Одеса
Знищення морської флори та фауни: наслідки війни для екології
Тіло дельфіна. Фото: Іван Русев/Facebook
Війна в Чорному морі все сильніше впливає на морських тварин, особливо дельфінів. Вибухи, шум і забруднення порушують їхнє життя та орієнтацію у воді. Частина тварин гине або залишає звичні місця. Екологи говорять про довготривалі наслідки для всієї популяції.
Про це в ефірі День.LIVE розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Дельфіни під загрозою
Найбільш вразливими до війни в морі є морські тварини, зокрема дельфіни. Вони орієнтуються за допомогою звуку, тому вибухи та військові дії дезорієнтують їх. Також тварини страждають від забруднення води та втрати природного середовища. За словами екологів, з початку бойових дій зафіксовано масову загибель дельфінів у Чорному морі. Це свідчить про глибокі зміни в екосистемі. Відновлення популяцій може тривати роками.
“Від розривів снарядів та вибухових хвиль гинуть дельфіни. Це вже масове явище, яке пов’язане з війною”, — наголосила Тетяна Тимочко.
Системна шкода
Війна в акваторії Чорного моря триває вже не перший рік і має накопичувальний ефект. Кожен вибух, уламки ракет чи пошкоджені судна залишають слід у воді. Частина небезпечних речовин не розчиняється і осідає, поступово отруюючи середовище. Через це страждають риби, молюски та інші морські організми. Екологи також фіксують випадки загибелі дельфінів, пов’язані з бойовими діями. Такі процеси часто непомітні одразу, але їхній масштаб зростає з часом.
Читайте також:
“Ця трагічна ситуація для Чорного моря розпочалася разом із активними бойовими діями і має постійний характер. Війна спричиняє системне забруднення морської акваторії”, — зазначила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Ефект на роки
Навіть один інцидент може мати довготривалі наслідки для екосистеми. Плівка від нафти чи олії перекриває доступ кисню у воду. Це впливає на виживання морських організмів і змінює природні процеси. Птахи, які контактують із забрудненою поверхнею, часто гинуть. Частина токсичних речовин накопичується на дні і продовжує шкодити роками. Через це море не здатне швидко відновитися після ударів.
“Чорне море ще десятки років буде відчувати ці страшні збитки. Наслідки таких забруднень мають довготривалий і накопичувальний характер”, — наголосила Тетяна Тимочко.
Реакція рятує
Попри постійну небезпеку, українські служби оперативно реагують на екологічні інциденти. Після обстрілів одразу встановлюють бонові загородження та застосовують сорбенти. Роботи часто проводять навіть під загрозою повторних атак. Це дозволяє стримати поширення забруднення і зменшити шкоду. Водночас фахівці підкреслюють: повністю уникнути наслідків у таких умовах неможливо.
“Ми одразу починаємо рятувальні дії і мінімізуємо наслідки навіть у складних умовах. Це дозволяє зменшити шкоду для довкілля”, — підкреслила Тетяна Тимочко.
Тисячі тонн у морі
Один із останніх прикладів — обстріл порту в Чорноморську. Унаслідок удару було пошкоджено резервуар із соняшниковою олією. За попередніми даними, у море витекло близько 6 тисяч тонн продукту. На поверхні утворилася велика пляма площею приблизно 400 на 200 метрів. Рятувальники вже встановили загородження, щоб стримати поширення, а екологи відібрали проби води. Цей випадок ще раз показує, як швидко війна може спричинити нову екологічну загрозу.
“Подібні інциденти є частиною ширшої проблеми забруднення моря під час війни. Вони демонструють масштаби екологічних ризиків”, — пояснює екологиня.
Як повідомляли Новини.LIVE, На узбережжі Національного природного парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, знову зафіксували птахів, забруднених мазутом. Під час моніторингу знайшли дві мертві особини, серед яких — вид із Червоної книги України. Екологи припускають, що токсичне забруднення могло потрапити на птахів ще під час аварії в Керченській протоці.
Також Новини.LIVE писали, що рослинна олія, що розлилася після удару РФ по порту Південний, продовжує нищити Чорне море. Забруднення, яке спершу здавалося локальним, виявили вже за 150 кілометрів від місця аварії. Гинуть морські організми та птахи, а наслідки лише поглиблюються після штормів.
Одеса
Білі побережники на Одещині: де помітили арктичних птахів
Тундряний білий побережник. Фото: animalia
На узбережжі Чорного моря в Одеській області помітили незвичних пернатих гостей. Невеликі білі побережники пересуваються пляжами зграйками та шукають їжу біля води. Ці птахи долають величезні відстані, адже гніздяться далеко за Полярним колом. У Тузлівських лиманах вони з’являються під час сезонних перельотів.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.
Реклама
Птахи на Одещині
Під час обстеження чорноморського узбережжя фахівці Національного природного парку “Тузлівські лимани” зустріли білих побережників (Calidris alba). Екологи досліджували вплив війни Росії проти України на довкілля, коли побачили невеликі зграйки птахів. Вони рухалися вздовж берега, тримаючи між групами відстань приблизно 40–50 метрів.
Білий побережник — невеликий птах із родини баранцевих. Його особливість у тому, що він гніздиться в одних із найпівнічніших районів планети. Місця розмноження цього виду знаходили в арктичній тундрі приблизно за 960 кілометрів від Північного полюса.
Попри таке далеке походження, побережників можна зустріти на морських узбережжях багатьох країн світу. Поза сезоном розмноження вони проводять значну частину часу на піщаних пляжах, де знаходять їжу.
Читайте також:
Полювання біля хвиль
Птахи виживають завдяки незвичному способу харчування. Невеликі зграйки швидко бігають уздовж води, повторюючи рух хвиль. Щойно хвиля відступає, побережники підбігають до мокрого піску та хапають дрібних безхребетних, яких виніс прибій.
Основу їхнього раціону становлять маленькі рачки, молюски та черв’яки. Іноді білі побережники шукають їжу разом з іншими куликами, зокрема малими та чорногрудими побережниками.
Для Національного природного парку “Тузлівські лимани” цей вид є перелітним. Найчастіше його можна побачити під час сезонних міграцій, хоча окремі птахи зрідка залишаються тут зимувати.
Що відомо про білих побережників
Білі побережники — справжні мандрівники серед птахів. Вони розмножуються в Арктиці, а на зимівлю вирушають до узбереж різних континентів. Деякі долітають навіть до Південної Америки, Африки та Австралії. Довжина тіла дорослого птаха становить приблизно 20–21 сантиметр. Його легко впізнати за коротким чорним дзьобом і чорними ногами. Забарвлення змінюється залежно від сезону. Влітку спина та голова набувають рудуватих відтінків, а взимку птах стає переважно світло-сірим і білим.
Ще одна цікава особливість — гніздування. Самки відкладають яйця в невеликі заглиблення просто на землі серед арктичної тундри. Зазвичай у кладці чотири яйця. Птахи можуть залишатися майже нерухомими, коли до гнізда наближається хижак, щоб не привертати його уваги.
Під час міграцій побережники іноді збираються у великі зграї. У разі небезпеки вони одночасно злітають і різко змінюють напрямок руху. Така поведінка допомагає їм рятуватися від хижих птахів.
Як повідомляли Новини.LIVE, у Тарутинському степу на Одещині продовжують відновлювати популяцію європейського хом’яка, який перебуває під загрозою зникнення. Цього року до природного середовища випустили ще понад 15 тварин. Фахівці сподіваються, що це допоможе зміцнити місцеву популяцію рідкісного виду. Хом’як європейський занесений до Червоної книги України.
Також Новини.LIVE писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.
Одеса
Татарбунари: що сталося з пам’ятником Пушкіну на Одещині
Пам’ятник Пушкіну. Фото ілюстративне: Новини.LIVЕ
У Татарбунарах Одеської області пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну не демонтували, а сховали після скандалу з його відновленням. Раніше пошкоджений монумент відремонтували, хоча він втратив статус пам’ятки культурної спадщини. Тепер активісти знову звернули увагу на долю погруддя та дії місцевої влади.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ГО “Деколонізація.Україна”.
Реклама
Скандал з пам’ятником
За словами активістів, рішення сховати пам’ятник Пушкіну, ухвалили після суспільного розголосу навколо відновлення монумента.
