Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виставка розповідає як протягом двох десятиріч, нацистські пропагандисти майстерно використовували зброю у вигляді пропаганди для того, щоб завоювати широку підтримку виборців у німецькій молодій демократії, запровадити радикальні програми під партійною диктатурою та виправдати війну і масові вбивства.

Генеральна директорка національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова розповіла, що виставка «Держава обману: сила нацистської пропаганди» досліджує те, як нацисти прагнули маніпулювати громадською думкою задля досягнення своїх цілей, кінцевим результатом чого стала війна, яка коштувала життя близько 55 мільйонів людей, включаючи систематичні вбивства 6 мільйонів єврейських чоловіків, жінок та дітей під час Голокосту.

«Виставка актуальна і наразі, коли Росія намагається знищити Україну, також використовуючи пропаганду у своїх цілях. Ми маємо розпізнавати ворожі маніпуляції, аби чинити опір», – сказала вона.

Водночас Тапанова уточнила, що експонати виставки були надані Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів Америки.

«Нацистська пропаганда, як сказав один із тих, хто пережив Голокост, діяла як отрута повільної дії. Виставка, яку ми сьогодні відкриваємо – «Держава обману: сила нацистської пропаганди» — показує, як расистська й антисемітська пропаганда нацистського режиму створювала динаміку, що призвела до Голокосту», – зазначив директор Меморіального музею Голокосту Сполучених Штатів Америк Пол Шапіро.

Він нагадав, що німецька пропаганда брехнею виправдовувала агресивну війну на сході – зокрема Україні, де наслідки для євреїв були катастрофічними, адже на українській землі було вбито понад мільйон євреїв.

«Загалом за кілька днів наприкінці вересня 1941 року тут, у Бабиному Яру, розстріляли понад 33 тисячі людей. Саме сьогодні минає 84 роки з тих трагічних днів… Ми зобов’язані чесно дивитися на історію Голокосту і чинити опір міфам та спотворенням. Якщо не зважати на історію такою, якою вона була, ми відкриваємо двері новій пропаганді ненависті. Такій самій небезпечній, як нацистська», – наголосив Шапіро.

Своєю чергою віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка відзначив, що експозиції, які виставляються у Бабиному Яру, є важливим елементом для відновлення української історичної пам’яті.

«Ми і зараз бачимо, що наша боротьба за правду і незалежність досить часто маніпулюється з боку Росії. Це ми бачимо щодня у виступах російських високопосадовців і особисто Путіна, які намагаються змішати щось, що є важливим для українців, з жахливою пропагандою та брехнею», – підкреслив віцепрем’єр.

Водночас члени команди національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» акцентували, що виставка «не просто історичний матеріал, а потужне нагадування про силу пропаганди, про те, як слова та образи можуть стати зброєю масового знищення».

«Виставка – про пропаганду фашистської Німеччини, але дивитись на неї ми маємо очима сучасного українця», – підкреслили члени команди, які працювали над організацією виставки.

Набір плакатів, що представлений у національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», був підібраний для виставки Меморіального музею Голокосту Сполучених Штатів Америки «Держава обману: сила нацистської пропаганди», і виготовлено у партнерстві з Програмою просвітницької діяльності «Голокост і ООН» усіма офіційними мовами Організації Об’єднаних Націй.

За їх допомогою відвідувачі можуть дізнатися про історію та причини, інструменти нацистської пропаганди 1918 – 1948 років, а також побачити плакати, які використовувалися у цілях впливу на масову свідомість.

Розглядаючи представлені плакати, відвідувачів закликають подумати над тим, чим є пропаганда, що робить людей вразливими до неї та яку відповідальність творці та споживачі пропаганди несуть за її наслідки.

Усі охочі можуть відвідати експозицію у Виставковому центрі «Жива пам’ять», за адресою вул. Юрія Іллєнка 46А.

Як повідомляв Укрінформ, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» розпочав передачу 10 тисяч книжок про Голокост до публічних бібліотек України.

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут