменшення частки тих, хто вважає, що місто має робити ставку на повернення городян додому – як ВПО, так і тих, хто виїхав за кордон. У цьому питанні херсонці більше сподіваються на те, що Херсонська громада стане привабливою для мешканців Херсонської області і жителів України взагалі (кількість таких респондентів за останній рік збільшилася). І щоб цього досягти, треба відбудовувати зруйновані будівлі (так вважають 60% опитаних), створювати умови для підприємництва (57%) та покращувати умови для молодих сімей з дітьми (49%). А ось ідея залучення мігрантів з інших країн світу до відбудови громади як не була надто популярною у 2024 році, так і зараз її підтримує лише 17% херсонців.

Залишається незмінною частка тих, хто вважає, що відбудова має передусім відбуватися за рахунок репарацій держави-агресора. Так думає 80% опитаних.

Помітний зсув відбувся в оцінках часу, коли має починатися відновлення. Якщо в 2023 році 79% респондентів вважали, що відновлення має стартувати після відсунення ворога на безпечну відстань, то зараз таких стало 53%. Зате збільшилася частка тих, хто вважає, що відновлення Херсона треба починати після перемоги України.

Читайте також: Зеленський наказав створити захист від дронів по лінії між Херсоном і Запоріжжям

Переважна більшість (77%) опитаних херсонців продовжує вважати, що місто Херсон після завершення війни та відновлення буде виглядати краще, ніж до війни.

Онлайн-опитування проведене за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження. Обсяг вибірки: 400 респондентів

Терміни проведення польового етапу: з 10 по 26 січня 2026 року.

Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Як повідомляв Укрінформ, до Херсона хотіли повернутися 70% мешканців, які залишили місто через війну.



Джерело

Відбудова

Українці очікують компенсації за втрачене житло на ₴100 мільярдів

Published

on



Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.

Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.

«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.

Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.

Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.

Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.

«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.

Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.

Читайте також: Нідерланди нададуть Україні €26,5 мільйона на відбудову

Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Малині на Житомирщині відновили ліцей, пошкоджений вибуховою хвилею

Published

on



У межах «Програми з відновлення України» завершено ремонт пошкодженого ліцею №2 у Малині в Житомирській області.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

«На Житомирщині відновили Малинський ліцей №2, пошкоджений вибуховою хвилею під час російських атак у 2022 році. Нині в оновленому закладі навчаються близько 600 учнів», – йдеться в повідомленні.

У ході відновлювальних робіт було відремонтовано дах, модернізовано класи та інженерні системи, а також покращено безбар’єрність і систему пожежної безпеки.

Вартість проєкту становила майже 2 млн євро. Відновлення відбулося за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та коштом місцевого бюджету у співпраці з Мінінфраструктури.

Проєкт реалізований у межах «Програми з відновлення України» — спільної ініціативи ЄС та ЄІБ, яку впроваджують разом з урядом України за підтримки місцевої влади та технічного супроводу ПРООН в Україні.

Читайте також: Фінляндія надасть кредит у €50 мільйонів на відбудову України

Як повідомлялося, у Миколаєві в межах програми «ВідновиДім» завершили відновлення двох багатоквартирних будинків, які отримали значні пошкодження під час обстрілів у квітні 2025 року.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

G7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС

Published

on



Країни Групи семи виділять 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України із посиланням на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.

“Країни G7 оголосили про намір виділити 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС. Денис Шмигаль назвав це рішення важливим кроком для відновлення ядерної безпеки на ЧАЕС, що була порушена внаслідок російського удару”, – йдеться у повідомленні.

У Міненерго додали, що загальна потреба у відновленні конфайнменту оцінюється щонайменше у 500 млн євро.

Читайте також: Шмигаль обговорив із Гроссі ядерну безпеку України та відновлення конфайнменту ЧАЕС

Як повідомлялося, Велика Британія оголосила про виділення 17 млн фунтів стерлінгів (понад 20 млн євро) на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.

Уряд Німеччини надасть 50 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном.

Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість його відновлення становить близько 500 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.