Підписання Робочої програми співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є значно більшим, ніж черговою двосторонньою домовленістю. Документ охоплює 17 напрямів реформ і фактично стає одним із практичних інструментів виконання Україною вимог Європейського Союзу щодо верховенства права, незалежності судової влади, боротьби з корупцією та цифрової трансформації юстиції.

Коли Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, основна увага міжнародних партнерів була прикута до виконання семи рекомендацій Європейської комісії. Сьогодні ситуація якісно змінилася. Після відкриття переговорного процесу євроінтеграційний процес переходить у нову фазу, де визначальним фактором стає не політична підтримка чи кількість ухвалених законів, а здатність державних інституцій функціонувати відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Саме в цьому контексті треба розглядати Робочу програму співпраці між Міністерствами юстиції України та Федеративної Республіки Німеччини до 2028 року.

Формально це двосторонній документ, однак за своїм змістом він значно ширший.

Програма формує основу довгострокового інституційного партнерства у сфері юстиції та безпосередньо відповідає логіці переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

Не технічна допомога, а інституційне партнерство

Програма об’єднує 17 ключових напрямів реформ.

Серед них — гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу, супровід переговорного процесу щодо вступу до ЄС, суддівське врядування, розвиток адвокатури та нотаріату, судова експертиза, кримінальне право, пробація, реформування пенітенціарної системи, цифровізація юстиції, антикорупційна політика, механізми повернення та конфіскації незаконно набутих активів, міжнародне приватне право, банкрутство, сімейне право, державна реєстрація та альтернативне врегулювання спорів.

На перший погляд, це перелік окремих напрямів роботи, насправді ж програма побудована за логікою сучасної європейської політики розширення.

Європейська комісія вже давно оцінює держав-кандидатів не за кількістю реформ у конкретній сфері, а за здатністю забезпечити комплексне функціонування всієї системи державного управління.

Саме тому документ поєднує законодавчі зміни, судову реформу, цифровізацію, антикорупційні механізми та розвиток правових сервісів.

Чому юстиція стала ключем до членства в ЄС

Після початку переговорів про вступ Україна перейшла до роботи за переговорними кластерами.

Найважливішим серед них є кластер «Основи», який охоплює розділи 23 «Судова влада та основоположні права» та 24 «Юстиція, свобода і безпека».

Саме результати реформ у цих сферах визначатимуть темпи просування України за всіма іншими переговорними напрямами.

Такий підхід закріплений у Переговорній рамці Європейського Союзу щодо України, схваленій Радою ЄС у 2024 році.

Фактично принцип «спочатку верховенство права» став основою сучасної політики розширення Європейського Союзу.

Це означає, що успіх переговорів оцінюватиметься не лише за ухваленням законів.

Європейська комісія аналізує незалежність судової системи, якість роботи органів прокуратури, ефективність боротьби з корупцією, стан кримінальної юстиції, виконання судових рішень, захист прав людини та реальну доступність правосуддя.

Саме на ці напрями орієнтована нова українсько-німецька програма.

Верховенство права — більше, ніж судова реформа

Верховенство права традиційно асоціюється із незалежністю судів.

Однак у сучасному розумінні Європейського Союзу це набагато ширше поняття.

Воно охоплює передбачуваність законодавства, рівність усіх перед законом, ефективність державних інституцій, юридичну визначеність, виконання судових рішень, незалежність органів правопорядку та доступ громадян до правосуддя.

Саме тому Кабінет Міністрів України у 2025 році затвердив Дорожню карту з питань верховенства права як один із базових документів переговорного процесу щодо вступу до ЄС.

Нова Робоча програма фактично стає одним із механізмів реалізації цієї дорожньої карти.

Чому саме Німеччина

Німеччина традиційно є одним із найбільших партнерів України. Проте у сфері юстиції її роль має окреме значення. Німецьку правову систему вважають однією з найбільш стабільних у Європі. Її основою є незалежність судової влади, ефективний конституційний контроль, високий рівень правової культури та передбачуваність правозастосування.

Саме тому українсько-німецька співпраця не обмежується експертними консультаціями.

