Політика
ЄС ніколи не визнає окуповані українські території російськими
Європейський Союз ніколи не визнає окуповані українські території російськими та продовжить надавати всебічну допомогу Україні.
Про це під час загальних дебатів у ГА ООН «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» заявив постійний представник Європейського Союзу при Організації Об’єднаних Націй Ставрос Ламбрінідіс, передає кореспондент Укрінформу.
«Крим, Донецьк, Херсон, Луганськ і Запоріжжя – це Україна. Європейський Союз ніколи не визнає законною жодну спробу анексії української території Росією. Ми не визнаємо примусову русифікацію людей та їхніх громад, а також результати будь-яких незаконних так званих виборів, організованих російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованій території України», – наголосив Ламбрінідіс.
Він зазначив, що після незаконної та насильницької окупації цих українських територій справжні наміри Росії стали очевидними: вона прагне систематично знищувати повсякденне життя, повну реалізацію прав і навіть ідентичність українців, змушених жити під її окупацією. За його словами, попри відмову в доступі, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідувань в Україні, серед інших, задокументували дії Росії проти українців на тимчасово окупованих територіях.
«Мета Росії зрозуміла: вона прагне змінити демографічний склад територій, які вона окупує, зокрема шляхом примусового переміщення та депортації цивільного населення, включаючи дітей. Це незаконно. Це безсоромно. І це ганебно», – підкреслив дипломат.
Ламбрінідіс запевнив, що Європейський Союз продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, військову та дипломатичну підтримку Україні, коли вона здійснює своє невіддільне право на самооборону, одночасно задовольняючи гуманітарні потреби та підтримуючи всі дипломатичні зусилля для припинення цієї війни.
Росія повинна зупинити свою незаконну загарбницьку війну та окупацію України, вона повинна прийняти безумовне, негайне та всеосяжне припинення вогню, і вона повинна сісти за стіл переговорів, щоб досягти справедливого та тривалого миру відповідно до міжнародного права, включаючи Статут Організації Об’єднаних Націй, – підкреслив дипломат.
Представник ЄС підкреслив, що незаконна загарбницька війна Росії грубо порушує основні принципи та правила Статуту Організації Об’єднаних Націй, міжнародне право.
Ламбрінідіс від імені країн, від яких виступав, закликав Росію та її спільника Білорусь негайно припинити серйозні порушення, пов’язані з депортацією та примусовим переміщенням дітей, що, згідно з висновками Комісії з розслідувань, є воєнними злочинами. Він закликав зупинити незаконне усиновлення українських дітей та забезпечити негайне, безпечне та безумовне повернення всіх незаконно депортованих та примусово переміщених українських дітей відповідно до резолюції, прийнятої Асамблеєю минулого грудня.
Він також закликав міжнародну спільноту приєднатися до вимог негайного, безпечного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів і свавільно затриманих цивільних осіб Російською Федерацією, а також до посилення міжнародного моніторингу ситуації з правами людини, безпекою та гуманітарною ситуацією на тимчасово окупованих територіях. Для цього, серед іншого, треба забезпечити негайний і безперешкодний доступ для Управління Верховного комісара з прав людини та відповідних спеціальних процедур Організації Об’єднаних Націй, включаючи візити до всіх місць позбавлення волі, а також підтримувати збереження та професійне поводження з доказами відповідно до міжнародних стандартів.
Ламбрінідіс виступив від імені Європейського Союзу та його держав-членів. Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Україна, Республіка Молдова, Боснія і Герцеговина та Грузія, а також Ліхтенштейн, Андорра та Монако приєдналися до цієї заяви.
Як повідомляв Укрінформ, Генасамблея ООН сьогодні розгляне ситуацію на тимчасово окупованих територіях України.
Питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» вноситься до порядку денного Генасамблеї регулярно, починаючи з 2019 року. Воно охоплює політичні, безпекові, гуманітарні та правозахисні аспекти російської окупації українських територій.
Фото: pixabay
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
Україна сподівається на відкриття двох останніх кластерів у перемовинах про вступ у ЄС до кінця року на тлі виборів, які у 2027 році пройдуть у декількох країнах-членах ЄС.
Про це виданню Politico повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.
Україна розглядає зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня як ідеальну нагоду для відкриття решти переговорних розділів у межах процесу вступу до ЄС, сказав Ченцов.
«Добре було б завершити це питання ще цього року, оскільки надалі, з політичної точки зору, це стане надзвичайно складним завданням», — додав він, маючи на увазі майбутні вибори в країнах-членах ЄС.
Ченцов висловив занепокоєння щодо можливого «роз’єднання» процесу вступу України та Молдови. Це побоювання виникло на тлі ідеї Єврокомісії щодо «дорожніх карт» для країн-кандидатів, згідно з якими технічні переговори про вступ мають завершитися у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.
Дотепер заявки обох країн розглядалися як неформально пов’язані між собою.
За словами віцепрем’єра, «дорожні карти» Єврокомісії для країн-кандидатів — які мають бути офіційно представлені столицям держав-членів ЄС до кінця року — не повною мірою відображають прогрес Києва у здійсненні внутрішніх реформ, що є одним із ключових питань для Брюсселя.
Коментуючи встановлені Єврокомісією часові рамки, представник ЄС зазначив: «Ми не можемо підтвердити жодних конкретних термінів завершення технічних переговорів про вступ із Молдовою та Україною. Це залежатиме від темпів реформ, необхідних для вступу, які проводять країни-кандидати».
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна прагне до кінця цього року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу. Політичних перешкод для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС на сьогодні більше немає.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині