У населених пунктах північного сходу Одеської області зафіксовано масштабні паводки, яких місцеві жителі не пам’ятають щонайменше кілька десятиліть.

Одним із найяскравіших прикладів стала повінь на річці Чічіклія, де рівень води піднявся до безпрецедентних показників.

За словами очевидців, вода вийшла за межі звичного русла та охопила території, які роками залишалися сухими. Ще донедавна в багатьох місцях річка зберігала воду лише в окремих плесах, однак нині розлив набув значних масштабів.

Окрім того, прилеглі до річки балки наповнені водою. Рівень води в них настільки високий, що затоплено не лише поля, а й частково ліси.

За словами очевидців, значно підтоплено ліс у селищі Миколаївка Березівського району, а також ліс поблизу села Копи, що розташоване на адміністративному кордоні Одеської та Миколаївської областей.

        Річка Чічіклія біля селища Миколаївка

Варто зазначити, що окрім Чічіклії, значно підвищився рівень води й на річках Тилігул та Кодима.

Попри те, що зима не відзначалася значними снігопадами, тривалі дощі восени та взимку сприяли накопиченню вологи в ґрунті. Це стало одним із чинників різкого підйому рівня води.

       Траса між Думанівкою та Миколаївкою

Фахівці також звертають увагу на антропогенний вплив — розорювання балок, осушення природних заплав та зменшення площі лісосмуг могли суттєво змінити систему природного водорегулювання, що посилило наслідки опадів.

Наразі рівень води поступово спадає, однак масштаби повені на Чічіклії та в інших районах області вже називають одними з найбільших за останні десятиліття.

       Балка в районі Копівського лісу

       Підтоплений ліс в Миколаївці

       Копівський ліс

Чічіклія — мала степова річка на півдні України, що протікає територією Одесько області. Належить до басейну Південного Бугу.

Річка має переважно снігово-дощове живлення та відзначається нестійким водним режимом. У посушливі роки значна частина русла пересихає, а вода зберігається лише в окремих плесах. Водночас у періоди тривалих опадів або весняного танення снігу рівень води може різко підвищуватися, спричиняючи розливи.

Назва річки має ймовірне тюркське походження. За однією з версій, вона може походити від слова “çiçek” — «квітка» або “küçük” — «малий», що характерно для гідронімів південних регіонів України.

Гідрологічний стан Чічіклії значною мірою залежить від кліматичних умов та господарської діяльності людини. Розорювання балок, осушення заплав і скорочення лісосмуг впливають на природну систему водорегулювання, що може посилювати як маловоддя, так і паводкові явища.

Як писав Інтент раніше, на території Тузлівських лиманів змило в море бетонні оборонні споруди – тетраподи, якими укріпили узбережжя на території національного природного парку “Тузлівські лимани” в Одеській області опинилися майже під водою.

“Тетраподи у Національному природному парку “Тузлівські лимани”,  прямо зараз поглинає Чорне море. Ще один-два шторми і їх не буде. І  звісно їх функція для основної мети – захисту від ворога з моря, – буде нульовою. Окрім цього ще і рекреаційна ділянка буде суттєво пошкоджена і в майбутнему важко буде людям ії використовувати”, – зазначив співробітник нацпарку еколог Іван Русєв.

Взимку 2024 року вже виникало питання щодо цих оборонних споруд. Тоді Одеська обласна військова адміністрація відреагувала на дописи журналістів та працівника національного природного парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва й наказала викопати з піску і відтягнути трохи далі тетраподи, що встановили на узбережжі.

Як повідомляв Центр публічних розслідувань, наприкінці весни 2024 року на узбережжях Чорного моря почали встановлювати бетонні оборонні споруди – тетраподи – проти потенційної висадки російської техніки. Взагалі на усі фортифікаційні споруди області виділили 2,7 млрд грн. Через кілька місяців тетраподи затягнуло в пісок.

Після публічного привертання уваги,  Одеська ОВА  наказала викопати з піску і відтягнути трохи далі тетраподи, що встановили на узбережжі.

Андрій Колісніченко