Ідеться про передачу практик функціонування інституцій.

Водночас документ не передбачає механічного копіювання німецької моделі.

Україна адаптуватиме європейські практики з урахуванням власної правової системи, умов воєнного стану та післявоєнного відновлення.

Цифровізація — нова філософія юстиції

Одним із найбільш масштабних напрямів програми є цифрова трансформація.

Сьогодні цифровізація вже не означає лише електронний документообіг.

Ідеться про формування цілісної цифрової екосистеми юстиції, яка об’єднає державні реєстри, електронне судочинство, автоматизований обмін даними між органами влади та сучасні онлайн-сервіси для громадян і бізнесу.

Державні реєстри, електронний суд, автоматизований обмін інформацією між органами влади, сучасні онлайн-сервіси для громадян та бізнесу мають перетворитися на єдину систему.

Така модель одночасно забезпечує швидкість адміністративних процедур, прозорість ухвалення рішень, мінімізацію людського фактора та суттєве скорочення корупційних ризиків.

Для України це має ще одне значення.

В умовах війни цифрові сервіси забезпечують безперервність роботи органів юстиції навіть під час ракетних атак або переміщення державних установ.

Антикорупція переходить у площину результатів

Окремий напрям програми стосується антикорупційної політики.

Європейський Союз уже давно оцінює боротьбу з корупцією не за кількістю створених органів чи ухвалених законів.

Головним критерієм стали результати.

Ідеться про ефективність розслідувань, незалежність спеціалізованих органів, конфіскацію незаконно набутого майна, контроль за активами та реальне виконання судових рішень.

Саме тому сучасний європейський підхід поєднує цифровізацію державних сервісів, прозорі адміністративні процедури, автоматизацію процесів і незалежність інституцій.

Для України це означає перехід від нормативної моделі антикорупційної політики до моделі вимірюваних результатів.

Правова система як основа економічного розвитку

Не менш показово, що програма охоплює міжнародне приватне право, банкрутство, державну реєстрацію, сімейне право та альтернативне врегулювання спорів.

Ці напрями часто залишаються поза увагою публічних дискусій. Водночас саме вони формують основу економічної безпеки держави. Після завершення війни Україна розраховує на масштабні інвестиції. Прихід інвестицій залежатиме не лише від міжнародної допомоги.

Інвестори оцінюватимуть ефективність захисту права власності, виконання судових рішень, швидкість реєстраційних процедур, прозорість банкрутства та прогнозованість судової практики.

Саме тому сучасна система юстиції стає одним із ключових факторів економічного відновлення.

Головний виклик — не законодавство, а спроможність інституцій

Україна вже продемонструвала здатність швидко ухвалювати необхідні законодавчі зміни.

Наступний етап значно складніший. Європейський Союз дедалі більше оцінює практику застосування законів.

Чи незалежно працюють суди. Чи виконуються судові рішення. Чи реально функціонує система пробації. Чи забезпечується доступ до правосуддя. Чи працюють цифрові сервіси. Чи ефективно координуються між собою органи державної влади.

Саме ця інституційна спроможність визначатиме успіх українських реформ.

Робоча програма співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є не лише двостороннім документом про професійну взаємодію.

Фактично вона стає одним із практичних механізмів реалізації євроінтеграційних реформ України.

Комплексність програми — від гармонізації законодавства з правом ЄС до цифровізації, антикорупційної політики, реформування кримінальної юстиції, державної реєстрації та розвитку правових сервісів — повністю відповідає сучасній логіці політики розширення Європейського Союзу.

Для Європейського Союзу дедалі важливішим стає не сам факт ухвалення реформаторських законів, а їх реальне впровадження та ефективність роботи державних інституцій. Саме тому успіх українсько-німецької програми вимірюватиметься не кількістю проведених заходів чи підготовлених документів, а практичними змінами в роботі системи юстиції.

У цьому сенсі документ є не лише інструментом двостороннього співробітництва, а й одним із елементів практичної підготовки України до повноправного членства в Європейському Союзі.

Діана Горбачук, Данило Опанасенко, Київ