“Після скандалу з реконструкцією пам’ятника Пушкіну вони вирішили не проводити демонтаж, а його заховати”, — зазначили в організації.
Активісти також поставили під сумнів доцільність збереження цього об’єкта. Вони наголошують, що після втрати охоронного статусу пам’ятник можна демонтувати.
Читайте також:
Чому монумент не знесли
19 лютого 2026 року Міністерство культури України виключило пам’ятник Олександру Пушкіну та історичне місце, де він зупинявся, у Татарбунарах із Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У березні міська рада повідомляла, що очікує на офіційний висновок Українського інституту національної пам’яті. Водночас монумент не демонтували.
Наприкінці вересня 2026 року активісти заявили, що пошкоджене погруддя не знесли, а відремонтували. Після цього міська рада заперечила свою причетність до робіт.
Хто відновив погруддя
У міськраді пояснили, що ремонт провів місцевий житель, який мешкає неподалік від пам’ятника. Чоловік робив ремонт у власному будинку, і в нього залишився цемент. Побачивши, що з погруддя відвалюється тинькування, він вирішив самостійно закрити тріщини та відновити пошкоджені частини. За його словами, він зробив це, аби монумент не завалився.
У міській раді також наголосили, що бюджетні кошти на ці роботи не витрачали. Дії місцевого жителя там пояснили його особистою ініціативою, заперечивши ідеологічний, політичний чи проросійський підтекст.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі не набрали необхідної підтримки дві петиції, які стосувалися заміни пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну. Одна з них пропонувала встановити на Приморському бульварі бюст президента США Дональда Трампа, інша — пам’ятник українському режисеру Антону Птушкіну. Обидві ініціативи не зібрали потрібної кількості голосів.
Також Новини.LIVE писали, що тінь Олександра Пушкіна в історичному центрі Одеси зафарбували комунальники. Однак активісти продовжують вимагати позбавлення від усіх пам’яток стосовно російського поета.
Одеса
В Одесі було чутно звук вибуху: ворожа розвідка в морі
Дим в небі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Зараз, 25 жовтня, в Одесі пролунав вибух. Росія запустила розвідувальний БпЛА, який летів у бік міста з акваторії Чорного моря. Ймовірно працює ППО. Містянам варто реагувати на загрози та перебувати в укриттях під час тривог.
Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.
Реклама
Вибух в Одесі
Сьогодні, 25 жовтня в Одесі пролунав вибух. Сили ППО працювали по ворожому розвідувальному БпЛА, який летів у напрямку міста з акваторії Чорного моря.
Повітряну тривогу в Одеському районі оголосили о 15:13, за декілька хвилин містяни почули роботу протиповітряної оборони. За інформацією моніторингових каналів дрон вдалося збити. Відбій пролунав о 15:22.
Випробовування дронів
Зазначимо, раніше військовий оглядач Олександр Коваленко розповів, що над Одещиною могли випробовувати новий реактивний безпілотник або двигун для нього. Під час польоту дрон різко змінював швидкість: спочатку рухався приблизно 250 км/год, потім розігнався до 800 км/год, а згодом знизив швидкість до 500 км/год.
Читайте також:
Він припустив, що йдеться про випробування нового реактивного двигуна на дроні “Герань-4”. За його словами, Росія також може тестувати над Одещиною нові модифікації ударних безпілотників і тактику їхнього застосування. Коваленко зазначив, що висока швидкість такого дрона потенційно може ускладнити його перехоплення.
Бомбосховища в Одесі
Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.
Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.
Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.
Як повідомляли Новини.LIVE, уночі, 22 жовтня, російські війська знову атакували Одещину. Під удар потрапило цивільне підприємство, яке виробляє продукти харчування. Вогонь майже повністю знищив його адміністративну будівлю. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.
Також Новини.LIVE писали, що уночі 21 жовтня російські війська атакували Одещину безпілотниками. Під удар потрапили енергетичні об’єкти та приватне підприємство харчової промисловості. Частині жителів уже повернули електропостачання, однак 1,7 тисячі родин досі залишаються без світла. Інформації про постраждалих немає.
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини5 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство5 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна5 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика5 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство5 днів agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Події5 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
