Відбудова
Україна вивчає досвід Румунії щодо залучення в’єтнамських працівників для відбудови
Україна вивчає румунський досвід співпраці з В’єтнамом у сфері залучення робітників, щоб після війни використати цей підхід для відбудови країни.
Про це заявив посол України у Вʼєтнамі Олександр Гаман на онлайн-брифінгу для українських виробників, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Коментуючи можливість потенційного залучення робітників з В’єтнаму на українські підприємства, дипломат зазначив, що «ця ідея має право на життя».
«Ми, як посольство у В’єтнамі, вже, в принципі, такий варіант розглядали і вивчали, наприклад, досвід Румунії, яка дуже активно використовує в’єтнамську робочу силу», – сказав Гаман.
Він розповів, що Румунія уклала з В’єтнамом відповідний меморандум, де досить чітко врегульовано, які компанії, а це фактично об’єднання, які перебувають під наглядом держави, і яким чином мають право відбирати, залучати і направляти в’єтнамців для роботи на румунських підприємствах.
«З нашого боку така пропозиція вже опрацьовується, і певна аналітика надсилалася в Київ, щоб ми були готові, думаємо, після завершення війни залучати в’єтнамську робочу силу для відбудови України», – сказав посол.
Гаман зауважив, що це питання «не таке просте», і отримання українських віз в’єтнамськими працівниками буде не найбільшою проблемою.
«Натомість важливий підбір кадрів, чіткі прозорі умови для в’єтнамської сторони, яка повинна буде підтримати цю нашу ідею направляти своїх працівників в Україну», – пояснив дипломат.
У цьому контексті він висловив думку, що український бізнес, який працює у сфері міжнародного працевлаштування, може допомогти державі сформулювати на основі іноземного досвіду прозорі правила, за якими Україна і В’єтнам зможуть залучати в’єтнамських працівників для роботи в Україні, зокрема для відбудови.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 року Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, розроблену Міністерством соціальної політики.
Стратегія спрямована на подолання демографічних загроз. Особлива увага приділяється мінімізації відпливу українців за кордон, підтримці внутрішньо переміщених осіб та створенню стимулів для повернення мігрантів. У документі також ідеться про залучення мігрантів із числа іноземних громадян для задоволення потреб ринку праці, які неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів.
Верховна Рада підтримала ратифікацію фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком, що передбачає залучення 230 млн євро на відновлення дорожньої інфраструктури України.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, законопроєкт був поданий у парламент Президентом Володимиром Зеленським. Фінансування надається в межах ініціативи ЄС «Шляхи солідарності», перший транш становить 134 млн євро.
«Кошти будуть спрямовані на відновлення під’їздів до пунктів пропуску у Львівській області, відновлення дорожньої інфраструктури в Одеській області, а також реалізацію проєктів, які забезпечують стабільну логістику та експорт», – зазначив Кулеба.
Йдеться і про модернізацію ключових міжнародних маршрутів, зокрема Київ – Чоп (М-06), Київ – Ковель – Ягодин (М-07), Львів – Шегині (М-11) та Одеса – Рені (М-15), які забезпечують основні логістичні коридори до країн ЄС.
За словами Кулеби, розвиток цієї інфраструктури в умовах війни має стратегічне значення, адже дороги є важливим елементом не лише економіки, а й оборони, зокрема для військової логістики, евакуації та роботи критичних служб.
Окрему увагу приділено відновленню дорожньої мережі на прифронтових територіях, де, за оцінками, потребують ремонту щонайменше 4 тис. км доріг.
Ця угода також дозволяє покращити з’єднання з мережею TEN-T, зменшити вузькі місця в логістиці, підвищити безпеку руху та пришвидшити доставку гуманітарних і експортних вантажів, підсумував віцепрем’єр.
Як повідомлялось, дороги в прифронтових регіонах, які забезпечують військові, медичні та гуманітарні перевезення, – лишаються в пріоритеті, тож на їх ремонт буде передбачено додаткові 1,5 млрд грн.
Фото: mindev.gov.ua
У Києві відбулося 16-те засідання керівного комітету Донорської платформи для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі.
“Мала честь відкрити його і представити партнерам ключові пріоритети у сфері зміцнення стійкості та відновлення”, – написала вона.
Першим пріоритетом Свириденко визначила енергетику. Впродовж цього опалювального сезону Україна отримала понад 600 млн євро внесків до Фонду підтримки енергетики, що допомогло забезпечити резерви обладнання та швидкі ремонти після російських атак.
Очільниця уряду представила донорам комплексні плани забезпечення енергетичної стійкості регіонів на наступний опалювальний сезон загальною вартістю 5,4 млрд євро.
“Фінансування частково буде забезпечено за рахунок державного та місцевих бюджетів. Водночас, з огляду на серйозні виклики, з якими стикається держава в умовах війни, а також широкі потреби у фінансуванні різних напрямків, розраховуємо на суттєву підтримку міжнародних партнерів і донорів у покритті відповідної потреби – як через фінансові внески, так і шляхом постачання необхідного обладнання”, – зазначила Свириденко.
Вона також наголосила, що Україна стабільно рухається євроінтеграційним шляхом. Зокрема, Україна працює над тим, щоб закрити всі переговорні кластери вже цього року, з особливою увагою до вимог у сфері верховенства права.
Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль виступив на круглому столі «Глобальне партнерство для України: стратегічні можливості в енергетичному секторі» в межах CERAWeek, що проходить у Х’юстоні. Під час події він ознайомив партнерів із перспективними напрямками інвестування в енергетику України.
Фото: Юлія Свириденко / Телеграм
У селищі Брусилів Житомирської області за кошти Естонії зведуть будинок на 18 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
Про це повідомляє Житомирська ОВА, передає Укрінформ.
Як зазначається, заступниця міністра закордонних справ Естонії Маріін Ратнік узяла участь у закладенні капсули на місці будівництва.
«Проєкт передбачає зведення триповерхового багатоквартирного будинку з укриттям. У будинку заплановано 18 квартир, які дозволять забезпечити житлом до 60 осіб із числа внутрішньо переміщених осіб. Будівництво здійснюється з урахуванням сучасних вимог до енергоефективності, безбар’єрності та доступності для маломобільних груп населення», – йдеться у повідомленні.
Проєкт також охоплює комплексне облаштування інженерної та транспортної інфраструктури. Зокрема, підключення до мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також благоустрій території.
За інформацією місцевих ЗМІ, Естонія спрямує на будівництво житла для ВПО в Брусилові майже 5 млн євро.
Брусилівська селищна рада вже розробила проєктно-кошторисну документацію, отримала технічні умови та очікує на оформлення дозвільних документів.
Як повідомляв Укрінформ, в Овручі на Житомирщині за сприяння Естонії реконструювали колишню казарму, де облаштували 36 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Житомирська ОВА
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду