Відбудова
Без вирішення низки проблем прифронтові громади не можуть повноцінно відновлюватися
Прифронтові громади потребують вирішення низки проблем, без чого неможливе їх повноцінне відновлення. Зокрема, йдеться про здешевлення кредитів для бізнесу, необхідність надбавок для працівників соціальної сфери та розвиток технічної освіти.
Таку думку під час роботи Форуму прифронтових міст та громад «Стратегічні виміри міст-форпостів», який відбувся у Харкові, висловив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, передає кореспондент Укрінформу.
«На території області велися активні бойові дії, низка населених пунктів була окупована, багато підприємств та фахівців виїхало, у нас не працюють порти. Але, разом з тим, нам багато чого вдалося відновити, 543 підприємства повернулося, і я цим пишаюсь», – сказав Кім.
На його думку, прифронтові регіони знаходяться у нерівних умовах з іншими. Тут є потреба у вирішенні питань обороноздатності та безпеки, розмінування територій, бракує фахівців тощо.
«Навіть чинні закони, які покликані стимулювати розвиток економіки, зокрема ті ж технопарки, на нашій території не можуть працювати повноцінно, бо інвестори йдуть туди, де безпечніше. Банківська система теж вбачає ризики, тому вартість грошей для бізнесу прифронтових громад вища. Нашим підприємцям доводиться брати дорожчі кредити, щоб відновлюватися. А відтак втрачається конкурентоздатність», – зауважив очільник ОВА.
Він також навів приклад з відомою компанією «Агроф’южен», яка під час повномасштабного вторгнення втратила три з чотирьох підприємств. Одне вдалося відновити на території Миколаївщини. Для цього були взято дорогий кредит під 12%, який потрібно повертати.
«Цей кредит має бути не 12, а, умовно, 5%. Тому що вони не просто відновили роботу заводу у прифронтовій області, а й дали роботу для 600 людей і сплачують податки», – наголосив Кім.
Також, за його словами, потрібні пільгові умови для фахівців, які були б зацікавлені повертатися, щоб тут працювати. Зокрема, надбавки працівникам освіти, медичних закладів. Крім того, потрібні додаткові преференції щодо розвитку технічної освіти.
«Тому ми під час цього форуму маємо згрупувати ці проблеми, бо вони багато в чому спільні для всіх прифронтових громад, і лобіювати їх вирішення», – констатував Кім.
Як повідомлялося, Миколаївщина втрачає ринки через непрацюючі порти, адже бізнес вибудовує нові ланцюжки збуту продукції через інші регіони.
Фото Укрінформу можна купити тут
Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.
«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.
Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.
Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.
Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.
«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.
Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.
Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.
У межах «Програми з відновлення України» завершено ремонт пошкодженого ліцею №2 у Малині в Житомирській області.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«На Житомирщині відновили Малинський ліцей №2, пошкоджений вибуховою хвилею під час російських атак у 2022 році. Нині в оновленому закладі навчаються близько 600 учнів», – йдеться в повідомленні.
У ході відновлювальних робіт було відремонтовано дах, модернізовано класи та інженерні системи, а також покращено безбар’єрність і систему пожежної безпеки.
Вартість проєкту становила майже 2 млн євро. Відновлення відбулося за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та коштом місцевого бюджету у співпраці з Мінінфраструктури.
Проєкт реалізований у межах «Програми з відновлення України» — спільної ініціативи ЄС та ЄІБ, яку впроваджують разом з урядом України за підтримки місцевої влади та технічного супроводу ПРООН в Україні.
Як повідомлялося, у Миколаєві в межах програми «ВідновиДім» завершили відновлення двох багатоквартирних будинків, які отримали значні пошкодження під час обстрілів у квітні 2025 року.
Країни Групи семи виділять 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України із посиланням на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.
“Країни G7 оголосили про намір виділити 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС. Денис Шмигаль назвав це рішення важливим кроком для відновлення ядерної безпеки на ЧАЕС, що була порушена внаслідок російського удару”, – йдеться у повідомленні.
У Міненерго додали, що загальна потреба у відновленні конфайнменту оцінюється щонайменше у 500 млн євро.
Як повідомлялося, Велика Британія оголосила про виділення 17 млн фунтів стерлінгів (понад 20 млн євро) на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Уряд Німеччини надасть 50 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном.
Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість його відновлення становить близько 500 млн євро.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів