Події
PEN-Berlin підкреслив свою солідарність з Україною
Про це йшлося під час Вечора солідарності, який PEN-Berlin провів на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми віримо в силу слова: воно може розв’язати війни й може її зупинити. Українські журналісти захищають свою державу. Деякі доєдналися до ЗСУ, інші борються словом. Ми підтримуємо їх в рамках можливого. Ми не нейтральні, ми на боці України!», – заявив у вітальному слові речник PEN-Berlin Деніс Юджел.
Журналіст повідомив, що вони з колегами передали Харкову генератори, пожежні машини, інші засоби, які закупили на зібрані кошти – 200 тисяч євро. «Українці потребують генератори більше ніж тисячі слів. Ми не нейтральні, ми солідарні», – зауважив Юджел.
При цьому кореспондент Welt, який провів рік у турецькій тюрмі через висвітлення подій у цій країні 2017 року, відповів критикам: німецькі журналісти не за війну, вони за мир, «але несвобода не є миром».
У бесіді з Укрінформом Юджел розповів, що вони запустили кампанію на підтримку Харкова. Він особисто привіз допомогу на схід України. Працювали разом із Сергієм Жаданом, який не лише письменник, а й активіст. «Ми подивилися, що робить Сергій, що робить український ПЕН. Вони не просто говорили про війну, вони збирали допомогу — гуманітарну, для цивільних, для армії. І ми подумали: якщо вони це роблять, ми теж можемо допомогти — не словами, а ділом. У 2022-му взимку людям було не до літературних читань з Берліна. Йшлося про світло. Про воду. Про виживання. Солідарність — це не пропаганда», – сказав журналіст.
Він визнав, що війна в Україні, ставлення насамперед до військової допомоги, стали причиною конфлікту і розколу в німецькому PEN і появи Pen-Berlin у червні 2022 року.
Під час поїздки в України Юджел познайомився з Володимиром Єрмоленком, у Краматорську, у тому самому ресторані, в який через кілька місяців поцілила російська ракета, внаслідок чого загинула Вікторія Амеліна.
Єрмоленко, президент Українського Пен-клубу виступив на вечорі з потужною промовою, яка не залишила байдужим нікого в великій залі. В ній він підкреслив, що Україна не здається, що українська культура дуже сильна і розвивається попри війну. Він закликав європейців перестати зрештою мати відчуття безсилля. «Це безсилля сильних», – зауважив Єрмоленко.
На панелі воєнних репортерів провідні німецькі журналісти, які ведуть репортажі з України – глава студії ARD у Києві Василь Голод і військовий репортер і заступник головного редактора популярного «Bild» Пауль Ронцхаймер розповіли про свою роботу в Україні, про свою комунікацію з українцями та їх очікування від Німеччини.
Письменники українського походження, які наразі працюють переважно у німецькомовному середовищі, – Таня Малярчук, Катя Петровська і Євген Брейгер – поділилися з присутніми своїми почуттями, тим, як змінилася їх творчість і життя загалом за час російської війни.
Свої музикальні композиції представив відомий у ФРН музикант, автор пісень, діджей Юрій Гуржи, який є родом з Харкова”.
Як передавав Укрінформ, вечір був організований на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю. Фестиваль акцентував на українській письменниці Вікторії Амеліній, вбитої російською ракетою у 2023 році. Уривки з її книжки «Погляд жінок. У центрі уваги війна», надрукованої посмертно, читала на заході акторка, володарка численних нагород, зокрема «Срібного ведмедя» на Берлінале та Німецької кінопремії Марен Еггерт.
Фото: Ольга Танасійчук
Біографічна драма «Майкл» (Michael) про життя та творчість короля попмузики Майкла Джексона зібрала у світовому прокаті 977 мільйонів доларів, ставши найкасовішим байопіком у світі.
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Зазначається, що з квітня «Майкл» зібрав у кінопрокаті в США й Канаді 370,2 мільйона доларів та ще 607,2 мільйона доларів в інших країнах.
За загальною сумою касових зборів, яка сягнула близько 977 млн доларів США, «Майкл» випередив у списку найкасовіших біографічних фільмів попереднього рекордсмена – «Оппенгеймер» Крістофера Нолана із 975 млн доларів США.
Раніше «Майкл» був визнаний найкасовішим музичним біографічним фільмом усіх часів, випередивши стрічку про гурт Queen «Богемна рапсодія» 2018 року, яка зібрала 911 мільйонів доларів США у світовому прокаті.
Тригодинний фільм «Майкл» режисера Антуана Фукуа розповідає про шлях Майкла Джексона від соліста гурту Jackson 5 до статусу короля попмузики.
Як повідомляв Укрінформ, анімаційний фільм «Супер Маріо: Галактика в кіно» (The Super Mario Galaxy Movie) першим у 2026 році зібрав понад 1 млрд дол. у прокаті.
Фото: скриншот з відео
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про початок підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.
Про це Зеленський заявив під час урочистостей до Дня Конституції, передає кореспондент Укрінформу.
“Такі дати, як тисячоліття Лаври, Україна зустріне гідно. І підготовку почне вже сьогодні. Адже мова про довгий і кропіткий процес. Це оновлення та збереження десятків пам’яток культури, музейних колекцій, споруд Лаври, нашої великої спадщини – одного зі світових центрів християнства. Це потребує великої та спільної роботи, яку ми починаємо вже сьогодні. І тисячоліття Лаври маємо так само зустріти у єдності, яка посилює і захищає наш народ і нашу державу. Відповідний указ про це я підписую тут і зараз”, – сказав Зеленський.
Він нагадав, що вже у серпні цього року Лавра відзначатиме 975 років із заснування, а наступним важливим етапом стане її тисячолітній ювілей.
Він наголосив, що Києво-Печерська лавра є одним із найдавніших духовних центрів християнського світу та важливою складовою української національної ідентичності.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ уночі 15 червня ворожий дрон влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.
Фото: ОП
До довгого списку літературної премії Центральної Європи “Ангелус” увійшли книжки Сергія Жадана “Арабески” та “Мої жінки” Юлії Ілюхи.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Читомо” з посиланням на сайт премії.
До довгого списку потрапили 14 авторів і авторок:
- Уладзімір Арлоў, “Танці над містом. Три оповіді”, пер. Богдан Задура, Державний видавничий інститут (Білорусь);
- Марек Беньчик, Rondo Wiatraczna, видавництво Karakter (Польща);
- Дарко Цвієтич, “Чому ти спиш на підлозі”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Noir sur Blanc (Боснія і Герцеговина);
- Йоанна Чечотт, “Тиша над степом. Казахстан і пам’ять про Росію”, видавництво Czarne (Польща);
- Славенка Дракуліч, “Казки про комунізм”, пер. Катажина Тачинська і Войцех Творек, видавництво Коледжу Східної Європи (Хорватія);
- Георгі Господінов, “Садівник і смерть”, пер. Магдалена Питлак, Wydawnictwo Literackie (Болгарія);
- Юлія Ілюха, “Мої жінки”, пер. Катажина Фішер, видавництво Коледжу Східної Європи (Україна);
- Ласло Краснагоркаї, “А світ триває”, пер. Ельжбета Соболевська, видавництво Czarne (Угорщина);
- Мілена Маркович, “Діти”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Warstwy (Сербія);
- Петер Надаш, “Паралельні історії: Німа імперія”, пер. Ельжбета Соболевська, Biuro Literackie (Угорщина);
- Зита Рудзька, “Лише дурні живуть до кінця”, видавництво W.A.B. (Польща);
- Катержина Тучкова, Bílá Voda, пер. Юлія Ружевич, видавництво Afera (Чехія);
- Ева Вежнавець, “Про вовка говорили в хаті”, пер. Малгожата Бухалік, видавництво Коледжу Східної Європи (Білорусь);
- Сергій Жадан, “Арабески”, пер. Міхал Петрик, видавництво Czarne (Україна).
Серед номінантів цьогорічного довгого списку – угорський нобелівський лавреат Ласло Краснагоркаї, лавреат Міжнародної Букерівської премії Георгі Господінов, а також троє письменників, які вже отримували “Ангелус”: Дарко Цвієтич, Георгі Господінов і Сергій Жадан.
Окремо організатори зазначили, що книжку хорватської письменниці Славенки Дракуліч залишили в довгому списку, попри те що авторка померла 20 червня – вже після засідання журі. За правилами премії, нагороду можуть отримати лише живі письменники і письменниці.
Короткий список премії, до якого увійдуть сім книжок, оголосять на початку вересня.
Автор або авторка книжки-переможниці отримає 150 тисяч злотих. По 5 тисяч злотих також отримають усі автори й авторки, чиї книжки потраплять до фіналу. Окремо з 2010 року присуджують “Ангелус” за переклад – перекладач або перекладачка переможної книжки отримає 40 тисяч злотих.
До складу журі увійшли Андрей Хадановіч, який очолює журі, Бернадетта Дарська, Добрава Лісак, Єжи Мадейський, Пауліна Малохлеб, Томаш Мізеркевич і Мацей Роберт.
Премію доповнює Нагорода імені Наталії Горбаневської, яку присуджують за результатами онлайн-голосування читачів серед книжок із фінального списку. Лавреат або лавреатка цієї відзнаки отримує запрошення на літературну резиденцію у Вроцлаві.
Літературна нагорода Центральної Європи Angelus – літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою. Фундатором премії є місто Вроцлав, а бюро нагороди працює при Вроцлавському домі літератури.
Як повідомляв Укрінформ, письменник Андрій Курков отримав спеціальну відзнаку премії Джорджа Орвелла.
Фото: Читомо
-
Політика18 години agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова6 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство22 години agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика6 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини7 днів agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті