Суспільство
Швейцарія збереже статус захисту для українців до березня 2027 року
Уряд Швейцарії вирішив зберегти тимчасовий статус захисту (Status S) для українців, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення Росії, до 4 березня 2027 року, водночас посиливши правила його набуття.
Про це повідомляється у пресрелізі Федерального департаменту юстиції та поліції EJPD, передає Укрінформ.
«Ситуація в Україні залишається нестабільною, і її стійка стабілізація поки що не очікується. Тому статус захисту S для осіб, які шукають притулку з України, не буде скасовано до 4 березня 2027 року. Таке рішення Федеральна рада ухвалила на своєму засіданні 8 жовтня 2025 року. До зазначеного терміну також продовжено заходи підтримки для осіб зі статусом захисту S (Програма S)», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що, враховуючи й надалі складну ситуацію з безпекою та триваючі російські напади на значну частину території України, Федеральна рада вважає, що умови для збереження статусу захисту S залишаються дійсними.
«Незважаючи на міжнародні зусилля щодо встановлення миру, у найближчій перспективі не очікується стійке поліпшення ситуації на всій території України, яке могло б гарантувати безпечне повернення», – йдеться у повідомленні.
У разі стійкої стабілізації ситуації в Україні Федеральна рада знову розгляне питання статусу захисту S.
Водночас наголошується, що члени Федеральної ради, ухвалюючи Місію Фрідлі (24.3378), вирішили надавати статус захисту S лише особам, які мали останнє місце проживання в окупованих зонах або зонах бойових дій України. При наданні тимчасового захисту запроваджується розрізнення між регіонами, куди повернення вважається «допустимим» або «недопустимим». Наразі повернення вважається допустимим до регіонів Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей «вважається обґрунтованим», йдеться у повідомленні.
Це положення не стосується осіб, які вже мають статус захисту S у Швейцарії, а також не поширюється на членів сім’ї осіб зі статусом захисту S, які ще перебувають в Україні. Оскільки ситуація з безпекою в Україні постійно змінюється, Державний секретаріат з питань міграції (SEM) буде постійно переглядати цей перелік і вносити до нього необхідні зміни.
Наголошується, що SEM продовжуватиме розглядати кожну заявку в індивідуальному порядку. Якщо заявка буде відхилена через те, що заявник походить з регіону, повернення до якого вважається допустимим, буде видано наказ про депортацію. Однак, якщо виконання цього наказу у конкретному випадку є недопустимим або індивідуально не є можливим, такій особі тимчасово дозволено перебувати у Швейцарії. Для осіб, які не користуються правом на статус захисту S, зберігається можливість подати заяву про надання притулку у Швейцарії.
Нове положення набуде чинності 1 листопада та застосовується до всіх заяв про надання захисту, які будуть розглянуті після цього терміну – навіть якщо вони були подані раніше. Відповідно до рішення парламенту, особи зі статусом захисту S відтепер можуть перебувати в Україні 15 днів на півріччя замість 15 днів на квартал. Ця зміна також набирає чинності з 1 листопада.
Разом із продовженням статусу захисту S, Федеральна рада також вирішила продовжити до 4 березня 2027 року заходи підтримки для осіб зі статусом захисту S (Програма S), які були вперше ухвалені 13 квітня 2022 року. Таким чином Федеральна влада бере участь у заходах інтеграції кантонів, виділяючи 3 тис. швейцарських франків на особу на рік, зокрема для підтримки вивчення мови та забезпечення доступу до освітніх програм і працевлаштування.
Як повідомляв Укрінформ, після російського повномасштабного вторгнення в Україну ЄС активував так звану Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям, що рятуються від російських бомб, право легально перебувати на території ЄС та отримувати базові соціальні послуги, включаючи охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування.
У червні цього року Рада міністрів ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ ухвалила політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року дію Директиви ЄС щодо тимчасового захисту громадян України.
Фото: ОП
Суспільство
Помер активіст кримськотатарського національного руху Айдер Сеїтосманов
У клініці Бельгії 6 грудня помер активіст кримськотатарського національного руху Айдер Сеїтосманов.
Про це у Телеграмі повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає Укрінформ.
«Увечері 6 грудня 2025 року в Університетській клініці UZ Gent (м. Гент, Бельгія) зупинилося серце Айдера Сеїтосманова — активіста кримськотатарського національного руху, відомого експерта з питань реформування місцевого самоврядування в Україні, делегата Курултаю кримськотатарського народу та члена Меджлісу кримськотатарського народу попередніх скликань», – написав голова Меджлісу.
За його словами, після окупації Криму російськими загарбниками Айдер Сеїтосманов разом із родиною виїхав на материкову частину України. У цей час він працював експертом Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні», був автором численних публікацій із питань розвитку місцевого самоврядування та активно долучався до діяльності міжнародних, українських і кримськотатарських культурно-просвітницьких організацій
«Важка хвороба, з якою він мужньо боровся в останні роки, лише посилила його прагнення зробити якнайбільше корисного для людей і суспільства. Він постійно підтримував зв’язок із Меджлісом кримськотатарського народу та громадськими організаціями, сприяючи реалізації важливих для розвитку громадянського суспільства проєктів», – додав Чубаров.
Він висловив співчуття рідним і близьким Айдера Сеїтосманова – дружині Заремі, синам Тимуру та Ремзі, донькам Ельвіні й Ульвіє, сестрі Ділярі, а також усім його друзям і соратникам.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі 24 листопада після тяжкої хвороби помер колишній кримський політвʼязень Едем Бекіров.
Фото: Рефат Чубаров / Телеграм
Суспільство
В Одесі померла жінка поранена під час російської повітряної атаки Анонси
Жінка, яка отримала тяжкі опіки під час нічної атаки російських дронів на Одесу 21 листопада померла в реанімації 7 грудня.
Про це повідомило видання Суспільне із посиланням на доньку постраждалої.
Також інформацію виданню підтвердила речниця міського департаменту охорони здоров’я Олена Вельможко. За її словами, попри зусилля медиків, отримані ушкодження були критичними та призвели до смерті пацієнтки. 49-річна жінка перебувала у тяжкому стані: медики діагностували опіки близько 65% поверхні тіла та ураження верхніх дихальних шляхів. Вона була госпіталізована одразу після атаки та лікувалася в реанімації, повідомив завідувач відділення ендоскопічної та малоінвазивної хірургії однієї з одеських лікарень Віталій Гуцулюк.
Внаслідок російської атаки Одеси вночі 21 листопада були пошкоджені житловий будинок, станція технічного обслуговування з автівками та адмінбудівля в одному з районів міста. Тоді постраждали п’ятеро людей – троє були госпіталізовані: 49-річна жінка та 16-річний хлопець отримали термічні опіки, а 70-річний чоловік – травму голови. Лікарі надають всю необхідну допомогу. Ще двоє постраждалих: з гострою реакцією на стрес 67-річний чоловік та 43-річний – з опіками обличчя, медичну допомогу отримують амбулаторно.
У ніч на 21 листопада противник атакував Україну 115 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів. За попередніми даними, станом на 9:00, протиповітряна оборона знешкодила 95 ворожих БпЛА на півночі, півдні та сході країни.
17 листопада внаслідок російської повітряної атаки Одеської області без електропостачання залишилися 32,5 тисячі родин переважно на півдні області.
Вночі 17 листопада російська армія масовано атакувала Одеську область ударними безпілотниками. Попри роботу протиповітряної оборони, зафіксовані наслідки для енергетичної та портової інфраструктури. Під час атаки ушкоджень зазнали кілька цивільних суден.
Суспільство
Кілійська лікарня отримає новий портативний УЗД-апарат завдяки допомозі румунського агентства RoAid
Візит до Бухареста. Фото: Facebook/В’ячеслав Чернявський
Мер Кілії Ізмаїльського району В’ячеслав Чернявський повідомив про підписання важливого договору щодо отримання нової технічної допомоги для Кілійської багатопрофільної лікарні.
18 листопада він разом із заступницею директора медзакладу Любов’ю Щербак на запрошення Румунського агентства міжнародного розвитку RoAid відвідав місто Бухарест.
Метою візиту стало укладення угоди про надання лікарні фінансової підтримки в межах Річного плану міжнародного співробітництва та гуманітарної допомоги RoAid на 2025 рік. Це вже друга благодійна допомога, отримана Кілійською лікарнею впродовж року.
Документ підписали генеральний директор RoAid Даніела Марія Добре та представниця Кілійської багатопрофільної лікарні Любов Щербак у рамках проєкту «Зміцнення технічного потенціалу лікарні».
Згідно з угодою, румунська сторона безоплатно передає 970 тисяч гривень для закупівлі портативного ультразвукового сканера SonoBook 6. Новий УЗД-апарат дозволить оновити застаріле обладнання консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення та покращити якість медичного обслуговування мешканців Кілійської та сусідніх громад.
Мер Кілії висловив щиру подяку Міжнародному агентству розвитку та співробітництва RoAid, Генеральному консульству Румунії в Одесі, Посольству Румунії в Україні, Асоціації румун Ізмаїла «Гавріїл Музическу» та представнику Двосторонньої румуно-української торгової палати Валентину Строя.
«Це важливий внесок у розвиток нашої громади та зміцнення медичної інфраструктури в надзвичайно складний для країни час», — наголосив Чернявський.
-
Суспільство4 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини7 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
