Суспільство
Окупанти обстріляли Херсонщину та поранили шестеро людей Анонси
Протягом минулої доби російські війська завдали ударів по більше ніж трьох десятках населених пунктів Херсонської області.
Про це повідомила Херсонська обласна військова адміністрація у ранковому зведенні.
Внаслідок обстрілів поранення різного ступеня тяжкості дістали шестеро цивільних жителів області. Під дроновим терором, авіаційними та артилерійськими ударами перебували місто Херсон, а також Антонівка, Зеленівка, Придніпровське, Комишани, Приозерне, Білозерка, Станіслав, Кізомис, Олександрівка, Софіївка, Томина Балка, Широка Балка, Благовіщенське, Новодмитрівка, Велетенське, Дніпровське, Розлив, Микільське, Берислав, Милове, Качкарівка, Золота Балка, Раківка, Новорайськ, Біляївка, Бургунка, Новоолександрівка, Одрадокам’янка, Республіканець, Токарівка, Томарине, Тягинка та Веселе.
Російські війська цілеспрямовано били по житлових кварталах, а також по критичній та соціальній інфраструктурі. Внаслідок атак пошкоджені дві багатоповерхівки та вісім приватних будинків. Також зафіксовані руйнування господарських споруд, гаражів та автомобілів.
Після повномасштабного вторгнення рф населення Херсонського району скоротилось майже втричі. За словами голови Херсонської районної держадміністрації Михайла Жадана, станом на вересень 2025 року у районі проживає 24 730 людей, тоді як до війни ця цифра сягала близько 67 тисяч.
“Тобто виїхало за аналогічний період минулого року, з 1 вересня 2024 року, якщо порівнювати, із 2025 року, то виїхало майже 5 тисяч осіб за цей період. Людей дуже багато виїжджали”, – розповів посадовець.
Найбільше постраждав Інгулець: після серії авіаударів, які почалися 13 вересня, кількість мешканців зменшилась з 800 до 531. З 13 до 24 вересня 2025 року з Дар’ївської громади виїхало близько 300 людей, евакуація триває.
Жадан зазначив, що інтенсивність обстрілів прибережних територій Херсонського району у 2025 році майже вдвічі збільшилась порівняно з торішніми показниками, а найгарячішими точками стали Херсонська, Білозерська, Станіславська та Дар’ївська громади.
Суспільство
У січні за програмою компенсації розміновано 1,34 тис. га сільгоспземель
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.
Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.
Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.
Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.
У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.
За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.
Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.
За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.
Фото: Олександр Павлюк / Телеграм
Суспільство
Ізмаїльському водоканалу дозволили отримати кредит на 2 мільйони гривень Анонси
Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.
Про це повідомляє кореспондентка Інтента.
Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.
Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:
- термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
- відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
- щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.
Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.
Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.
Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.
Суспільство
У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше
19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».
На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.
«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.
Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.
Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.
«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Війна6 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини7 днів agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoДе зараз наймолодший син Віктора Ющенка і який він має вигляд (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЦены на мясо в Одессе после праздников: что подешевело
-
Відбудова1 тиждень agoУряд розподілив 987 мільйонів на проєкти відновлення в громадах
