Про це, відповідаючи на запитання кореспондентки Укрінформу, повідомила директорка Наталя Петренко.

“З перших днів (повномасштабної – ред.) війни наша бібліотека зазнала суттєвих руйнувань. Пошкоджено покрівлі даху всього бібліотечного комплексу. Були вибиті майже всі вікна. Зруйновано автентичний світловий ліхтар (75 кв. м скла та вітражів – ред.) на будівлі головного корпусу. І повністю зруйнована система опалення”, – розповіла Петренко.

Найбільших руйнувань бібліотека зазнала 2 та 9 березня 2022 року, коли були прямі влучання у сусідні будівлі.

“У першу чергу власними силами за допомоги благодійних фондів і громадських організацій, від яких отримували різні матеріали, бібліотекарі разом зі співробітниками критичних служб закривали віконні отвори. Пізніше нам вдалося отримати підтримку від потужних всесвітніх фондів, і були проведені перші протиаварійні роботи. Закрили протиаварійним накриттям частину покрівлі над головним книгосховищем і найголовніше – світловий ліхтар”, – говорить директорка.

За її словами, за кошти фонду Global Empowerment Mission вставили понад 380 вікон у будівлях бібліотеки, які не мають охоронного статусу. А зараз у межах меморандуму між Міністерством культури та стратегічних комунікацій з Бюро ЮНЕСКО в Україні та бібліотекою ремонтують опалення в головному корпусі, який є пам’яткою архітектури.

“ЮНЕСКО фінансує роботи лише на об’єктах культурної спадщини. Це буде заміна системи опалення. Роботи вже тривають. І в цю зиму головний корпус буде з опаленням. Сподіваємося, що наступного року віднайдемо кошти на інші будівлі, бо цю зиму вони будуть ще точно без опалення. Також виклик для нас – заміна вікон у головному корпусі”, – зазначила Петренко.

ЮНЕСКО профінансувало й повторні протиаварійні роботи на покрівлі світлового ліхтаря – щоб зберегти тепло в приміщенні.

За інформацією Петренко, попри війну та руйнування, протягом року установа проводить понад 200 соціокультурних заходів, зокрема презентації книжок. У 2023 році на прохання громади Харкова було відновлено послугу “міський абонемент”, яка не надавалася з 1930-их рр. (були науковий і міжбібліотечний абонементи).

Як повідомлялося, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка – найбільша у Харкові та на Сході України, друга за обсягом фондів бібліотека в країні (понад 7 млн примірників).

Історія закладу починається з заснування Харківської губернської публічної бібліотеки (липень 1830 р.).

Протягом свого існування бібліотека змінила кілька адрес. Головна будівля, в якій дотепер розміщується ХДНБ ім. Короленка, побудована у 1901 р. за проєктом видатного українського архітектора Олексія Бекетова. Будівля у стилі неоренесансу враховувала всі тогочасні світові тенденції будівель, які зводилися саме під бібліотеки. Всередині збереглися оригінальні інтер’єри.

Потужності книгозбірні збільшували за рахунок зведення книгосховищ: восьмиповерхового (1929 р.), дванадцятиповерхового, а також читацького та службового корпусів (1980 р.).

Фото Укрінформу можна купити тут