Суспільство
Бойовим медикам спростили вступ на фахові спеціальності
Бойові медики можуть вступити на низку спеціальностей у заклади вищої та фахової передвищої освіти за спрощеною процедурою та потім працювати в цивільній медицині.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, передає Укрінформ.
“Досвід порятунку життів, якого бойові медики набувають на полі бою, є неоціненним. Саме такий досвід може перетворитися для них на нову цивільну професію. Медична система водночас поповниться кваліфікованими вмотивованими людьми. Відтак розроблення програм реінтеграції бойових медиків Уряд визначив однією з цілей Програми дій на 2025 рік. Щоби бойові медики, які перебувають у війську або звільнилися з нього, могли здобути медичну освіту або долучитися до роботи в цивільній медицині, до нормативної бази внесена низка змін”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, бойовим медикам спрощений доступ до роботи в цивільній медицині та навчання на медичних спеціальностях.
З 2026 року передбачено спрощений вступ на бакалаврат за спеціальностями “Медсестринство” (спеціалізація “Екстрена медицина”) для здобуття кваліфікації парамедика.
Також спрощений вступ пропонується для здобуття фахової передвищої освіти за спеціальністю “Медсестринство” для здобуття кваліфікації медсестри або фельдшера.
Зазначається, що вже у цьому році запущено пілотний проєкт, який дозволяє вступ бойовим медикам зараз.
Також затверджені професійні стандарти “Екстрений медичний технік” та “Парамедик”, які спрощують доступ до працевлаштування у системі екстреної медичної допомоги.
Бойові медики, які перебувають зараз на фронті, можуть здобути освіту дистанційно за скороченими програмами (2,5 роки), або здобути вищу чи фахову передвищу освіту за співбесідою, без НМТ.
Після завершення навчання на рівні фахової передвищої освіти вони можуть працювати парамедиками у службі екстреної меддопомоги, а протягом двох років підтвердити кваліфікацію (іспит або тримісячний цикл спеціалізації).
Також бойові медики після звільнення зі служби можуть одразу працевлаштуватися в систему екстреної меддопомги на посаду екстреного медичного техніка, навіть якщо не мають такої кваліфікації. В такому випадку їм потрібно протягом року скласти кваліфікаційний іспит, а протягом двох років – отримати водійське посвідчення, якщо його немає.
Паралельно із роботою вони можуть дистанційно навчатися за скороченою програмою.
Як повідомляв Укрінформ, держава одноразово виплатить 200 тис. гривень лікарям, які цьогоріч завершили підготовку в інтернатурі й працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях.
Фото: 93 ОМБР Холодний Яр, ілюстративне
У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.
Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.
В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.
«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.
Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.
«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.
У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.
Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Суспільство
Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси
У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.
Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.
«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.
Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.
Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.
Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.
За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.
За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.
Наслідки атаки
Зокрема, Олег Кіпер повідомив:
- Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
- Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.
Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.
Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.
-
Політика3 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство3 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини1 тиждень agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Спорт5 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека