Політика
Столтенберг визнав недостатньою підтримку України після 2014 року
Якби НАТО надало більше підтримки Україні, включно з летальною зброєю, після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, це дало б можливість українцям оборонятися краще в 2022 році, Росія окупувала б менше території, або ж можна було б узагалі запобігти вторгненню.
Про це колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив на Варшавському безпековому форумі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Коли я прийшов у НАТО в 2014 році, більшість союзників були проти надання військової допомоги Україні, бо боялися, що це може спровокувати Росію. Тож ми фактично не надали значної допомоги. І Росія здійснила повномасштабне вторгнення у 2022 році”, – зазначив Столтенберг.
За його словами, більш рішучі дії могли б допомогти Україні в майбутній обороні та меншій окупації або запобігти вторгненню.
“Якби ми зробили більше, більше тренували українців, надали значно більше зброї, включно з летальною зброєю, принаймні у період після незаконної анексії 2014 року й до 2022, ми могли б або допомогти українцям значно ефективніше оборонятися, і Росія окупувала б менше їхньої території сьогодні, або взагалі запобігти вторгненню, тому що розрахунки в Москві могли б бути зовсім іншими”, – наголосив Столтенберг.
Він наголосив на тому, що українці дали відсіч агресору навіть за обмеженої підтримки, а, маючи більше підтримки від НАТО, могли б стримати агресію.
«Коли ми побачили Крим у 2014 році, а потім повномасштабне вторгнення, ми мали справді почати більше інвестувати у власну оборону та оборонну промисловість. І якщо щось і є уроком, то це те, що потрібно було робити це набагато раніше», – підкреслив Столтенберг.
Він привітав факт посилення підтримки українського народу та наголосив на необхідності не допустити перемоги Росії.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні у Варшаві колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг отримав нагороду «Лицар свободи 2025» за видатний внесок у європейську та світову безпеку, зміцнення трансатлантичної спільноти.
Фото: Krister Sørbø
Росія свідомо відключила електропостачання Запорізької АЕС від електромережі України та готує її перепідключення до власної енергосистеми.
Про це у соцмережі Х заявив глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Росія навмисно відключила електропостачання Запорізької АЕС. Це було ручне відключення, здійснене в якості тесту, оскільки Росія готується підключити окуповану Запорізьку АЕС до своєї власної енергосистеми», – заявив Сибіга.
Він наголосив, що наступний крок Росії буде ще небезпечнішим: «запуск реактора в умовах окупації – без належного охолодження, без будь-якої ліцензії, поза контролем».
«Безвідповідальний крок, який має на меті лише продемонструвати контроль Путіна. Такі безвідповідальні дії Росії збільшують ризик ядерних інцидентів», – заявив очільник українського МЗС.
Він закликав МАГАТЕ вжити всіх можливих заходів, забезпечити безперешкодний доступ ремонтних бригад та надання спеціалізованого обладнання, щоб забезпечити негайне проведення відновлювальних робіт на резервній лінії, що залишилася, та швидке відновлення кількох незалежних зовнішніх підключень до Запорізької АЕС.
Як повідомляв Укрінформ, 23 вересня відключилася остання лінія зовнішнього живлення ЗАЕС. Резервна лінія була перебита росіянами ще у травні, відтоді окупанти не надають безпекових гарантій для ремонтних бригад НЕК “Укренерго” для відновлення.
Енергоатом заявив, що лінія зовнішнього живлення Запорізької АЕС на контрольованій Україною території є справною. Росіяни свідомо не підключають станцію до енергопостачання, продовжуючи грубу дезінформаційну кампанію проти України.
Політика
Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях
Під час неформальної зустрічі європейських лідерів у Копенгагені відбулася складна дискусія щодо запропонованої Єврокомісією репараційної позики для України, яка передбачає використання готівкових залишків із заморожених в ЄС російських активів.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка виступила на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським після саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора (на неформальному засіданні Європейської ради – ред.) ми мали складну дискусію щодо репараційних кредитів. Вона також була дуже плідною. Є деякі технічні питання, які потрібно поставити та на які потрібно відповісти, але я цілком впевнена, що ми зможемо знайти шлях», – сказала прем’єр-міністр.
Вона вважає справедливим, щоб саме Росія заплатила за збитки, завдані Україні та Європі.
Водночас Фредеріксен зазначила, що остаточне рішення про надання репараційної позики має бути ухвалене на зустрічі в офіційному форматі та не може бути остаточно узгоджене в неформальній обстановці, як це було під час неформального засідання Європейської ради.
Вона пояснила, що рішення мають бути ухвалені пізніше, проте необхідно їх підготувати та мати напоготові політичні рішення: «І саме це ми й робили, і я думаю, що все відбулося досить добре», оскільки лідери брали участь в обговореннях, присвячених глибшому розгляду цього питання.
«Гадаю, ми наблизилися», – підсумувала Фредерікссен.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія підтверджує, що ризики Бельгії, пов’язані з використанням заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні, мають бути розділені з іншими країнами.
Відповідні коментарі речників Єврокомісії пролунали у відповідь на висловлені прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером занепокоєння, що юридичні ризики, з якими може зіткнутися Бельгія у разі використання російських активів, заморожених у бельгійській компанії Euroclear, мають бути розділені, а також що ідея репараційного кредиту для України передбачає використання російських активів, що зберігаються виключно в Euroclear.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер переконаний, що досвід України у протидії гібридним загрозам може бути цінним для посилення безпеки Європи.
Про це він заявив журналістам на полях саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, передає кореспондент Укрінформу.
“Я вважаю, що за три з половиною роки цієї агресивної війни Україна набула величезного досвіду у протидії зовнішній агресії, не лише гібридним загрозам, а й іншим кампаніям дезінформації та дестабілізації. Тому Україна, безумовно, може зробити значний внесок з огляду на цей досвід”, – заявив Штокер.
Він додав, що конкретні деталі співпраці потребують обговорення, і ці питання “не обговорюються публічно”.
“Ситуація завжди різна. Загрози також не завжди однакові. Але досвід України для нас, безумовно, цінний”, – заявив глава австрійського уряду.
Як повідомляв Укрінформ, раніше українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною.
Фото: Х/ Christian Stocker
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Політика1 тиждень agoЗовнішня політика США за Трампа стала персоналістською, без сталого характеру
-
Усі новини1 тиждень agoчому вони стали проблемою (фото)
-
Події7 днів agoУ Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Війна1 тиждень ago«мінус» два російських ЗРК на $50 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoГолос України звучатиме особливо сильно
-
Політика1 тиждень agoПотрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина
-
Економіка1 тиждень agoУкраїнцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни